Чому так мало українських біженців у Німеччині працюють

Німецькі політики з різних партій дедалі частіше критично висловлюються щодо зайнятості українських біженців на ринку праці країни. Для саксонського прем'єра Міхаеля Кречмера (Michael Kretschmer) з консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) ситуація виглядає простою. У середині лютого він сказав: "Якщо ми кажемо, що Німеччина - це країна мігрантів, то ми маємо приклад українців, яких найлегше інтегрувати в ринок праці. Але працюють лише 20 відсотків, бо вони не змушені працювати".

Схожі голоси чути й від політиків з інших партій. Маттіас Єндріке (Matthias Jendricke), голова одного з округів у Тюрингії, що представляє соціал-демократів, в одному з нещодавніх інтерв'ю сказав, що українцям у Німеччині створили "надто приємні" умови: "Тож диван - це просто затишніше, ніж курси німецької".

А голова Німецької спілки міст та громад Андре Берґгеґґер (Andre Berghegger) сказав днями в інтерв'ю газеті Neue Osnabrücker Zeitung, що розмір соціальної допомоги для українських біженців у Німеччині необхідно прив'язати до готовності останніх працевлаштуватися. "Той, хто може виконувати прийнятну роботу, повинен на неї погоджуватися. Той, хто цього не робить, отримуватиме від держави менше грошей", - сказав він.

5,5 мільярда євро соціальної допомоги

Втікачі від війни в Україні мають у Німеччині право отримувати соціальну допомогу для безробітних - так звані гроші для громадян (Bürgergeld). Той, хто живе сам, отримує 563 євро на місяць, у випадку з подружжями - це 506 євро на людину. На кожну дитину сім'ї отримують, залежно від віку, від 357 до 471 євро. Крім того, держава оплачує медичну страховку, витрати на проживання (орендну плату та опалення), крім того, можна попросити допомогу на меблі та інше устаткування, а також на необхідні для школи речі. Водночас отримувачі цих коштів працездатного віку зобов'язуються виконувати приписи центрів зайнятості - приходити на прийом за викликом, регулярно відвідувати мовні курси або ж ходити на співбесіди на вакансії, які їм пропонують.

Читайте також: Понад 300 тисяч українських біженців залишили Німеччину

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер (Christian Lindner) вважає, що у бюджеті на 2024 рік на забезпечення українців та українок потрібно закласти від 5,5 до шести мільярдів євро соціальної допомоги.

В інших країнах Європи українцям допомагають менше

Загалом у країнах Європи, за підрахунками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на січень 2024 було зареєстровано близько шести мільйонів біженців з України. Більшість із них - у Німеччині (1,13 мільйона), дещо менше в Польщі (956 тисяч), далі з великим відривом ідуть Чехія (381 тисяча), Великобританія (253 тисячі), Іспанія (192 тисячі), Італія (168 тисяч) та Нідерланди (149 тисяч).

У Польщі українці отримують допомогу лише протягом перших трьох місяців, у Чехії після п'яти місяців розміри допомоги становить лише близько 130 євро на місяць. У Великобританії біженці отримують іще менше державної допомоги.

Читайте також: У Німеччині прогнозують ще 10 млн біженців з України в разі перемоги РФ - ЗМІ

У Польщі та Чехії працюють близько двох третин біженців від війни в Україні, у Великобританії - понад половина. Натомість у Німеччині це лише кожен п'ятий. Такі підрахунки соціолог та колишній професор університеті Мюнстера Дітріх Тренгардт (Dietrich Thränhardt) представив у листопаді 2023 в рамках дослідження на замовлення Фонду імені Фрідріха Еберта. Дослідник вважає, що причина низької зайнятості українців у Німеччині - не в соціальній допомозі. Адже у Данії (78 відсотків), Швеції та Нідерландах (понад 50 відсотків) так само працюють суттєво більше українських біженців, ніж у Німеччині. Хоча і в цих країнах вони мають право на довгострокову соціальну допомогу від держави.

Робота - пріоритет

Дослідження показує, що особливо багато людей працює в країнах, де вихід на ринок праці для біженців є суттєво простішим. Польща, Чехія, Данія, Нідерланди та Ірландія мають спеціальні цифрові бази, де одна єдина реєстрація автоматично показує правовий та соціальний статус людини. У Нідерландах для інтеграції українців у ринок праці були залучені фірми-субпідрядники, які пропонують роботу на короткий термін. Натомість в Італії та Словаччині українські лікарі, а також інший медичний персонал може працювати одразу, не проходячи додаткового підтвердження кваліфікації.

