Чому Україна вакцинуватиме від COVID-19 найпізніше в Європі

У більшості європейських країн масова вакцинація від коронавірусу триває ще з кінця грудня минулого року. Так, у державах-членах ЄС процес вакцинації майже синхронно розпочався 27 грудня. Спочатку мешканцям держав ЄС почали щепити препарат німецької компанії BioNTech та американського концерну Pfizer, а вже у січні 2021 року почали застосовувати й розробку американської компанії Moderna.

У Сербії з початку січня вакцинують препаратом BioNTech/Pfizer, а також російською вакциною Sputnik V. Білорусь та Росія зробили ставку тільки на препарат російського виробника - і якщо у РФ масово вакцинувати почали з 5 грудня, то у Білорусі процес стартував за декілька днів до Нового року.

У Молдові вакцинація ще не почалася, однак і тут вже є повна визначеність з термінами. До кінця січня країна отримає безкоштовну партію вакцин від коронавірусу за програмою міжнародного співробітництва COVAX, повідомляють в міністерстві охорони здоров'я Молдови. Зазначається, що поки йдеться про розробку BioNTech/Pfizer, єдину наразі авторизовану у Молдові, й отриманих доз має вистачити, щоб прищепити 20 відсотків населення. Окрім того, в Кишиневі розраховують отримати вакцини як гуманітарну допомогу від деяких країн ЄС - надати 200 тисяч доз зі своєї загальноєвропейської квоти вже пообіцяв президент Румунії Клаус Йоганніс.

Читайте також: Щеплення від COVID-19: чому Україна обрала китайську вакцину 

Україна чекає на китайську вакцину

В Україні ж влада запевняє, що країна розпочне масову вакцинацію у лютому. Втім, єдиним препаратом, який почнуть закупати для цього державним коштом, буде розробка китайської компанії Sinovac Biotech. Уряд планує придбати 1,9 мільйона доз вакцини, 700 з яких очікують вже наступного місяця.

Щоправда, навіть цей скромний успіх української влади затьмарюють дві обставини. По-перше, китайський препарат досі формально знаходиться на третій стадії клінічних випробувань, а тому досі не зареєстрований в Україні. Перші дві фази випробувань пройшли успішно, а ось підсумки третьої, проведеної у Туреччині, Бразилії та Індонезії, виявилися суперечливими. Так, індонезійське відомство з контролю за медикаментами повідомляло, що попередні результати засвідчили ефективність вакцини лише на рівні 65,3 відсотка. Під час досліджень, що проводились у Бразилії, ефективність вакцини була на рівні 78 відсотків, а в опублікованих у грудні попередніх результатах у Туреччині вказувалось на ефективність на рівні 91,25 відсотка.

У Туреччині однак вирішили не чекати, і вже 14 січня розпочали масову вакцинацію цим препаратом. Одному з перших китайську вакцину вкололи президенту країни Реджепу Таїпу Ердогану. Загалом лише за перший день щеплення зробили 260 тисячам турецьких медичних працівників.

МОЗ вирішив взяти процес "під контроль"

Другим негативним аспектом домовленостей став скандал, який спалахнув довкола них між українським міністерством охорони здоров'я (МОЗ) та державним підприємством "Медичні закупівлі України". Генеральний директор останнього Арсен Жумаділов звинуватив главу МОЗ Макисма Степанова у затягуванні і зриві переговорів щодо придбання вакцини від коронавірусу. За його словами, це призвело до того, що Україна має лише одного, а не двох постачальників, як планувалося раніше, а ціна вакцини виявилася на один долар дорожча від попередньої.

У відповідь Степанов закинув "Медичним закупівлям" неефективність і дискредитацію України перед міжнародними партнерами. А у п'ятницю, 15 січня, реалізував свій раніше озвучений намір усунути державне підприємство від закупівель вакцини від коронавріусу. Урядовим рішенням цю роль доручено виконувати британському агентству Crown Agents. При цьому угоду про придбання вакцини Sinovac Biotech раніше також уклали не від імені "Медичних закупівель", а у МОЗ та за безпосередньою опікою президента Володимира Зеленського, заявив Степанов.

Україна невиправдано запізнюється з вакциною

Опитані DW експерти зазначають, що темпи, з якими Україна організовує закупівлі вакцин від коронавірусу, заслуговують на критику. Керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк відзначає, що український випадок не варто порівнювати з ситуацією країн ЄС, які змогли закупити вакцину централізовано, але це жодним чином не виправдовує повільні темпи, з якими українська влада просувається у цьому питанні. "Сербії, Албанії, Туреччині, Казахстану вдалося підписати контракти завчасно і на більший відсоток населення", - нагадує експерт.

У МОЗ України тривалість переговорів пояснюють великим попитом на світовому ринку. Але, за словами Ковтонюка, об'єктивних причин для затримок у випадку України він не вбачає. Так, навіть на тлі мораторію Вашингтона на продаж вакцин виробництва США більшість країн змогли зробити замовлення на препарати компаній Pfizer і Moderna. Пояснити зволікання браком коштів, на думку експерта, також важко. "У 2020 році майже півмільярда доларів зі спеціального фонду боротьби з COVID-19 перенаправили на будівництво доріг, хоча могли запланувати їх на закупівлю вакцин. У мене складається враження, що закупівля вакцин просто не була пріоритетом для українського уряду", - каже Ковтонюк. 

Україна втратила шанс швидко отримати вакцини COVAX

При цьому директорка програми "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження" Вікторія Тимошевська відзначає, що, за її даними, перемовини із Глобальним фондом доступу до вакцин проти COVID-19 COVAX та Глобальним альянсом з вакцин та імунізації GAVI українська сторона розпочала відносно рано. Слід зазначити, в українській владі на COVAX покладали значні надії, однак, на відміну від Молдови, досі так і не змогли остаточно домовитися про поставки, хоча у грудні головний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що у фонді схвалили запит Києва на безкоштовне отримання понад восьми мільйонів доз вакцини. "Але фактично наші внутрішні процеси комунікації, неузгодженості й іноді відверто деструктивні рішення з боку МОЗ призвели до того, що фактично Україна досі не отримала цих вакцин і у найближчі 30 днів навряд чи отримає", - пояснює експертка.

Ковтонюк відзначає, що виконання урядового плану імунізації, й без того дуже повільного, вже зараз знаходиться під загрозою. При цьому Україна, каже експерт, вже зараз має розглядати поставки від COVAX як допоміжну опцію, формуючи портфель із вакцин, переважно європейського або американського виробництва, адже це підвищить шанси Києва отримати допомогу від цих країн. Поки ж, на його думку, повільний темп переговорів послаблює українську позицію на ринку і робить отримання вигідних замовлень дедалі більш важкою задачею. "Нам треба взяти свою долю у свої руки і почати діяти енергійно, навіть агресивно. Інакше маски та карантин будуть нашою реальністю не лише у 2021 році, а й далі", - попереджає Ковтонюк.