Історичний саміт НАТО у Мадриді під знаком України. Репортаж
1 липня 2022 р.
Очікування від саміту НАТО в Мадриді були великими від самого початку, адже Альянс планував вирішити, як йому існувати у цьому десятилітті. Однак в умовах війни Росії проти України значення цієї зустрічі на найвищому рівні зросло ще більше. І в підсумку саміт став без перебільшення історичним.
Брати Клички на саміті НАТО в Мадриді
Хоча робочі засідання призначили на 29-30 червня, саміт почався днем раніше. Крім прибуття президентів і прем'єрів, на цей день була запланована передусім світська програма - король Іспанії Феліпе VI давав гала-вечерю у своєму палаці.
Місцем проведення самого саміту був виставковий центр на околиці Мадрида. У перший день там відбувалося небагато - хіба що на публічному форумі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розповідав про наміри Альянсу зменшити шкідливі викиди, прогнозував, що найрозвиненіші армії світу матимуть техніку, яка їздитиме не на дизелі. Щоправда, він не захотів уточнювати, пророкує він електромобілі у військах або машини на водні.
І тому, коли до приміщення для преси прийшли брати Клички, до них збіглися журналісти з усіх кутків велетенської зали. Мер Києва Віталій Кличко зробив коротку заяву англійською, попросивши демократичний світ допомогти зупинити війну, після чого його почали засипати запитаннями.
Він намагався відповідати на них, поки не втрутився молодший брат Володимир із запальним зверненням: "Прокиньтеся, це відбувається зараз. Ви будете наступними".
Чому Туреччина зняла вето на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО
Тим часом за закритими дверима тривали напружені політичні переговори. Поки у центрі Мадрида більшість учасників саміту збиралася до короля, у виставковому центрі лідери Фінляндії та Швеції Саулі Нійністе та Магдалена Андерссон засідали з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, переконуючи його припинити блокування вступу їхніх країн до НАТО.
І вони змогли домовитися, що стало великою несподіванкою. Адже ніхто не розумів, чого насправді прагнув Ердоган: чи лише видачі курдів, яких Анкара вважає терористами, та зміни антитерористичних законів у двох скандинавських країнах. Чи йшлося йому передусім про постачання американських винищувачів F-16. Досі незрозуміло, що стало вирішальним. Про перше питання у підписаному меморандумі ідеться багато, а винищувачі не згадуються. Коли президента США Джо Байдена запитали про F-16, він заперечив підкилимні домовленості, але зауважив, що без дозволу Конгресу продати винищувачі не зможе.
Зброя для України на саміті НАТО
Домовленість про розширення Альянсу стала не єдиною несподіванкою саміту. У НАТО діє чіткий розподіл ролей у підтримці України: сама організація надає Києву лише нелетальну допомогу, тоді як зброю надсилають окремі держави. А для координації окремі уряди використовують зустрічі у "форматі Рамштайн".
Читайте також: На зустрічі Рамштайн-3 оголосили нову зброю для України
Але й до Мадрида багато лідерів приїхали не з порожніми руками. Першими стали Німеччина та Нідерланди. Увечері 28 червня міністерки оборони обох країн несподівано оголосили передачу ЗСУ ще шести самохідних артилерійських установок (САУ)Panzerhaubitze 2000. Навіть місце цієї заяви мало підкреслити, що НАТО до цього не має жодного стосунку: міністерки зробили її у готелі в центрі Мадрида.
Наступного дня Норвегія оголосила про надання Україні реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) у співпраці з Великобританією. Про ще більше "подарунків" для ЗСУ стало відомо на третій день саміту. Президент Франції Еммануель Макрон заявив про передачу ще шести САУ Caesar. Джо Байденанонсував новий пакет на 800 мільйонів доларів з системами протиповітряної оборони (ППО), артилерією та снарядами до неї та з ракетами до РСЗВ. З найбільшим оголошенням - на мільярд фунтів - приїхав прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Він пообіцяв зокрема ППО, безпілотники та системи радіоелектронної боротьби.
Але й увесь Альянс, як організація, не залишився осторонь. На саміті ухвалили найбільший пакет підтримки України - на кількасот мільйонів євро. Він не зраджує принципи НАТО: надавати лише нелетальну допомогу. Але й вона є нагально потрібною Україні, передусім коли йдеться про пальне чи системи боротьби з дронами. А у перспективі декількох років Україні допоможуть остаточно перейти на зброю стандартів НАТО.
