COVID-19 і міграція до ФРН: які перспективи для українців?
10 липня 2020 р.
У 2020 році приплив мігрантів до Німеччини через коронавірус, рецесію і закриття кордонів ЄС стрімко скоротиться. Однак уже в наступні роки, в міру виходу країни з кризи економіці ФРН та на тлі старіння населення, німецькому суспільству знову будуть потрібні кваліфіковані іноземні кадри у значній кількості.
Читайте також: Податки в Німеччині: багаті й бездітні платять більше
Оскільки успіхи Німеччини в боротьбі з COVID-19 підвищать її привабливість в очах жителів тих країн, чиї системи охорони здоров'я виявилися в умовах пандемії менш ефективними, можна розраховувати на те, що потік трудових мігрантів знову зростатиме. При цьому, швидше за все, істотно зросте роль вихідців із країн з-поза меж Євросоюзу. А ключову роль тут зіграє Індія.
Приплив мігрантів у ФРН: до 2030 понад 300 тисяч щороку
З такими прогнозами виступив аналітичний центр Deutsche Bank (DB Research) у Франкфурті-на-Майні, що опублікував дослідження свого експерта з макроекономіки Йохена Меберта (Jochen Möbert) під заголовком "Імміграція до 2030 року. Індія перетвориться на головну країну походження мігрантів?".
Автор розраховує, що у 2020 році чистий приплив мігрантів (різниця між тими, хто приїхав і виїхав) становитиме в ФРН значно менш як 200 тисяч осіб. Це навіть з урахуванням очікуваного в другому півріччі поступового відновлення економіки. Таке число стане найнижчим показником з 2010 року. У минулому десятилітті він щорічно становив не менше 400 тисяч, і тільки у 2019 році знизився до 327 тисяч.
Читайте також: Які дипломи визнають у Німеччині?
Йохен Меберт вважає, що в наступному десятилітті даний показник щорічно становитиме не менше 300 тисяч осіб, унаслідок чого до початку 2030-х років населення Німеччини зросте до 84 мільйонів людей. "В умовах старіння населення, що породжує ефекти негативного зростання, таку імміграцію слід всіляко вітати, тим більше що вона в змозі знизити навантаження на соціальні системи", - підкреслює експерт.
Успіхи в боротьбі з пандемією підвищують привабливість Німеччини
Він вказує на досвід минулих років: як під час боргової кризи в південних країнах-членах Єврозони, так і під час виходу Великобританії з ЄС (Brexit), незмінно зростав приплив мігрантів до Німеччини з країн, що переживають труднощі. Приміром, упродовж 10 років з Великобританії у ФРН переселилися 27 тисяч людей, а з Італії - навіть 150 тисяч осіб. Схожого ефекту експерт очікує і в результаті COVID-19.
Читайте також: Дистанційна робота: соціологи з'ясували плюси й мінуси
Сам автор цитує нещодавно опубліковану роботу своїх колег по DB Research, які доходять висновку, що "Німеччина досі, безсумнівно, вкрай успішно впоралася з глобальною пандемією коронавірусу" і боролася з нею набагато краще, ніж "майже всі інші великі індустріальні країни". На думку Йохена Меберта, це може дати іноземним кваліфікованим кадрам додатковий імпульс для переїзду до ФРН.
Приміром, жителям тих східноєвропейських країн ЄС, які в перші місяці пандемії досить успішно боролися з коронавірусом, але тепер стикаються з істотним зростанням числа інфікованих. Адже тривалий час, аж до минулого року, саме цей регіон був головним джерелом іноземних трудових ресурсів для Німеччини. У 2018 році звідси приїхали до ФРН понад 150 тисяч осіб. Однак в 2019-му даний показник скоротився до менше ніж 92 тисячі, в тому числі за рахунок різкого скорочення іммігрантів з Польщі: з 20 тисяч до менш як двох тисяч.
Зріс приплив мігрантів з України, але майбутнє - за Індією
Скоротилося і число іммігрантів з арабсько-перського регіону. Але водночас зріс приплив з великих сусідніх з ЄС держав - Росії, Туреччини, України, а також з країн Азії, насамперед з Індії, наголошується в дослідженні.
На думку Йохена Меберта, нинішня криза охорони здоров'я, що посилюється в деяких країнах з численним населенням, призведе до зростання там еміграційних настроїв, що, відповідно, підвищує ймовірність переїзду кваліфікованих кадрів до Німеччини. До таких країн автор відносить не тільки Росію та Індію, але Бразилію і США, мігранти з яких досі не грали значної ролі на німецькому ринку праці. Тепер це може змінитися, тим більше що з 1 березня 2020 року набув чинності новий закон, що полегшує працевлаштування у ФРН іноземців не тільки з вищою, але і з середньою спеціальною освітою.
Особливу увагу експерт DB Research приділяє фахівцям, які приїжджають з Індії. Їхня кількість, підкреслює він, зростає вже ціле десятиліття, причому останнім часом несподівано швидко. Якщо 2018 року чистий приплив становив 16 875, то 2019 року він сягнув 21,7 тисячі.
Тож натепер Індія займає після Румунії та Сирії третє місце в переліку провідних країн походження мігрантів, котрі прибувають до Німеччини. І вже в середині нинішнього десятиліття ця азійська країна може стати головним джерелом кадрів для німецького ринку праці, якщо нинішнє нелінійне, експоненційне зростання триватиме, йдеться в дослідженні.
На українських IT-фахівців чекає зростання конкуренції з Індії
На питання, чи означає це потенційно зростання конкуренції для українських або російських IT-фахівців, котрі розмірковують про переїзд до Німеччини, Йохен Меберт в розмові з DW відповів ствердно. Щоправда, конкретної статистики про те, в яких саме сферах працюють мігранти з Індії, немає, зазначив він.
Однак Індія, пояснив експерт, відома своїми програмістами. Крім того, для отримання дозволу на роботу і посвідки на проживання у ФРН за програмою Blue Card мігрантам з країн за межами ЄС необхідно мати вищу освіту, контракт з роботодавцем і зарплату не менше 50 тисяч євро на рік. Все це дозволяє припустити, що багатьох індійців запрошують на роботу саме в сектор інформаційних технологій, де відчувається хронічний брак кадрів і пропонуються досить високі зарплати.
"Іншим непрямим свідченням того, що серед індійців, котрі переїздять до Німеччини, значна частка саме IT-фахівців, є те, що для Берліна - німецької столиці стартапів - ще з 2018 року саме Індія є головною країною походження мігрантів", - вказав співрозмовник DW. Торік 26 відсотків одержувачів Blue Card приїхали до Німеччини з Індії, дев'ять відсотків - з Китаю, сім відсотків - з Росії, п'ять відсотків - з Туреччини, чотири відсотки - з України, вказав експерт в розмові з DW.