Чи відповість Росія за знищення української природи

Сума збитків, завданих довкіллю України війною, яку розв'язала Росія, на сьогодні, за даними української влади, становить 56,7 мільярда євро, а шкода, нанесена природнім ресурсам, має довгострокові, часто незворотні наслідки. Проте змусити РФ компенсувати екологічну шкоду та притягнути її до відповідальності може бути непросто. Цю проблему порушили учасники публічних слухань, які пройшли  у рамках четвертого засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни в Україні у Брюсселі, в понеділок, 27 листопада.

Київ системно фіксує екологічні збитки, деякі з них - незворотні

Для підрахунку екологічних збитків, завданих війною, українська сторона розробила власну методологію. "Від першого дня війни ми запровадили застосунок "ЕкоЗагроза", який є офіційним онлайн-інструментом, за допомогою якого ми збираємо інформацію про шкоду довкіллю, завдану російською війною", - розповів Стрілець.  За словами міністра, військові дії вже призвели "до додаткового викиду в атмосферу 150 мільйонів тонн парникових газів". Тому він переконаний, що екологічні наслідки дій РФ відчувають і далеко за межами України.

Читайте також: РФ знищила заповідну зону Джарилгацького нацпарку - міндовкілля

На сьогодні 30 відсотків території України - заміновані, а площа залісених територій, де тривають військові дії, становить близько 30 тисяч квадратних кілометрів, "на відновлення яких піде не менше 20 років", зазначив Стрілець. "10 українських національних парків - окуповані, а деякі унікальні екологічні системи знищені повністю і не може бути відновлено до їхнього первинного стану", - заявив міністр.

Проте "найбільшим злочином екоциду" РФ в Україні Стрілець називає імовірний підрив російськими військовими дамби Каховської ГЕС у червні цього року. На нього, за словами міністра, припадають 10 відсотків усіх екологічних збитків, завданих Україні. Стрілець закликав міжнародних партнерів допомогти України провести коротко- та довгострокову оцінку екологічних наслідків війни, "включно з впливом на здоров'я людей та біорізноманіття", і "притягнути агресора до відповідальності" за збитки, завдані довкіллю.

Справа Каховської дамби може стати прецедентом в МКС

Українська влада не лише фіксує шкоду, яку російська армія щодня наносить природнім ресурсам країни, а й документує конкретні дії РФ, які до них призводять. Від початку війни було офіційно зафіксовано 2900 таких імовірних злочинів. За словами генерального прокурора України Андрія Костіна, його відомство наразі розслідує "271 воєнний злочин проти довкілля, включно з 15 інцидентами екоциду як елементами війни Росії проти України".

"Хоча чинне міжнародне законодавство може захистити довколишнє природне середовище під час збройних конфліктів, зокрема, через міжнародні гуманітарні договори та криміналізацію екологічних воєнних злочинів в Римському статуті, проте на практиці загалом їх розглядають як побічні інциденти", - сказав Костін. На його думку, внаслідок цього правосуддя - як на національному, так і на міжнародному рівні, - не має достатньо інструментів для переслідування за екологічні злочини, скоєні під час війни.

Українська сторона розслідує екологічні злочини, керуючись відповідними статтями Кримінального кодексу, у тому числі статтею 441 про екоцид. У міжнародному кримінальному праві поняття екоциду не закріплене. Тим не менш, Міжнародний кримінальний суд (МКС) долучився до розслідування справи про ймовірний підрив Каховської дамби. Адже у 8-ій статті Римського статуту, який регулює діяльність суду, одним із видів воєнних злочинів називається зумисне здійснення атаки з метою завдання широкомасштабної і довготривалої шкоди навколишньому середовищу, яка перевищує очікувану військову перевагу.

За словами генпрокурора України Костіна, розслідуванні факту руйнування Каховської дамби "може стати першим випадком, коли МКС розпочне судове переслідування за звинуваченням у скоєнні екологічного воєнного злочину".

"Масштаби екологічних злочинів - величезні"

Американський правник, директор міжнародних програм Інституту екологічного права Карл Брух має позитивні очікування щодо розслідування ймовірних злочинів РФ. Він вважає, що хоча, окрім України, екоцид визнано злочином у законодавстві лише 12 країн, існує достатньо законодавчих інструментів, щоб притягнути Росію до відповідальності за знищення українських природніх ресурсів.

Похідним він вважає тут переслідування РФ на міжнародному рівні за сам злочин агресії, а також використання доступних механізмів на національному та міжнародному рівні, зокрема на рівні ООН. Водночас Брух зазначає, що всі попередні прецеденти притягнення країн до відповідальності за завдані екологічні збитки в рамках ООН ухвалювалися на рівні Ради Безпеки (РБ). "А Росія - постійний член РБ ООН і має право вето, тож цей шлях Україні не підходить", - констатував експерт.

Попри те що в сучасній історії можна пригадати випадки, коли країни отримували компенсації за екологічні збитки, завдані внаслідок військових конфліктів, масштаби екологічних злочинів, скоєних в Україні, "величезні", зазначив заступник генерального директора директорату Єврокомісії з питань юстиції Нільс Берндт. "Ми не можемо пригадати чогось подібного з минулого. При цьому легальний контекст цих злочинів не дуже чіткий", - визнав він.

Берндт запевнив, що Єврокомісія та профільні органи країн-членів ЄС готові допомогти Україні у розслідуванні ймовірних екологічних злочинів Росії. "Проте окрім притягнення до відповідальності, наша мета має полягати передусім у відновленні довкілля у тих випадках, де це можливо, а там, де це зробити не можна, необхідно вимагати компенсації (від Росії. - Ред.)", - наголосив представник Єврокомісії.