Дезінформація через рекламу у Facebook: як Росія це робить

Російські спецслужби активно вдаються до поширення дезінформації та проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), використовуючи для цього усі доступні платформи. Одна з таких - соціальна мережа Facebook, в якій ключовим інструментом просування шкідливого контенту є реклама. Публічна політика Meta дозволяє практично будь-кому оперативно розмістити рекламне повідомлення у соцмережі й таргетувати його на потрібну аудиторію, і в умовах повномасштабної війни РФ проти України російська сторона активно користується цією можливістю. Такого висновку дійшли аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) і Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), спільно дослідивши питання. Свої висновки представники центрів оприлюднили у вівторок, 30 квітня.

Ключові теми для дезінформації

У поле зору аналітиків потрапив період з березня по листопад 2023 року. Розібравши масив повідомлень, вони виокремили 12 ключових тем, щодо яких найчастіше з'являлися рекламні повідомлення з дезінформацією.

У першу чергу це теми, пов'язані з фронтом - ситуація в зоні бойових дій, битва за Бахмут, наступ ЗСУ на півдні України, з мобілізацією, наприклад з твердженнями про несправедливість мобілізації, спекуляції на пов’язаних з нею страхах, та зі зброєю - нібито погана якість західних озброєнь, недостатня кількість зброї на фронті, неспроможність України виготовляти власну зброю. Також у повідомленнях прослідковувалася тема про західних партнерів України з твердженнями, спрямованими на формування антизахідних настроїв у аудиторії - їхня нібито недовіра до української влади, наратив про втручання західних країн у внутрішньополітичні справи та військове планування, затримка військової допомоги, зацікавленість Заходу у війні, тощо.

Теми щодо фронту, взаємодії з західними партнерами та мобілізації стали такими, що найчастіше фігурували в дезінформаційних повідомленнях, йдеться у звіті за підсумками дослідження.

Інші дезінформаційні повідомлення стосувалися корупції, влади в Україні, енергетики, зокрема у контексті аварійних відключень електроенергії, а також демографії та людських втрат, бідності в Україні, виплат грошової допомоги українцям. У дезінформаційних повідомленнях увага приділялась й темі турботи про військових у контексті нібито байдужості держави до військовослужбовців та їхніх сімей, відсутності належної підтримки поранених, визначили аналітики. Також у повідомленнях йшлося про деморалізацію - автори таких повідомлень спекулювали на регіональних та мовних відмінностях, вказували на нібито втрату ціннісних орієнтирів в українському суспільстві, низький бойовий дух ЗСУ, зростання рівня злочинності, тощо.

"З огляду на ці теми, ми бачимо, які задання переслідують автори цього контенту. Це, у першу чергу, деморалізація наших громадян, підштовхування їх до бездіяльності у справі оборони України - тобто не мобілізуватися, не донатити, не довіряти владі, - наголосив під час презентації результатів дослідження аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергій Жуков. - Також це провокування максимальної кількості штучних або не зовсім штучних, та все ж розколів у суспільстві, провокування внутрішніх конфліктів". 

Як працює такий спосіб поширення дезінформації

Повідомлення, таргетовані на українську аудиторію, публікувалися на сторінках, які мали всі ознаки профілів, створених для недоброчесного використання - беззмістовні назви, відсутнє чи абстрактне фото профілю, використання довільних характеристик в описі профілю сторінки, відсутність інших публікацій, окрім рекламних. Самі ж ці сторінки були створені незадовго до першої рекламної публікації, встановили аналітики.

Крім того, іноді для подібних сторінок використовувалися назви, метою яких було введення читача в оману за допомогою мімікрування під українські медіа, компанії чи патріотичні сторінки - наприклад, так було у випадку назв "Єдині новини", "Найгарячіші новини України", "Справжній українець". Декілька виявлених аналітиками публікацій містили посилання на справжні статті у західних медіа, але подавали викривлений переказ матеріалів із висновками, що мали підтверджувати російський наратив. Також, крім посилань на інтернет-сайти, у рекламних повідомленнях аналітики виявили посилання на Telegram-канали і чат-боти, зокрема й такі, завданням яких, імовірно, було вербування агентів або принаймні збір розвідувальної інформації, йдеться в звіті.

Водночас, у рамках дослідження аналітики виявили рекламні повідомлення, таргетовані на аудиторію в Ізраїлі, Польщі, Угорщині, Словаччині, Німеччині та інших державах. Вони використовувалися для просування антиукраїнських меседжів, адаптованих під аудиторію конкретної країни. Зокрема, аналітики встановили, що на ізраїльську аудиторію таргетувалася реклама про такий собі "український нацизм", а на європейські країни транслювалися традиційні антимігрантські меседжі, а також твердження про нібито ксенофобію українців щодо нацменшин та сусідніх народів.

Не лише дезінформація, а й шахрайство

Водночас рекламні інструменти Meta використовуються для сумнівної, а почасти й відверто незаконної діяльності, наголошується у звіті. Окремим видом шахрайства на платформах Meta, який системно і масово поширюється з початку повномасштабної війни, стала реклама нібито виплат від різноманітних інституцій. Аналітики фіксували фейкові повідомлення про виплати від Дії, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста. Така реклама здебільшого є фінансовим фішингом, наголошують експерти з ЦСКІБ та ЦЕДЕМ.

За словами аналітиків, після звернень або скарг алгоритми Meta блокують контент, що містить у собі ознаки дезінформації. Однак, відстежити всі шкідливі сторінки неможливо, тому фахівці закликають користувачів уважно ставитися до контенту, який їм пропонують соціальні мережі. "Задумайтесь, чому сторінка на рекламі? Завжди треба задумуватися, чому хтось платить за щось, - наголошує заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Микола Балабан. - Реклама не буває безкоштовною. Якщо хтось за неї заплатив - означає, є якась мета. Подумайте про цю мету".

Автори дослідження закликають людей переглянути і "почистити" свої підписки у соціальних мережах, не поширювати сумнівні оголошення, особливо під впливом емоцій, не переходити за дивними чи сумнівними посиланнями та аналізувати побачене.