Як у центрі "Незламні" допомагають постраждалим від війни
3 листопада 2022 р.Військовослужбовець Роман Полтавець з Харківщини отримав поранення, коли разом з побратимами штурмував окуповане росіянами селище. Пробираючись крізь хащі, чоловік помітив розтяжку, наступив на неї, щоб дати можливість пройти своїм побратимам. Після того, як всі пройшли і рушив Полтавець, - пролунав вибух.
"Відчуття таке було, ніби я кружляю в небі. Потім впав, контузія, у вухах - дзеленчання. Біль не відчувався кілька хвилин. До мене підбіг товариш і каже: "Тільки не дивись, не дивись". А я кажу: "Та що не дивись, я ж бачу - нога відлетіла" . Потім хлопці мені наклали турнікет, вкололи обезболювальне й відправили в Чугуїв, а згодом - у Харків", - пригадує Роман Полтавець.
Якийсь час він почував себе спустошеним, кілька днів не телефонував додому, боявся, що дружина не захоче його без ноги. Але сталось навпаки, жінка підтримала й приїхала доглядати. Коли до Романа зателефонували з центру "Незламні " й запропонували встановити протез - зрадів. Спершу військовий не вірив, що все вийде. Бо перед тим подавався на програму безкоштовного протезування у Німеччині, але безуспішно.
У Львові одразу, як приїхав, йому зняли мірки й за тиждень зробили тимчасовий протез. "Я, як одягнув його, - пішов одразу. Навіть лікарі здивувались. Незвично спершу було. Але потім день-два походив і вже почав нормально рухатись. З палицею я взагалі не хитався. Без палиці - трошки", - розповідає чоловік.
Створення центру "Незламні"
Подібних історій в Україні нині чимало. Постраждалі від війни потребують складних операцій та довгої реабілітації. Тому львівська міськрада за підтримки міністерства охорони здоров’я України започаткували проєкт будівництва Національного реабілітаційного центру "Незламні", де зможуть лікуватись як військові, так і цивільні. За словами генерального директора Першого медичного об'єднання Львова, на базі якого і створений Центр, Олега Самчука, мета цього проєкту - врятувати якнайбільше українців власними силами.
"З початком війни до нас почали привозити багато військових і цивільних з травмами війни. Тому ми вирішили створити такий проєкт, який буде допомагати всім постраждалим від військової агресії. Бо ми розуміємо, що всіх відправити за кордон не можемо. Лікарні, які приймають українських пацієнтів, рано чи пізно перестануть це робити. Тому ми мусимо вчитись лікувати наших пацієнтів тут, в Україні", - пояснює Олег Самчук.
За його словами, спершу планували, що прийматимуть до 50 тисяч пацієнтів, однак тепер розуміють, що потреба є значно більшою. У Центрі планують займатись також хірургічною, травматологічною, післяопіковою та психологічною реабілітацією.
Але для того, щоб центр розвивався, потрібні кошти. Зокрема, для спорудження самого реабілітаційного центру потрібно 77 мільйонів євро. За словами Самчука, велика надія на допомогу донорів. Але поки в Центрі чекають на допомогу й донати для розвитку, деякі відділення вже починають працювати.
Читайте також: Німецькі медики лікуватимуть в Україні тяжко поранених
Робота з ампутаціями
З вересня на базі Першого медичного об’єднання Львова запрацював відділ, який працює з ампутаціями кінцівок. Оскільки Центр "Незламні" ще немає свого приміщення, він розміщується в реабілітаційному відділенні львівської лікарні швидкої допомоги.
Це створює деякі незручності. Зокрема, за словами лікарки-реабілітолога Роксолани Шміло, замало приміщень. Три реабілітаційних зали розраховані й на пацієнтів лікарні, які перенесли інсульт чи черепно-мозкові травми, й на людей, постраждалих від війни. "Дуже потребуємо окремого приміщення. Хлопцям, особливо військовим, не дуже комфортно жити в палатах з іншими хворими. Потрібно, щоб військові жили разом, щоб могли ділитись враженнями, бо це на психологічному рівні дуже важливо", - розповідає лікарка в розмові з DW.
Тим часом у центрі "Незламні" встановили протези вже 15 пацієнтам - як військовим, так і цивільним. Списки людей, що потребують протезування, їм надають волонтери. Далі працівники Центру обдзвонюють постраждалих з пропозицією протезувати їх у Львові. Не всі погоджуються, багато хто чекає на протезування за кордоном за донорськими програмами. Але особливість закордонного протезування в тому, що там тільки встановлюють, а далі за протезами не слідкують, пояснює Роксолана Шміло.
"Наша перевага в тому, що людина, потрапивши на консультацію, проходить реабілітацію до й після протезування. І постійно, якщо з протезом щось стається: треба щось підкрутити, підпиляти, наші протезисти роблять цю процедуру одразу", - розповідає лікарка з центру "Незламні".
Прийшов підкоригувати свій тимчасовий протез і військовий Василь із Самбора на Львівщині, який попросив не називати його прізвище. Своє поранення він отримав у Попасній. Їхній підрозділ "накрили" "Гради". Після атаки, він залишився без ноги й отримав осколкові поранення в тілі. Коли йому зателефонували з центру "Незламні", погодився, не роздумуючи. Два тижні проходив з першим тимчасовим протезом, зараз вчиться ходити вже з другим.
"То не своя нога, вчитись треба новому, намагатись балансувати. Це вже обмеження, особливо в деяких рухах. До всього треба звикати, вивчати по-новому. Є також фантомні болі, але все терпимо. Головне - я живий, значить, для чогось ще потрібен", - каже військовий. І додає, що вдома, з ранами й протезом, він вже наготував дрова на випадок обіцяної ворогом холодної, без електрики і газу, зими.
Читайте також: Травми війни: чому Кабмін пропонує легалізувати медичний канабіс
Своя майстерня протезів
Особливістю реабілітаційного центру "Незламні" стало те, що наприкінці вересня тут відкрили мобільну майстерню протезування. Проєкт спільно реалізували Мальтійська служба допомоги, міністерства охорони здоров'я України та Німеччини. Він коштував приблизно 1 мільйон євро. За словами Олега Самчука, також обладнання, деталі до протезів та матеріали надав відомий німецький виробник - "Ottobock".
"Ми дякуємо уряду Німеччини. Завдяки цьому ми можемо одразу протезувати пацієнтів, котрі до нас поступають з ампутаціями", - говорить медик. Але, за його словами, все одно ще бракує обладнання, розхідних матеріалів, хірургічного обладнання для мікрооперацій на реконструкції кінцівок, нейромоніторингів.
У центрі "Незламні" також встановлюють і біонічні протези. Наприкінці вересня такий вперше встановили українському військовому. За словами Роксолани Шміло, в розробці перебуває другий. У Львові протезисти роблять гільзу, яка кріпиться на плече пацієнта, а вже до неї кріпиться біонічний рукав, який виготовляють за кордоном. Купують його за донорські гроші. Але поки військові не поспішають обирати новинку, а віддають перевагу механічним протезам, додає лікарка.
Поки центр "Незламний" збирає гроші на будівництво і готується до відкриття додаткового приміщення в поліклініці Першого медичного об'єднання, Роман Полтавець із новою ногою вирушить у свою військову частину, хоче бути корисним армії. Сподівається, що його візьмуть інструктором для навчанням інших військовослужбовців.