Чому німці так суперечливо ставляться до свого прапора

Використання громадянами національного прапора в Україні є звичною справою. З часу проголошення Україною незалежності пересічні громадяни виходять з синьо-жовтими прапорами на вуличні акції, а також демонстрації та протести. Особливо цей патріотичний тренд посилився з початку анексії Росією Криму та агресії РФ на Сході України.

В Німеччині ж національний прапор зазвичай можна побачити усюди й у будь-який час під час великих спортивних змагань. Особливо таких популярних, як футбол. Під час Євро-2020, який відбувся в червні-липні цього року, в Німеччині також повсюдно майоріли чорно-червоно-жовті прапори - на автомобілях, балконах та у садках. Таким чином німці підтримували свою національну збірну з футболу - німецькі прапори були проявом радісного патріотизму, допоки збірна не завершила свій виступ поразкою від англійців в 1/8 фіналу - з того часу прапори й фарба для розмальовування обличчя знову лежать у шафах.

2006 рік: прорив для прапора у німців

Переламним моментом у ставленні німців до національного прапора країни став тріумфальний для Німеччини чемпіонат світу з футболу 2006 року. Тоді німці вперше почали масово вивішувати свої прапори.

Директор відділу зв'язків з громадськістю музею "Будинок історії Німеччини" у Бонні Гаральд Бірманн (Harald Biermann) підтверджує, що 2006 рік став "проривом" у ставленні німців до своїх стягів: "Якщо поглянути на період між 1974 та 2006 роками, то помітна разюча відмінність. У 1974 році (на Чемпіонаті світу з футболу 1974 року Західна Німеччина стала переможцем, обігравши у фіналі Нідерланди. - Ред.) лише одиниці мали прапор. У 2006 році його мав майже кожен. Це був момент, коли німці визнали свої прапори й радісно ними розмахували".

Але прапори є не лише атрибутом футбольних фанатів, як про це написано на веб-сайті німецького Бундестагу: "Німці ідентифікують себе з цими кольорами, як рідко коли робили це у своїй багатій на події історії, і це проявляється у багатьох місцях не лише під час чемпіонатів світу з футболу". Це насправді так, чи лише видавання бажаного за дійсне?

Національні почуття з тягарем

Мабуть, немає більше у світі країн, де ставлення громадян до власного прапора є настільки складним, як у Німеччині, пояснює Гаральд Бірманн у розмові з DW. А серед промислово розвинутих країн ФРН є у цьому відношенні "абсолютним винятком", наголошує він.

Звісно, кожен народ по-своєму обходиться з власними національними символами. І часто ці особливості для іноземців з першого погляду є незрозумілими. Те, що у багатьох країнах є нормою, наприклад носити футболки зі слоганом Vive la France! у Франції або God bless America! у США, важко уявити у Німеччині. Те ж саме стосується й німецьких прапорів. Але у чому полягає причина?

Гаральд Бірманн пояснює це, нагадуючи про сторінки німецької історії недалекого минулого: "Загалом слід констатувати, що німці й національні почуття - це складно. І чорно-червоно-жовті кольори пов'язані з цими почуттями. Через історію націонал-соціалізму для багатьох ставлення до нації та до національних почуттів є дуже складним. Це навантаження й надалі домінує і погіршує наше ставлення до нації".

Чорно-червоно-жовтий прапор - не нацистський символ

Енріко Брісса (Enrico Brissa) є автором книги "Покажіть прапор! Чому нам зараз потрібен чорно-червоно-жовтий прапор?". "На те, як ми обходимося з нашими символами, впливають помилкові уявлення, оскільки наше ставлення до держави і до нашої нації було непостійним і завжди було і досі є предметом дискусії", - стверджує Брісса.

