Демобілізація - коли сподіватись на вирішення питання?

"Дозволити демобілізацію в Україні через 18 місяців з моменту мобілізації" - петиція з такою назвою з'явилася на сайті електронних петицій Офіційного інтернет-представництва українського президента ще в березні 2023 року та дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів для її розгляду. З відповіддю Володимир Зеленський тягнув майже два роки.

І от 8 січня автор петиції, нардеп фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко, відповідь отримав. Президент нагадав, зокрема, про закон від квітня 2024 року, який передбачає внесення змін до "деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Згідно з цим законом, уряду доручено розробити й внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти щодо удосконалення механізмів ротації та звільнення військовослужбовців. "Ураховуючи вказане, я звернувся до Прем'єр-міністра України Д. Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушені в електронній петиції питання та про їх результати поінформувати автора", - йдеться у відповіді президента.

Гончаренко не приховує свого розчарування. "Минуло два роки. Рішень немає, демобілізації так і немає. Мою ініціативу не підтримали, водночас Зеленський доручить кабміну опрацювати питання ротацій та звільнення військовослужбовців. І цієї відповіді ми з вами чекали два роки?"  - прокоментував народний депутат відповідь президента на свою петицію та виступив з ініціативою викликати прем'єра до Верховної Ради, аби уряд відзвітував щодо обіцяного законопроєкту щодо демобілізації.

Рідні військових уже не раз закликали владу дотримуватись обіцяного та ухвалити закон хоча б про часткову демобілізацію.

Читайте також: СЗЧ стало наймасовішим злочином 2024 року

Демобілізація поки що малоймовірна?

У квітні минуло року Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію, звідки, за ініціативи головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, було виключено положення про  звільнення військових зі служби. Тоді парламентарі зобов'язали міністерство оборони розробити окремий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців. Цього, однак, так і не сталося.

"Для того, щоб цей законопроєкт було передано, нами сьогодні відпрацьовується ряд механізмів для того, щоб зрозуміти яким чином ми зможемо замінити велику кількість людей, які будуть підлягати демобілізації - ким або чим. Тобто відпрацьовуються нові форми і способи ведення бойових дій. Якщо так чесно говорити, то нам потрібно для цього ще хоча б три місяці для опрацювання", - сказав перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк у п’ятницю, 10 січня, під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Він заявив, що треба зробити все для того, аби ухвалення й виконання закону про демобілізацію не призвело до зникнення держави Україна. "Якщо комусь це незрозуміло", - додав він. 

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки, депутат фракції "Голос", військовослужбовець Роман Костенко зазначив, що про демобілізацію нині ведуться дискусії, але при цьому він вважає, що в нинішніх умова демобілізація є нереалістичною. "Була зустріч з представниками міноборони та генштабу, говорили про саме цей законопроєкт (про демобілізацію. - Ред.). Там більше уваги звертають на ротації підрозділів, які знаходяться на першій лінії. Щодо демобілізації при нинішніх умовах мобілізації - це малоймовірно", - сказав Костенко під час брифінгу. 

"Вимагати демобілізацію - це популізм"

І представники влади й експерти зазначають, що демобілізацію провести на сьогодні неможливо через нестачу резервів. Єдиною можливістю дозволити демобілізацію могло б бути накопичення на військовому обліку більшої кількості людей та залучення їх до війська.

"Зрозуміло, що у нас запит на справедливість у суспільстві, але війна диктує свої умови і процес демобілізації напряму буде залежати від ситуації по фронті, - прокоментував DW голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. -З осені росіяни потроїли свій наступ. Разом з тим і у нас рівень  добового ураження противника найвищий за всю історію війни. Війна у фазі надзвичайної інтенсивності, а це потребує прискорені процеси зокрема ротації, заміни, лікування і так далі. Тому говорити про демобілізацію зараз не на часі".

Також Кузан вважає: аби демобілізувати тих, хто воює з перших днів повномасштабного вторгнення, потрібно інтенсифікувати мобілізацію та рекрутинг у ЗСУ. Поки що, констатує експерт, мобілізація не дає бажаного поповнення війська, аби можна було оголосити часткову демобілізацію.

На переконання Кузана, якщо й ухвалити закон про демобілізацію з чітким терміном служби, то це не вплине на бажання людей добровільно поповнювати лави ЗСУ, щоб замінити тих, кого демобілізують. "Збільшується кількість тих, хто втомився, але разом з тим велика частина людей не хоче служити. І якщо терміни служби і демобілізації навіть прописати в законі, то це не вплине на мобілізацію".  Все залежить від інтенсивності війни - якщо вона спадатиме, тоді можна думати про демобілізацію, підсумував експерт і додав: "Зараз вимагати демобілізацію - це популізм".

Наприкінці жовтня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко заявляв, що в Україні необхідно мобілізувати ще понад 160 тисяч людей. При цьому голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут, коментуючи ситуацію з мобілізацією та інтенсивність війни, наголошує, що українська армія для повноцінного доукомплектування потребує не менше 500 тисяч нових військовослужбовців.