Читайте також: Прощавай, радянська зброє: що у новому пакеті НАТО для України
Зеленський на саміті НАТО в Мадриді
На саміт запросили й президента України Володимира Зеленського: його готові були бачити як фізично, так і віртуально. Від своєї обіцянки не полишати країну до завершення війни Зеленський не відступився, тим більше, що це пов'язано з ризиками, що Росія якось скористається його відсутністю. Зустрічі з партнерами була присвячена друга сесія - пообіді 29 червня. Але Зеленський отримав прайм-тайм: він виступив на початку першої, головної сесії.
У своєму відеозверненні він закликав "допомогти Україні зараз закінчити цю війну перемогою на полі бою". І це почули. Джо Байден запевнив: "Я не знаю, як це (війна. - Ред.) завершиться, але це не завершиться завданням Росією поразки Україні". Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) теж пообіцяв, що Україна отримуватиме підтримку "настільки довго, наскільки потрібно". Щоправда, він не відповів на запитання кореспондента DW, чи може він запевнити українців, що Захід надасть достатньо зброї, аби дати відсіч російському вторгненню.
Чіткі слова знайшов і Єнс Столтенберг, який за посадою може говорити лише те, що відображає волю всіх 30 держав НАТО: "Ця війна, як і більшість інших воєн, на певному етапі завершиться за столом переговорів. Але важливо, щоб Україна змогла досягнути угоду на своїх умовах, які прийнятні для України". І тому, за його словами, зараз НАТО та його держави-члени зосереджені передусім на підтримці України на полі бою.
Нова модель оборони східного флангу НАТО
На мадридському саміті ухвалили й низку інших історичних рішень. Зокрема, у новій стратегічній концепції Росію визнали найбільшою загрозою безпеці Альянсу.
А у відповідь на вторгнення РФ в Україну на саміті НАТО домовилися про наймасштабніше посилення своєї оборони за десятиліття. При цьому йдеться не лише про збільшення сил Альянсу в країнах східного флангу. Домовилися про цілковито нову модель, за якою для оборони кожної країни будуть визначені певні підрозділи в інших державах. Наприклад, Німеччина припише одну бригаду для Литви. Вона дислокуватиметься у ФРН, але тренуватиметься у Литві. Важливо, що частина її бойової техніки та озброєння також зберігатиметься у балтійській країні, що суттєво скоротить час на перекидання військ.
Читайте також: Ядерна зброя: світ вчиться "любити" атомну бомбу?
Ще однією несподіванкою саміту стало оголошення про підвищення кількості сил швидкого реагування з 40 000 до 300 000 військових. Ця цифра багато кого спантеличила. У підсумку стало ясно, що йдеться не про створення нових підрозділів, а про цілковито нову модель цих сил. Фактично, в Альянсі хочуть, щоб 300 тисяч вояків були напоготові протягом 30 днів. Третина з них повинна бути готовою протягом 10 днів. Коли вдасться досягти цих показників, поки неясно.
На вечір другого дня іспанці теж запланували культурну програму - їй політика вже не заважала, адже найважливіші рішення ухвалили. Тепер високих гостей приймав прем'єр-міністр Педро Санчес у музеї Прадо. Це прийняття пройшло теж під знаком України, адже на ньому зіграв Київський симфонічний оркестр. Свій виступ він завершив зворушливою "Мелодією" Мирослава Скорика.
Останній день саміту присвятили обговоренню Близького Сходу та Африки, а також заключним пресконференціям. На них йшлося переважно про тему війни Росії проти України, і лідери не шкодували жорстких слів на адресу президента Росії Володимира Путіна. "Він хотів фінляндизації НАТО, а отримав НАТОвізацію Фінляндії", - ця фраза Байдена запам'яталася багатьом журналістам. І навіть Олаф Шольц, відомий своєю схильністю до нудних заяв, зауважив: "Що там відбувається у його (Путіна. - Ред.) голові та хто його радники - над цим багато хто ламає голови. Чи існують вони взагалі і чи є вони серед живих - цього не знає ніхто".