Значна кількість символів часів націонал-соціалізму у ФРН законодавчо заборонені, або ж їх використання усіляко уникають. За "використання знаків антиконституційних організацій" передбачене кримінальне покарання у вигляді тюремного ув'язнення до трьох років. До таких знаків належить, наприклад, зображення свастики або гітлерівське вітання. Що ж стосується чорно-червоно-жовтого прапора, то він не має відношення до націонал-соціалізму чи диктатури, нагадує Гаральд Бірманн. "Якраз навпаки. Чорно-червоно-жовтий прапор під час націонал-соціалізму не використовувався, а національним символом стали прапори зі свастиками", - каже він.

Поєднання цих кольорів вперше було використано як національний символ під час визвольної війни проти Наполеона у 1813-1815 роках: у Вільному корпусі Люцтова, добровольчому об'єднанні у складі армії Пруссії, чорно-червоно-жовті кольори використовувалися в уніформі солдатів - сама форма була чорною з жовтими ґудзиками і червоними кантами. Ці кольори у наступні роки стали використовуватися більш широко. Так, у 1848 році прапор з трьома цими кольорами був визначений Франкфуртськими національними зборами офіційним символом Німецького союзу.

Читайте також: Останні дні гітлерівської Німеччини очима німців

Чорно-червоно-жовтий тоді був прапором, "під яким збиралися ліберали й демократи, щоб завдяки національному руху заснувати спільну державу", каже Бірманн. А у 1919 році цей прапор став прапором першої німецької демократії у Веймарській республіці. А з захопленням влади націонал-соціалістами у Німеччині прапор був скасований як державний символ. "Чорно-червоно-жовтий прапор справді є цілком необтяженим у будь-якому відношенні", - каже Гаральд Бірманн.

"Інша інтерпретація національних кольорів" з 2014-го року

Прапор ФРН, однак, часто беруть на озброєння праві екстремісти. "З осені 2014 року ми маємо справу з іншою інтерпретацією національних кольорів, яка поступово відбувається. Ще не вляглася радість після перемоги на чемпіонаті світу з футболу у Бразилії (у 2014 році збірна Німеччини вчетверте у своїй історії стала чемпіоном світу. - Ред.), як через кілька місяців у Дрездені розпочалися демонстрації антиісламського руху Pegida ("Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу").

З того часу німецький національний прапор став постійним символом протестів "антисистемних" правил сил, нагадує Енріко Брісса. "Значна присутність (прапорів) на вулицях була перевершена ще більшою присутністю у соцмережах. Відтоді занадто багато співгромадян думають, що чорно-червоно-жовтий прапор є символом правоекстремістів, що, звичайно, є нісенітницею", - каже Брісса.

Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) у своїй промові у листопаді 2020 року наголосив, що не можна віддавати прапор правим екстремістам. "Чорно-червоно-жовтий є кольорами нашого демократичного минулого. Ми не повинні дозволити, щоб їх використовували та зловживали ті, хто хоче розпалювати нову націоналістичну ненависть", - сказав тоді Штайнмаєр.

Прогалини у знаннях та освіті

На думку Бірманна, однією з причин такого помилкового сприйняття прапору в німецькому суспільстві є брак у знаннях про значення та про історію чорно-червоно-жовтого прапора. Цей прапор є символом, про значення якого "багато німців швидше не знають", до цього додаються й прогалини у шкільній програмі, каже він. Тому, за словами Бірманна, багато людей не впевнені у тому, що означають кольори національного прапора Німеччини.

Дивіться також: Горбачов і німці. Історія у фотографіях

На необхідності усвідомлення значення прапора наполягає й Енріко Брісса. "Йдеться про те, щоб у якомога більшої кількості людей виникли позитивні почуття до символів нашої держави, щоб вони пов'язували їх із собою, оскільки вони краще розуміють їхній сенс та сутність", - каже він.

У 2022 році відбудеться наступний Чемпіонат світу з футболу, для участі у якому збірній Німеччини ще потрібно буде кваліфікуватися. Найпізніше тоді з німецьких прапорів знову здмухнуть пил і радісно розмахуватимуть ними.