День визволення в Берліні - у тіні війни РФ проти України

Друга світова війна в Європі закінчилася 8 травня 1945 року - беззастережною капітуляцією нацистської Німеччини перед військами антигітлерівської коаліції. Саме цей день і у ФРН, і в інших європейських країнах, а з цього року і в Україні відзначають як день закінчення тієї війни, День звільнення європейського континенту від нацизму, від гітлерівської тиранії. Звільнення також і самого німецького народу, про що вперше заявив колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер (Richard von Weizsäcker) 8 травня 1985 року.

Цього та наступного дня, 9 травня, коли перемогу святкують у Москві, у Берліні та інших німецьких містах завжди проводилося багато спільних німецько-радянських пам'ятних заходів та покладень вінків. Збройна підтримка східноукраїнських сепаратистів з 2014 року та повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України у лютому 2022 року, внесли суттєві корективи до історичної хореографії 8 травня у Берліні.

Читайте також: Дробович: День перемоги 8 травня - відновлення історичної справедливості

Меморіал у Тіргартені

Від традиційного спільного з російськими дипломатами покладання 9 травня вінків до Меморіалу загиблих радянських воїнів у Тіргартені українське посольство відмовилося вже кілька років тому. Колишній посол України у ФРН Андрій Мельник приїжджав сюди покладати квіти разом із колегами з країн антигітлерівської коаліції та німецькими політиками напередодні - 8 травня. Так було й минулого року, коли на тлі війни Росії проти України під час церемоній 8 та 9 травня біля меморіалу у Тіргартені сталися сутички між їхніми проросійськими та проукраїнськими учасниками. 

Наступник Мельника на посту посла відмовився і від цієї традиції. "Цього року, - повідомило посольство України в Берліні, - Олексій Макеєв та українські дипломати свідомо утримуються від покладання вінків та квітів до радянських меморіалів або місць із радянською символікою у німецькій столиці".

Читайте також: Як німецько-російський музей в Берліні позбувся всього російського

"Російська Федерація принесла війну до Європи в 21-му столітті і використовує в Україні майже ті ж методи, що й нацистська Німеччина, - пояснив Макеєв в інтерв'ю DW. - Я не можу піти до радянського меморіалу, де російська пропаганда говорить про події 1941-45 років, забувши про пакт Молотова-Ріббентропа, російське вторгнення до Польщі, Фінляндії".

Камерна церемонія у "Новій варті" 

Тому в українському посольстві ухвалили рішення запустити "новий формат Дня визволення 8 травня, щоби вшанувати пам'ять усіх жертв Другої світової війни". Замість пишної церемонії в Тіргартені Макеєв у супроводі заступника міністра закордонних справ ФРН Тобіаса Лінднера (Tobias Lindner) і правлячого бургомістра Берліна Кая Веґнера (Kai Wegner) камерно поклали квіти в Нойє-Вахе (Neue Wache) - головному німецькому меморіалі жертвам війни та тиранії у Німеччині.

У центрі квадратного приміщення встановлено копію скульптури Кете Кольвіц (Käthe Kollwitz) "П'єта" - безутішна мати з тілом мертвого сина на своїх колінах. Під гранітними плитами спочивають останки безіменного солдата, учасника Опору та в'язня нацистського концтабору. Уся церемонія тривала лише кілька хвилин, а вже за пів години про головний політичний захід, присвячений 78-й річниці закінчення Другої світової війни в Європі, нагадували лише три скромні букети біля підніжжя скульптури.

Написи на стінах Рейхстагу

З Унтер-ден-Лінден посол Макеєв вирушив до будівлі Рейхстагу, де разом із депутатами Бундестагу пройшов його коридорами, на стінах якого дбайливо збережено написи солдатів радянської армії з травня 1945 року, у тому числі українців, які увічнили тут назви своїх рідних міст. Серед них - "Київ", "Харків", "Львів", "Сімферополь".

