Чому політики у ФРН проти виведення військ США

У Німеччині сильні антиамериканські настрої. Причому вже давно, а не лише відтоді, як президентом США став Дональд Трамп. В опитуваннях, які регулярно проводять різні соціологічні інститути про ставлення німців, приміром, до американських військових баз у ФРН, незмінно домінують критичні оцінки, а переважна частина респондентів висловлюється за виведення військових США з країни. Ще більше опитаних воліли б спекатися американських атомних бомб, які, за повідомленнями преси, зберігаються на базі ВПС США в німецькій громаді Бюхель, розташованій у землі Рейнланд-Пфальц.

Нерідко з такими вимогами виступають і німецькі політики. Причому не тільки посткомуністи з Лівої партії, а й багато представників "Зелених", яким пророкують місце в майбутньому уряді ФРН, а також деякі видні соціал-демократи. Але ось парадокс: варто було з'явитися повідомленням про ймовірне виведення американських військовослужбовців з Німеччини, як такі вимоги одразу помітно вщухли.

Офіційний Берлін чекає на роз'яснення з Білого дому

Наприкінці минулого тижня ділове видання The Wall Street Journal повідомило, що президент Трамп віддав розпорядження Пентагону скоротити американський контингент у Німеччині на 9,5 тисячі військовослужбовців (загалом їх тут 34,5 тисячі) і надалі не дислокувати тут більше ніж 25 тисяч солдатів і офіцерів.

Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, тому члени й членкині уряду Анґели Меркель (Angela Merkel) висловлюються вкрай стримано. "Ми не коментуємо газетні публікації", - заявив представник канцлерки Штеффен Зайберт (Steffen Seibert). Міністр закордонних справ Гайко Маас (Heiko Maas) пообіцяв "взяти до відома", якщо й справді "дійде до часткового виведення американських військ". Чекає на додаткові роз'яснення і міністерка оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer).

А ось зовнішньополітичні експерти представлених у Бундестазі партій - за винятком посткомуніста Дітмара Барча (Dietmar Bartsch) - однозначно критично поставилися до перспективи скорочення американської військової присутності в Німеччині. З цілої низки причин.

Тільки згуртований Захід може конкурувати з Китаєм

Консерватор Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) вважає, що виведення військовослужбовців США не стільки підвищило б ризик для безпеки Німеччини, скільки підірвало б згуртованість блоку НАТО і зашкодило б самим США. "Для нашої безпеки це не так важливо, - визнав він, - але це послабило б позиції Німеччини як стратегічного партнера США".

Читайте також: Виведення американських військ може завдати економічного удару по німецьких містах

А координатор трансатлантичного співробітництва при уряді ФРН Петер Баєр (Peter Beyer) побоюється ослаблення Заходу і звертає увагу на інший аспект - на дедалі більші амбіції та роль Китаю, скласти гідну конкуренцію якому США і Європа, на його думку, в змозі тільки спільно, і тут американські військові служать зміцненню трансатлантичних зв'язків.

"Західний союзу матиме надійне майбутнє, - заявив Баєр, - тільки в разі згуртованості". Про те саме нещодавно говорила й Анґела Меркель, назвавши Китай головним зовнішньополітичним викликом Євросоюзу в найближчій перспективі.

На зло кондуктору піду пішки

Зовнішньополітичний експерт фракції християнських демократів Юрґен Гардт (Jürgen Hardt) упевнений, що дії Трампа - це вираз його дедалі більшого невдоволення політикою офіційного Берліна.

"Трампу, мов сіль в оці, повільне зростання німецьких витрат на оборону і роботи з прокладання газопроводу "Північний потік-2", - заявив Гардт. - Явно не сподобалася йому і відмова Меркель від участі в очному саміті G7 ще до початку літніх канікул". З такою оцінкою згоден і колишній посол США в Німеччині Джон Корнблум: "Трампу з Меркель складно, тому що він взагалі не зносить сильних жінок".

Але виводити американських військових з Німеччини в покарання за недостатній, з точки зору Трампа, німецький внесок у НАТО і за готовність німців купувати російський газ - все одно що діяти за принципом "на зло кондуктору піду пішки". Президент США помиляється, якщо думає, що американські військовослужбовці в Німеччині - це "подарунок німцям", вказує, приміром, експерт фракції "Зелених" з питань безпеки Тобіас Лінднер (Tobias Lindner).

Та й справді. База ВПС США в Рамштайні - це найбільший перевалковий пункт для доставки американських військових і техніки на Близький Схід і в Африку. Тут же, за деякими даними, розташований головний пункт управління антитерористичними операціями. У Ландштулі розташований найбільший за межами США військовий госпіталь. У Штутгарті - командний центр, з якого керують усіма американськими контингентами в Європі й Африці, а в баварському Графенвері - один з найбільших в Європі полігонів.

Дислоковані в Німеччині американські війська відіграють ключову роль для безпеки США, вказує генерал Бен Ходжес, який до кінця 2017 був командувачем військами США в Європі.

Менше військової присутності США в ФРН - більше конфронтації з РФ?

За повідомленнями ЗМІ, частину виведених з Німеччини американських військових планується перекинути до Польщі. Цю інформацію непрямо підтвердила посолка США в Варшаві Джоржет Мосбахер, а прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький поквапився висловити надію, що так воно і буде. Втім, і сам Трамп, приймаючи рік тому в Білому домі польського президента Анджея Дуду, натякнув на можливість перебазування частини американських військових з Німеччини до Польщі.

Керівник Федеральної академії з питань політики безпеки Еккегард Брозе (Ekkehard Brose) вважає, що така перспектива - особливо якщо в Польщу з Німеччини будуть перевезені ще й американські атомні бомби - може спровокувати серйозне загострення відносин Заходу з Росією. Про це він написав в аналітичній записці у зв'язку з агітацією деяких німецьких політиків на користь припинення дислокації ядерної зброї США в ФРН.

"Якщо Німеччина відпаде як місце дислокації, то напевно свої послуги запропонують добровольці, наприклад Польща, - пише Брозе. - Але всіляке переміщення атомної зброї на схід призвело б до масивної конфронтації з Росією. Це стало б явним порушенням Основоположного акта НАТО-Росія від 1997 року".