Чому німці неохоче купують органічний шоколад

Альфред Ріттер (Alfred Ritter) до 2014 року керував шоколадною фабрикою Ritter Sport, яку заснував його дідусь ще у в 1912 році у місті Вальденбух у федеральній землі Баден-Вюртемберг на півдні Німеччини. У 2008 році Ritter став першим великим німецьким виробником, який вирішив запустити виробництво сертифікованого органічного шоколаду. Однак через десять років від цієї ідеї довелося відмовитися - оскільки попит на біошоколад був невисоким, то подальші експерименти з позначкою "біо" могли б призвести до скорочення штату компанії, у якій загалом працевлаштовано 1600 осіб.

Насправді, метою виробника було поступове нарощування частки біошоколаду у своєму асортименті, допоки усі продукти Ritter Sport не стануть органічними. "Але проєкт провалився, і я не можу знову закликати до цього компанію", - сказав наприкінці квітня в інтерв'ю журналу Der Spiegel онук засновника фабрики.

Мала частка біошоколаду на ринку

Шоколадки Ritter Sport продаються в усіх магазинах Німеччини, а їхній виробник займає 17 відсотків ринку країни. Але навіть набагато більші компанії, як-от один з найбільших виробників харчових продуктів у світі, швейцарський концерн Nestlé, також не наважуються переходити на органіку. Відсутні біопродукти в асортименті швейцарської Lindt & Sprüngli, солодощі якої перебувають у вищому ціновому сегменті.

За даними організації Fairtrade в Німеччині, лише 2,5 відсотка какао в світі має біосертифікат. "Поки з какао не було пов'язано великих скандалів щодо використання пестицидів", - пояснює Фрідель Гютц-Адамс (Friedel Hütz-Adams) з Інституту економіки та екуменізму Зюдвінда, який виступає за правила чесної торгівлі (Fair Trade). На думку експерта, споживачі не усвідомлюють, які проблеми пов'язані з вирощуванням і виробництвом какао.

Органічні какао-боби вирощують переважно в Домініканській Республіці та країнах Латинської Америки. Але у найбільших постачальників какао - Кот-д'Івуару і Гани, які виробляють 70 відсотків усього врожаю, біопродукти трапляються вкрай рідко - принаймні з відповідними сертифікатами. "Сотні тисяч фермерів в цих країнах не можуть собі дозволити купити добрива чи пестициди. Але вони не можуть собі дозволити й сертифікацію", - розповів DW Гютц-Адамс.

При цьому існують різні сертифікати, які підтверджують, що какао було вирощено з дотриманням відповідних соціальних або екологічних стандартів - Fairtrade, UTZ, Rainforest Alliance, а також власні сертифікати виробників солодощів. Наприклад, Nestlé купує сировину для виготовлення солодощів в Німеччині за своїм сертифікатом Cocoa Plan, який був підтверджений Rainforest Alliance, стверджують в пресслужбі компанії. Фірма Lindt & Sprüngli заявляє, що сприяє більш екологічному вирощуванню сировини, зокрема навчає фермерів сучасним методам, де пестициди використовуються лише в крайніх випадках.

Читайте також: Гірке шоколадне щастя, або Який шоколад справді корисний

Вищі витрати

Але вирощування продукції за біостандартами, тобто з повною відмовою від хімічних добрив та пестицидів, а також з сертифікацією всього процесу призводить до більших витрат. До того ж, вважається, що й врожайність при органічному культивуванні є нижчою, якщо при цьому принципово не змінити сам процес вирощування рослин. І усе це потребує, відповідно, більше грошей. "На жаль, наші клієнти зовсім не були готові за це платити", - підсумовує Альфред Ріттер.

Речниця Ritter Sport у коментарі DW повідомила, що у підсумку доходи компанії виявилися набагато нижчими за очікування. Це, за її словами, частково можна пояснити тим, що споживачі менше уваги приділяють наявності позначки "біо" на солодощах у порівнянні з продуктами харчування інших категорій. Також компанії не вдалося забезпечити продаж її біопродукції в німецьких біосупермаркетах - відмову обґрунтовували тим, що Ritter Sport випускає не тільки органічні продукти.

Читайте також: Виробники шоколаду починають самі вирощувати какао

Парадоксальним є те, що при цьому у ФРН зростає популярність біокрамничок, а нові виробники дедалі частіше спеціалізуються на дорогих біопродуктах. Але тут вирішальне значення має масштаб. Тому для таких компаній, як Ritter Sport, яка виробляє близько трьох мільйонів плиток шоколаду щодня, нішеві ринки не пасують.

Хоча біошоколад займає лише 2,5 відсотка ринку, Гютц-Адамс вже бачить тренд до зниження цієї частки. "Уже кілька років в цій галузі говорять про надлишок органічного какао. Люди скоріше готові переплачувати за свіжі продукти, такі як яблука, овочі і молоко з позначкою "біо", ніж за какао. Тому що більшість просто не знає, що при цьому вирощуванні також широко використовують пестициди", - упевнений Фрідель Гютц-Адамс.

Оскільки мільйони селян, які вирощують какао-боби у Західній Африці, живуть за межею бідності, виробники шоколаду прагнуть допомогти їм збільшити продуктивність роботи. "Існує багато проєктів, коли фермерам дають в руки добрива та пестициди і кажуть: якщо ви хочете стати більш продуктивними, ви повинні більше удобрювати", - розповів експерт DW.

А ще важливо пам'ятати, що на плантаціях какао в бідних країнах працюють діти. Наприклад, в Кот-д'Івуарі та Гані, за підрахунками науковців, задіяно близько 1,6 мільйона неповнолітніх. Їм теж доводиться працювати з пестицидами.