А ввечері Олексій Макеєв та інші українські дипломати приєдналися до пам'ятної ходи, організованої українськими неурядовими організаціями - Vitsche Berlin та Альянсом українських організацій. Двогодинна хода під назвою "Пам'ятати. Про українські жертви Другої світової війни" пройшла місцями у Берліні, пов'язаними з історією, зокрема й українців, вивезених на примусові роботи до нацистської Німеччини.

Інтрига з прапорами 

Торік 8 та 9 травня у Берліні було зафіксовано кілька інцидентів, пов'язаних із демонстрацією військової символіки, з російськими та українськими прапорами, а також воєнними піснями. Намагаючись запобігти зіткненням, поліція тоді запровадила у 15 місцях міста на них заборону, але не завжди встигала простежити за її виконанням.

Особливо примітним був випадок, коли українським активістам вдалося пронести до меморіалу у Тіргартені величезний синьо-жовтий прапор та розгорнути його біля підніжжя пам'ятника. Зрештою, берлінським поліцейським під обурені вигуки проукраїнських демонстрантів та об'єктиви телекамер довелося самим це полотнище згортати. Не одразу берлінські поліцейські тоді зрозуміли і під яку саме мелодію танцюють люди на тротуарі - чи під віденський вальс, чи під "Майський вальс".

Цьогоріч столична поліція знову запровадила заборону на демонстрацію українських та російських прапорів, а також георгіївських стрічок 8 та 9 травня лише біля радянських меморіалів у Трептов-парку, Тіргартені та Шенхольцер-Гайді. Однак, у результаті термінових позовів суд скасував заборону спершу стосовно українських, а потім і російських прапорів. Із першим рішенням поліція погодилася, друге оскаржила. Рішення вищої судової інстанції було ухвалено ввечері 8 травня: заборона на російські прапори та російську символіку залишилася чинною.

Без свята в "Музеї Берлін-Карлсгорст"

Скромно, як і торік, відзначає річницю закінчення Другої світової війни в Європі "Музей Берлін-Карлсгорст", що повернувся до свого колишнього найменування, і який свого часу мав у своїй назві прикметник "німецько-російський".

У центрі уваги музейних заходів, ідеться на його сайті, "історичні події та звільнення від націонал-соціалізму, а також особисті спогади про жертв німецьких злочинів". Музейного свята з традиційним "тостом за перемогу" знову не буде.

"У зв'язку з розв'язаною Росією війною проти України день 8 травня 2023 року в музеї пройде спокійно і буде присвячено освітній роботі, - пояснює адміністрація музею. - У межах великої екскурсійної програми відвідувачі отримають можливість більше дізнатися про капітуляцію і роботу музею загалом". У спеціальній заяві колектив музею засудив російську агресію і висловив солідарність із народом України.

Екскурсії Трептов-парком

У Трептов-парку - найбільшому радянському воєнному меморіалі - цього року 8 травня теж було не так велелюдно, як у попередні роки. Свої стенди і наметове містечко в парку розгорнули, зокрема, активісти німецької секції правозахисного товариства "Меморіал" і НУО Demokrati-JA

"Через 78 років після закінчення Другої світової війни в центрі Європи вже понад рік вирує війна. Цього разу держава-правонаступниця однієї з країн, що позбавила світ від "коричневої чуми" в 1945 році, почала агресивну війну, - йдеться на сайті організаторів. - Як може бути, що через три чверті століття після перемоги над фашизмом країна-переможець Росія демонструє всі ознаки фашистської диктатури, що відроджується?"

Читайте також: Макеєв: Злочини РФ в Україні мають багато спільного з нацистськими

Пошукам відповіді на це питання присвячені організовані німецькими правозахисниками на території Трептов-парку лекції, публічні дискусії, перформанси та екскурсії парком російською та німецькою мовами. "Серед помпезного, пізньосталінського монумента, - обіцяють активісти з Demokrati-JA, - ми розповімо про радянську архітектуру меморіалів полеглим у Великій вітчизняній війні, особливості тоталітарної культури пам'яті, заміну жалоби за загиблими святкуванням тріумфу, і використання Радянським Союзом цього тріумфу для легалізації поневолення більшої частини Європи".