Читайте також: Чи віддасть Німеччина Зеленському гроші біженців?

У Німеччині, Австрії та Швейцарії, тобто в німецькомовних країнах, натомість вирішили орієнтуватися на систему надання притулку, яка існує і для інших біженців. А вона пов'язана з багатьма бар'єрам та труднощами, з якими почасти стикаються взагалі всі іноземці, які хочуть працювати в країні, незалежно від їхнього статусу. Визнання дипломів, наукових ступенів та інших документів про освіту та професійної кваліфікації у цих країнах - складний процес, який перевантажує відповідні органи, а отже - з'їдає купу часу.

Спершу мова, потім - робота

У Німеччині великий акцент робиться на вивчення мови, адже відомо, що хороший рівень німецької - важливий для висококваліфікованої роботи. Багато біженців від війни в Україні мають високий рівень освіти, майже кожен другий - з вищою освітою. Їхня професійна кваліфікація могла б допомоги послабити кричущий брак кадрів на німецькому ринку праці.

Соціолог Тренгардт наголошує: у більшості країн з великою часткою зайнятості серед українських біженців більшість із них дійсно працює на низькооплачуваних роботах. "У жодній європейській країні поки не вдалося по-справжньому реалізувати потенціал, який несе в собі хороший рівень освіти український біженців. Вони працюють переважно радше у низькооплачуваних професіях, у готелях чи ресторанах, у сфері послуг із простими завданнями, у сільському господарстві чи на субпідрядних фірмах", - каже він. Крім того, в Нідерландах і Польщі було зафіксовано випадки сексуальної чи злочинної експлуатації українців чи отримання від їхнього працевлаштування неправомірної вигоди або ж виплати їм навмисно занижених зарплат.

Німецька - важка мова

Згідно з даними Федерального агентства праці Німеччини, станом на січень 2024 року близько 124 тисяч українців проходили інтеграційні та мовні курси. Три чверті з них повинні закінчити їх протягом найближчих пів року. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує більшість промислових країн світу, восени минулого року прогнозувала покращення ситуації із зайнятістю українських біженців у Німеччині найближчим часом. Утім, Федеральна рахункова палата Німеччини провела перевірку та виявила, що близько половини українців, що вивчають німецьку на курсах, не можуть успішно скласти мовний тест. Натомість кожен сьомий кидає курси, навіть не дійшовши до тесту.

У майбутньому українцям планують надати можливість вивчати німецьку паралельно до роботи. Це частина програми уряду для покращення ситуації з працевлаштування українських біженців. Уже зараз випробовуються моделі з окремими компаніями, коли працівники можуть відвідувати курси паралельно до роботи. Остаточно перші подібні моделі працевлаштування мають запрацювати наприкінці березня 2024 року.

Відсутність місць у дитсадках та школах

Є в Німеччині й інші негативні особливості в порівнянні з іншими європейськими країнами, які заважають передусім жінкам починати працювати: по всій країні бракує загалом близько 350 тисяч вихователів у дитсадках. А в деяких федеральних землях і після двох років від початку повномасштабної війни в Україні не всі діти та підлітки серед біженців отримали місце в школі. 65 відсотків дорослих біженців із України - жінки. Вони приїхали з 350 тисячами дітей та підлітків до Німеччині, левова частка з них мають у країні лише одного опікуна.

Без місця в садках і школах ці одинокі батьки не можуть піти на роботу. Іншим зробити це заважає необхідність догляду за дітьми. Якщо додати до них тих, хто проходить мовні курси, то лишається не так уже й багато тих, хто дійсно може працювати. У січні 2024 року Федеральним агентством праці Німеччини хоч і було зареєстровано загалом 519 тисяч працездатних українок і українців, але лише 206 тисяч із них вважалися безробітними. Натомість мали роботу станом на кінець 2023 року 214 тисяч з них.

Що буде після завершення дії тимчасового захисту для українців?

У соціолога Дітріха Тренгардта викликає занепокоєння не лише те, що непрацевлаштовані українці - та робоча сила, якої так потребує німецький ринок. Робота, на його думку, це також важливий ключ до інтеграції. Зокрема, і з огляду на момент у майбутньому, коли тимчасовий захист для українців у ЄС більше не діятиме. "Завдяки інтеграції в ринок праці вони матимуть вибір між поверненням та подальшим життям у Німеччині. Натомість без неї вони можуть опинитися у важкій ситуації та масово подавати прохання про притулок".