У ЄС розійшлися оцінки успіхів України у подоланні корупції

Тема боротьби з корупцією в Україні є завжди гарячою у Брюсселі. Одна з причин цього - Україна належить до найбільших отримувачів допомоги ЄС. Саме тому висновок Європейської рахункової палати про те, що підтримка Євросоюзом боротьби з корупцією на високому рівні в Україні є малоефективною, привернув до себе значну увагу. Звіт аудитори опублікували ще у вересні, а у вівторок, 9 листопада, комітети Європарламенту з закордонних справ і з бюджетного контролю обговорили його.

Читайте також: Підтримка боротьби з корупцією в Україні з боку ЄС малоефективна - аудит

Аудитори з ЄС не побачили проривів у боротьбі з корупцією в Україні

Відповідальний за підготовку звіту член рахункової палати Юхан Партс повторив висновки аудиту, що ЄС недостатньо зосереджувався на великій корупції та що його підтримці боротьби з корупцією в Україні бракувало чіткої стратегії. "Звичний підхід, за яким ЄС працював з багатьма сусідніми країнами, вірогідно, не пасує до випадку України з огляду на її розміри та важливість", - додав аудитор.

Говорячи про прогрес України після Революції гідності, Партс вказав на різні рейтинги, зокрема, Індекс сприйняття корупції Transparency International, в якому Україна хоча і покращила свої позиції, але посідає лише 117 місце. "Попри незначне покращення, загальна картина не змінилася: на фронті корупції проривів нема", - вважає Юхан Партс.

Україна зараз "набагато менш корумпована", ніж п'ять років тому

Натомість у Єврокомісії поділяють далеко не всі погляди аудиторів. Відповідаючи Партсу, заступниця керівника генерального директорату з політики сусідства Єврокомісії Катаріна Матернова спершу визнала: "Ми всі згодні, що Україна має ще багато роботи у питаннях корупційної поведінки, олігархічних структур, нереформованих судів, державних підприємств і низки інших сфер, де корупція існує".

Однак вона активно заперечила тезі, що прогрес України був незначним: "Україна набагато менш корумпована країна, ніж п'ять років тому. Є дослідження та документи, які це підтверджують. Є цілі сектори економіки, які є вільними від корупції". Матернова навела приклади скасування Нацбанком фіксованого обмінного курсу, яке "закрило" одне з джерел корупції, а також запровадження системи державних закупівель ProZorro. Серед останніх подій вона нагадала про призначення Етичної ради, яка перевірятиме кандидатів до Вищої ради правосуддя.

На думку Матернової, якщо за підсумками цього "дуже хорошого звіту" українці почують сигнал: "Ви нічого не робите", то це буде "надзвичайно невдалим" наслідком. "Це той меседж, з яким ми категорично не згодні. Ми маємо підбадьорювати їх продовжувати викорінювати корупцію та боротися з олігархічними структурами. Але для цього ми повинні визнати, що Україна сьогодні дуже сильно відрізняється від України п'ять років тому", - зазначила високопосадовиця з Єврокомісії.

Юхана Партса приклад Матернової щодо Етичної ради не переконав. "Це лише малесенький елемент. А ціллю ЄС та зобов'язанням української влади було змінити судову систему на таку, якій можна було би довіряти". Тому аудитори пропонують запровадити моніторинговий процес, який би міг відстежувати, є той чи інший крок "справді важливим" для руху вперед чи йдеться радше про "створення невеликої перемоги", яку можна "дуже легко" використати для протилежних цілей".

Чи має ЄС використовувати свій вплив, аби сприяти реформам в Україні?

Думки євродепутатів щодо прогресу Україні у боротьбі з корупцією також розійшлися. Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) з фракції Європейської народної партії нагадав, що до Євромайдану корупція на високому рівні в Україні "була практично інституціоналізованою". Політик згадав, що кілька місяців тому був у Межигір'ї. "Це той вихідний пункт, за яким слід оцінювати нинішню Україну. Якщо дивитися на те, що було усталено до 2014 року, то країна й справді пройшла довгий шлях у правильному напрямі", - переконаний Ґалер. Він зауважив, що цей шлях ще не завершено. Євросоюзу, на його думку, слід активніше підтримувати всіх тих в Україні, хто є "справжніми реформаторами".

Читайте також: Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів?

Натомість заступниця голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Віола фон Крамон (Viola von Cramon) з фракції Зелених розповіла про розчарування серед "деяких партнерів в Україні" тим, що ЄС недостатньо ретельно перевіряє, як використовуються європейські гроші, та замало використовує свій політичний вплив, аби сприяти реформам.

Серед прикладів затримок з реформами вона навела те, що вже понад рік порожнім є крісло керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А закон про деолігархізацію, на її думку, "не слугуватиме цілі розриву зв'язків між грошима та політичним впливом". "Це буде лише ще один політичний інструмент для президента для боротьби з його політичними опонентами", - додала фон Крамон.

Читайте також: Закону про олігархів недостатньо для обмеження їхнього впливу

Голова ж делегації з асоціації з Україною Вітольд Ващиковський з фракції Європейських консерваторів вважає, що Брюсселю слід утриматися від вказівок Києву: "ЄС не може і не повинен вказувати Україні, як їй організовувати свою судову систему чи антикорупційну архітектуру. Дозвольте мені нагадати вам, що ми не пропонуємо їм повноцінне членство в Євросоюзі". Водночас Ващиковський зазначив, що корупція є одним з головних джерел розчарування українців. "Імовірно, це буде одним із ключових питань, за яким оцінюватиметься успіх президента. І президент Зеленський це знає", - підсумував євродепутат.