Чому Венесуела висуває претензії на частину сусідньої Гаяни?

Поки Об'єднана соціалістична партія Венесуели (PSUV) просувала свої плани анексії, уряд Гаяни вже звернувся до Міжнародного суду ООН (ICJ) з проханням винести арбітражне рішення щодо прикордонної суперечки між двома країнами.

1 грудня 2023 року ICJ вже вказав Венесуелі "утриматися від будь-яких дій, що можуть змінити поточну ситуацію на спірній території". Однак президент країни Ніколас Мадуро та його чавісти (названі так на честь покійного засновника PSUV Уго Чавеса. - Ред.) отримали на референдумі у Венесуелі, згідно з офіційними даними, понад 90 відсотків підтримки. Одне із винесених на голосування питань: чи має Венесуела ігнорувати рішення ICJ? Відповідь: так.

Читайте також: Мадуро оголосив частину території Гаяни провінцією Венесуели

Про який район Гаяни йдеться?

Венесуела хоче анексувати так званий район Ессекібо, який лежить на захід від однойменної річки. Він займає близько двох третин території Гаяни. Для порівняння: розмір Гаяни дорівнює приблизно розміру Британських островів. Після анексії територія може стати трохи меншою за Шотландію без прилеглих островів.

Проте з 800 тисяч гаянців лише близько 125 тисяч проживають в Ессекібо. Населення там переважно складається з корінних жителів і так званих "Pork-Knockers" - шукачів золота та діамантів, які, подібно до гарімпейро у Бразилії, видобувають їх незаконно, пояснює історик Крістіан Цвік (Christian Cwik) з університету австрійського Граца, який кілька разів відвідував цей регіон.

Надзвичайно важкопрохідний гірський регіон Гвіана, який простягається від узбережжя Гаяни, Суринаму та Французької Гвіани до Бразилії й Венесуели, довгий час вважали багатим на сировину. У 2015 році американська компанія Exxon Mobil також виявила великі поклади нафти біля берегів Гаяни, значна частина яких знаходиться біля узбережжя Ессекібо.

Читайте також: Венесуельці підтримали територіальні претензії до Гаяни на референдумі

На чому Венесуела ґрунтує свої територіальні претензії?

Територіальна суперечка щодо Ессекібо є давнішою за обидві держави, між якими вона точиться. Після того як Христофор Колумб відкрив Південну Америку в 1498 році, Іспанія заволоділа північчю субконтиненту. "Однак іспанці фактично так ніколи й не освоїли територію Гаяни", - каже історик Цвік.

Після наполеонівських воєн у Європі на початку XIX століття Іспанська імперія стрімко розпалася. "Великобританія вже наприкінці XVIII століття почала анексувати території, які тоді були іспанським генерал-капітанством Венесуели", - пояснює історик і спеціаліст з карибського регіону Міхаель Цойске (Michael Zeuske) і додає, що це включало острів Тринідад і частини тих територій, що зараз відомі як Ессекібо.

Після Віденського конгресу 1814-1815 років ці окуповані території залишилися у володінні британців, хоча їх передбачалося повернути іспанцям і голландцям.

Під час доволі хаотичного процесу свого заснування Венесуела спочатку не змогла захистити претензії на малонаселену територію, успадковану від іспанців, на крайньому південному сході, пояснює політолог Віктор Міхарес з Університету Лос Андес у Боготі. Спроба це переграти призвела до рішення арбітражного суду в Парижі 1899 року та встановлення міжнародно визнаного кордону, але "Венесуела, яка не вважала себе належно представленою в арбітражному суді в Парижі, ніколи не визнавала цих рішень. Коли Гаяна стала незалежною у 1966 році, ці претензії вже висувалися до нової держави", - каже Міхарес. Того ж року тодішній уряд Венесуели підкріпив свої наміри, створивши військову базу на острові Анакоко, яка діє й донині.

Читайте також: Petro проти Bitcoin: маленька криптовалютна революція у Венесуелі

Чому Венесуела зараз відновила свої претензії на Ессекібо?

Через непопулярність уряду серед населення президент Венесуели Ніколас Мадуро використовує проблему Ессекібо як націоналістичну приманку для зміцнення своїх позицій, каже Міхарес. "Готуючись до виборчої кампанії 2024 року та борючись за міжнародне визнання, Мадуро знову активізував ці історичні претензії", - вважає він. Згадувані часто у цьому контексті нафтові поклади політолог вважає другорядним питанням. Це, за його словами, підтверджується тим фактом, що Exxon Mobil виявила ці поклади ще 2015 року.

Історик Цвік загалом погоджується з такою оцінкою. Однак нафта дозволила б чавістам додати у суперечку ще більше ідеології. "Exxon Mobil, як кажуть чавісти, є представником "північноамериканського імперіалізму", а чинний уряд Гаяни, який веде ліберальну економічну політику, мовляв, лише виконує волю американців", - пояснює Цвік. Упродовж багатьох років правляча партія в Джорджтауні дотримувалася якраз-таки лівого курсу в економіці, що, можливо, стримувало Каракас від претензій на контроль над Ессекібо, розмірковує Цвік.

Іншою можливою причиною є нинішня глобальна політична ситуація. "Розпорошення уваги США від театрів воєнних дій у Східній Європі та на Близькому Сході може дати Росії та Китаю, які є союзниками Венесуели, простір для легшого просування своїх геополітичних інтересів", - зазначає Крістіан Цвік, який, однак, не вважає, що сам Мадуро здатен на такі стратегічні "багатоходівки".

Читайте також: Уго Чавес: суперечлива спадщина

Чи варто Гаяні готуватися до війни?

Баланс сил стає зрозумілий із цифр: сили оборони Гаяни кажуть, що мають в активі близько 4150 військових, тоді як збройні сили Венесуели погрожують задіяти до 235 тисяч солдатів. Але все ж ані Цвік, ані Міхарес не вірять, що Венесуела утверджуватиме свої претензії на землі військовим шляхом, як було запропоновано на референдумі.

Міхарес попереджає, що такий крок зробить Венесуелу ще менш привабливою для іноземних інвестицій. Цвік же нагадує, що Великобританія і надалі вважає себе державою-захисницею Гаяни. Міністерство оборони США також оголосило наприкінці листопада, що надішле делегацію до південноамериканської країни. Віцепрезидент Гаяни Бхаррат Джагдео навіть припустив, що на території країни можуть створити військову базу.

Обидва експерти очікують, що, як і в минулому, у районі прикордонної річки Куюні можуть відбутися обмежені зіткнення. На їхню думку, для Венесуели майже неможливо саме завоювати Ессекібо - елементарно через специфічну топографію. "Це вкрай глибокий тропічний ліс; навіть невеликими групами на чолі з людьми, які знають місцевість, навряд чи можна пройти через нього, не кажучи вже про збройні сили", - пояснює Цвік. Хоча уряд у Джорджтауні вже мало контролює те, що відбувається в цьому районі, додає експерт. Та керувати цими територіями з Каракасу взагалі майже нереально, додає він.