Чому українські діти мають проблеми в німецьких школах

Після вторгнення Росії в Україну Німеччина надала тимчасовий захист понад мільйону українських біженців. Німецькі школи прийняли дітей з України і намагаються інтегрувати їх у життя в ФРН.  Приблизно 200 тисяч дітей нині відвідують у Німеччині освітні заклади, понад 4 тисячі з них навчаються у школах у Берліні. Хтось потрапив у спеціальні інтеграційні класи, інші - у звичайні, де навчаються разом із німецькими школярами.

Діти з України: перший досвід у німецькій школі

"У перший день в школі було дуже страшно. Мене завели до класу, а там все - німецькою. Потім я зрозуміла, що навколо мене сидять інші діти з України, стало легше", - згадує 18-річна Лола*. 16 березня 2022 року вона приїхала з мамою з Кам'янця-Подільського до Берліна, де вже мешкала її старша сестра.

Дівчина пішла вчитися у так званий "ознайомчий" клас - "Willkommensklasse", з якого відбувається поступова інтеграція дітей до німецької системи навчання та вивчення німецької мови. "Нам видали все для навчання: зошити, книги, рюкзаки. Під час уроків нам давали мармеладки", - каже Лола. Її подруга та однокласниця Оля згадує, що і їй у перші дні було не по собі, але страх швидко минув. "Спершу наш клас створили спеціально для українських біженців. Зараз ми навчаємося з підлітками з різних країн. Мені заважає лише мовний бар'єр, який повільними темпами, але долається", - каже Оля. Вона приїхала до Німеччини з мамою з Києва у березні 2022 року.

Читайте також:Можливості ФРН приймати біженців з України - на межі

Але не всі діти змогли адаптуватися до навчання в нових умовах. Михайло* пішов у школу через п'ять місяців після приїзду до Німеччини, бо спочатку не думав, що залишиться тут надовго. Він навчався в Україні в коледжі за спеціальністю "Інженерія програмного забезпечення" та, приїхавши до Німеччини, продовжив це робити дистанційно. Однак змушений був ходити до німецької школи, адже відвідування навчального закладу в ФРН є обов’язковим для дітей та підлітків. "Німецька школа мені не сподобалася. Всі заняття проходили німецькою, і було багато непотрібних уроків. На деяких нас просто виводили на вулицю на якийсь город, і вчитель показував та розповідав, що і як у нього там росте", - каже Михайло. У результаті хлопець тепер більше не ходить до школи, а відвідує інтенсивні курси німецької в центрі працевлаштування.

Різноманіття німецької системи освіти шокує декого з українських батьків

Питання освіти у Німеччині вирішуються на земельному рівні, тому єдиних нормативів чи підручників, а також і правил щодо інтеграції біженців у німецьких школах немає. Деякі діти потрапляють у звичайні класи, інші - у спеціальні підготовчі. Як зазначає Наталія Реслер (Natalia Roesler), яка представляє федеральну спільноту батьків з організацій, які сприяють біженцям та мігрантам у питаннях освіти, багатьом українським батькам складно зрозуміти всі тонкощі німецької системи освіти. "Дехто відчуває справжній шок, коли дізнається, що в Німеччині - 16 різних систем", - каже вона.

Крім того, у різних школах діють різні програми інтеграційних класів, але загалом система така: спочатку школярі без знання німецької відвідують лише уроки мови, потім їх розподіляють за мовними групами за рівнем володіння німецькою мовою, і вони починають вивчати інші предмети. Оля та Лола вчили німецьку мову з квітня до липня, а після літніх канікул стали відвідувати математику, англійську та інші уроки.

Різні системи - різні підходи

"У нас немає жодних централізованих вказівок, як викладати в класах для біженців", - каже 27-річна вчителька Сара (вона попросила не називати її прізвище) із федеральної землі Баден-Вюртемберг. Спочатку вона вела уроки у підготовчому класі, в який набрали українських дітей віком від 6 до 12 років. Через брак вчителів школі довелося об'єднати його з класом, де діти говорили арабською та турецькою. Через мовний бар'єр Сарі доводиться пояснювати дітям все на пальцях або за допомогою Google-перекладача. Вона переконана, що дітям слід би навчатися у звичайному класі - з німецькими школярами. "Зараз вони спілкуються між собою і лише своїми рідними мовами", - наголошує педагог. Мотивації якнайшвидше вивчити німецьку мову у дітей немає.

Натомість ті батьки, чиї діти ходять у звичайні класи разом з іншими німецькими дітьми, відзначають, що у їхніх дітей є мотивація вчитися і вони бачать прогрес у вивченні німецької мови. "Якщо мені потрібна допомога у перекладі з української на німецьку у транспорті чи у магазині, то я звертаюся по допомогу до своєї 9-річної доньки. Коли ми приїхали в Німеччину, вона жодного слова не знала німецькою, а зараз нарівні спілкується нею зі своїми німецькими однолітками", - відзначає Лариса, мама дівчинки, яка відвідує молодшу школу у містечку Бад-Гоннеф, що у землі Північний Рейн-Вестфалія.

У цій школі українській діти вчаться у звичайних класах разом з німецькими школярами. Жінка з острахом чекає початку наступного навчального року, коли її донька піде у середню школу, де всіх українських учнів приймуть в інтеграційний клас. Лариса воліла, аби її дитина продовжувала вчитися у середній школі у звичайному класі поряд з німецькими дітьми.

Читайте також:Землі ФРН по-різному інтегрують українських школярів - дослідження

Інтеграційні Willkommensklasse наражаються на критику

Хоча в Україні німецька є однією з іноземних мов, яку викладають у школах, небагато українських учнів досягли такого рівня знань, який дозволяв їм добре порозумітися у звичайних німецьких школах. Тим не менш, Джуліан Каракаялі, професорка соціології в Євангельській вищій школі в Берліні (Evangelische Hochschule Berlin), вірить у інтеграцію і занурення у мовне середовище відразу, а не в підготовчі  інтеграційні класи. "Сегрегація мігрантів у школах на практиці має більше негативних, аніж позитивних наслідків, - каже вона. - "Willkommensklasse" це паралельна система, яка не інтегрована в звичайну шкільну систему та стигматизує учнів. За відсутності фіксованого навчального плану для цих учнів те, що діти вивчають, зазвичай залежить від окремих учителів".

Каракаялі досліджувала такі підготовчі заняття з часу масового прибуття біженців до Німеччини в 2015-2016 роках. Вона виявила, що навіть без українських біженців німецькі школи вже були перевантажені через кричущу нестачу вчителів і місця.

"Часто таких студентів просто кудись кидають, і нікого не хвилює їхнє майбутнє", - каже вона. "Школи просто не хочуть, щоб вони були додатковим тягарем у звичайному шкільному житті".

* - імена змінені