Чи загрожує українським книжкам російське книговидавництво

14 вересня на Facebook-сторінці мережі книгарень "Є", яка позиціонувала себе продавцем передусім україномовного продукту, з'явилась публікація, що здійняла бурхливу дискусію у соціальних мережах. У книгарні заявили, що через низку умов продаж російських книжок в Україні є вигіднішим, ніж українських. І тепер, оскільки "турбота про формування повноцінного та успішного українського книжкового ринку - це функція держави і завдання усього суспільства, а не окремої мережі книгарень", це може мати наслідки для політики "Книгарні Є".

Допис розділив користувачів соціальних мереж на два табори. В той час, як багато з них почали писати, що більше не купуватимуть книжок у "Книгарні Є", адже саме їхній акцент на україномовних виданнях і був причиною лояльності цих покупців, інші почали закликати підтримати мережу в скрутний для неї час, придбавши в одному з її магазинів українську книгу. На тлі цих суперечок директор з розвитку "Книгарні Є" Андрій Домаранський запевнив, що співвідношення україномовних книжок і книжок іноземною мовою, зокрема й російською, ще тривалий час залишається у магазинах мережі приблизно на рівні 90 відсотків до 10 відсотків відповідно.

Читайте також: "Справа Василя Стуса" - у Києві триває суд за позовом Медведчука щодо книги

Книги з Росії вигідніші

Як наголосили у "Книгарні Є", станом на 2020 рік до 70 відсотків обороту більшості великих українських книготорговельних мереж, за винятком самої "Є", складають імпортовані з РФ або видані російською мовою в Україні книжки. Продаж російських книжок є привабливішим для рітейлерів через більшу маржу - російський продукт у порівнянні з українським має нижчу собівартість через меншу вартість авторських прав і перекладу з розрахунку на один примірник та підтримку Росії у просуванні свого продукту в Україні, стверджують у книгарні.

За таких умов, наполягають у "Книгарні Є", сегмент україномовної книги буде поступово стискатися, українські видавці будуть менше видавати, а читачі всупереч власному бажанню купувати ще більше російських книжок. При цьому Домаранський додає, що своєю публікацією його компанія прагнула привернути увагу до ситуації, що склалася. "Це треба змінити, а змінити це можливо винятково завдяки дієвим крокам з боку державних інституцій", - каже він.

Книжок з РФ стає менше

За словами колишнього радника міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського та засновника видавництва "Лабораторія" Антона Мартинова, популярності російської книги в Україні сприяє й звичка багатьох читачів. "За усіх рівних умов, можу припустити, що не менше половини обере російський, а не український примірник тієї самої книги. Ці люди звикли вважати, що російський переклад з'являється раніше і якість видання є кращою", - розповідає Мартинов. І хоча це вже давно не відповідає дійсності у багатьох випадках, подібний стереотип ламається дуже повільно, каже видавець.

Не сприяє поліпшенню умов для україномовного продукту і так зване "паперове піратство" російських книг, коли в Україні їх без жодних дозволів підпільно друкують та розповсюджують через інтернет, розповідає власник та генеральний директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький. Однак, за його словами, похмурі фарби, якими описують ситуацію у "Книгарні Є", радше відповідають ситуації 2013 року. "Тоді на українському книжковому ринку й справді частка продукту з РФ складала близько 75-80 відсотків. Зараз - 25-30 відсотків", - каже видавець.

Мартинов також каже про помітний прогрес у становищі української книги на своїй батьківщині. "На ринку української книги з'явилася динаміка", - каже він, щоправда, не беручись кількісно оцінити ці зміни.

Допомога держави потрібна видавцям

За словами Красовицького, прогрес особливо помітний в останні три з половиною роки, коли українські видавці значно збільшили кількість виданих книжок. Значно сприяло цьому обмеження на ввезення в Україну друкованої продукції з РФ, ухвалене Верховною Радою наприкінці 2016 року, додає він, зазначаючи, що збереження цих обмежень, попри усю їхню суперечливість у деяких моментах, поки що залишається єдиною передумовою для збереження досягнутих українською книгою позицій. Втім, окрім цих обмежень, жодної іншої відчутної допомоги від держави українське книговидання й дійсно не має, каже видавець.

Мартинов, навпаки, вважає обмеження на ввезення російських книжок не дуже ефективною тактикою, яка, до того ж, сприяє тінізації ринку російських книжок в Україні. Натомість, вважає він, держава мала б точково підтримувати видавництва та торговельні мережі за допомогою пільг у виробництві та розповсюдженні книг, виданих українською мовою та мовами Європейського Союзу. Ще одним важливим інструментом могли би стати закупівлі актуальних книжок для українських бібліотек та допомогу із наданням пільгових кредитів. "Банки зараз не дають видавцям славнозвісні кредити під п'ять, сім або дев'ять відсотків, бо тираж книги для них не є достатньою заставою", - розповідає Мартинов.

На цьому тлі українській книзі буде вкрай важко виживати у боротьбі із четвертим за розміром світовим книжковим ринком за кількістю найменувань, що видаються, впевнений він. Втім, як і Красовицький, він залишається оптимістом: "Здаватися точно не варто. Ми зараз проходимо усі ті проблеми, які свого часу проходили книжкові ринки Чехії і Польщі, тому ми, все одно, будемо робити все, аби й далі рухатися вгору", - запевняє Мартинов.