Чи справді антисемітизм так поширений серед мусульман ФРН?

Цього року 8 квітня в центрі Берліна відбувся мітинг палестинців за участю кількох сотень людей. Члени асоціації Democ, яка ретельно вивчає антидемократичні рухи, спостерігали за демонстрацією, а згодом опублікували відео з місця події. За даними Democ, учасники кілька разів скандували "Смерть, смерть, смерть Ізраїлю!". Крім того, один з мітингарів вигукував з гучномовця фургона "Смерть євреям!"

Цей випадок уже розслідують правоохоронці й спецслужби, а незабаром після того інциденту влада заборонила дві заплановані пропалестинські демонстрації. Крім того, посол Ізраїлю в Німеччині Рон Прозор звинуватив демонстрантів у тому, що своїми діями ті перетнули "всі можливі червоні лінії". У соцмережі Twitter він написав, що мітингарі зловживали свободами в Німеччині, закликаючи до "знищення Ізраїлю та євреїв". Водночас федеральний міністр юстиції ФРН Марко Бушманн (Marco Buschmann) вважає, що у цьому разі є підстави для підозри в підбурюванні до міжетнічної ворожнечі.

Мала кількість досліджень теми

Для тих, хто вважає, що антисемітизм у Німеччині набагато більш виражений серед мусульман і людей з міграційним минулим, ніж серед людей без міграційного минулого і немусульман, такі демонстрації - зайвий тому доказ. Однак з цим не погоджується Зіна Арнольд (Sina Arnold) з Центру досліджень антисемітизму при Берлінському технічному університеті (ТУ). Вона натомість каже: "Залежно від того, який вид антисемітизму розглядається, люди з міграційним минулим, а також мусульмани мають вищі або нижчі антисемітські настрої, ніж люди без міграційного минулого або немусульмани". За її словами, для огульних заяв про рівень поширеності антисемітизму в досліджуваних групах населення просто немає підстав. До речі, на замовлення медійної служби Integration Зіна Арнольд проаналізувала та узагальнила найважливіші дослідження на цю тему в рамках роботи для Берлінського технічного університету.

Крім того, Зіна Арнольд керує проєктами у Науково-дослідному інституті соціальної згуртованості та вже багато років вивчає ставлення до юдаїзму, Голокосту та близькосхідного конфлікту. Іншою цариною її досліджень є питання про те, що спричиняє антисемітські настрої серед біженців та інших іммігрантів. Це - практично нова галузь, тому що досліджень на цю вкрай вибухонебезпечну тему досі вийшло порівняно мало. Водночас можна знайти численні академічні дослідження, які доводять, що антисемітизм є широко розповсюдженим явищем у німецькому суспільстві.

Антисемітизм, пов'язаний з Ізраїлем, залежить від тривалості перебування в країні

Антисемітські інциденти, подібні до того, що стався в Берліні напередодні католицького Великодня, належать до категорії антисемітизму, пов'язаного з Ізраїлем. Скажімо, коли політику Ізраїлю прирівнюють до націонал-соціалізму, на євреїв усього світу покладають відповідальність за політику Ізраїлю або заперечують право Ізраїлю на існування. За словами дослідниці Арнольд, такий тип антисемітизму більш поширений серед людей з міграційним минулим, ніж серед людей без такого минулого.

Читайте також: Керівник "Яд Вашем": Боротьбу з антисемітизмом не можна відкладати "на потім"

"Дослідження вказують на взаємозв'язок з тривалістю проживання серед людей з міграційним минулим. Підтримка антисемітських висловлювань меншає, що довше мігранти живуть у Німеччині", - пояснює дослідниця так званий ефект акультурації, "тобто узгодження з офіційним табу на антисемітизм у німецькому суспільстві".

Вторинний антисемітизм менш виражений серед мусульман

У деяких країнах походження мігрантів антисемітизм більш поширений, ніж у Німеччині, та часто є частиною державної пропаганди. Серед мусульман також більш виражений антисемітизм, пов'язаний з Ізраїлем. "Поясненням цього є релігійна орієнтація, авторитарні консервативні погляди та регіональне і національне походження. Тобто йдеться про інституційний антисіонізм, який трапляється в деяких з цих регіонів", - каже експертка з питань антисемітизму.

Читайте також: В ЄС посилився антисемітизм через пропаганду РФ - звіт

Однак вторинний антисемітизм має зовсім інші ознаки. Це коли значення й масштаби Голокосту применшуються або заперечуються, лунають вимоги покласти край дискусіям про історичну відповідальність або є спроби підміни понять, хто жертва, а хто злочинець. "Це, як правило, менш поширене серед людей з міграційним минулим, а також серед мусульман, адже ця форма антисемітизму передбачає вивчення власної німецької родинної історії, що не так актуальною для людей з міграційним походженням", - пояснює дослідниця Арнольд.

Дослідження про класичний антисемітизм досить суперечливі

Третя категорія - класичний антисемітизм. Йдеться про упередження або світогляд, в якому євреям приписують певні біологічні, "расові" або культурні характеристики. Ці стереотипи часто переплітаються один з одним і підживлюють теорії змови. "Тут ситуація з даними досліджень насправді суперечлива. Є дослідження, які виявляють вищий, інші - схожий, треті - нижчий ступінь поширення (цього виду антисемітизму. - Ред.) серед людей з міграційним минулим порівняно з людьми без міграційного минулого, - зазначає Арнольд. - Але найбільше  антисемітизм проявляється серед людей з міграційним минулим, які не мають німецького громадянства".

Читайте також: Скандал у Німеччині: головний артмайданчик країни звинуватили в антисемітизмі

Антисемітизм тут стає як питанням покоління, так і питанням походження. Приміром, іммігранти частіше погоджуються з антисемітськими висловлюваннями, ніж їхні натуралізовані діти. Існують також значні відмінності щодо країн походження. "Рейтинг схвалення антисемітських висловлювань є нижчим для людей з міграційним минулим з країн-членів ЄС порівняно з людьми з турецьким або арабським міграційним минулим", - каже дослідниця.

Паралелі з поглядами виборців АдН

Дослідження Зіни Арнольд показують, що серед понад п'яти мільйонів мусульман у Німеччині ступінь схвалення класичного антисемітизму загалом вищий, ніж серед немусульман. Крім догматично-фундаменталістського або традиційно-консервативного тлумачення релігії та арабського націоналізму, до причин, які пояснюють таку ситуації, також можна додати особисті переживання чи страхи через конфлікт на Близькому Сході.

До речі, центр вивчення громадської думки Berlin Monitor у 2019 році дійшов цікавого висновку, що мусульмани з антисемітською ворожістю "не відрізняються від консервативних і авторитарних кіл (немусульманського) населення Німеччини за своїм каноном цінностей і світоглядним потенціалом" - тобто, приміром, від частини виборців ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), оскільки антисемітизм є меншою мірою наслідком релігії, ніж консервативно-авторитарних поглядів.