Бундестаг вимагав "Тауруси" для України. Чи все ж таки ні?

Так поставить Німеччина Україні крилаті ракети Taurus чи ні? Питання не було остаточно знято і в четвер, 22 лютого, коли в німецькому Бундестазі відбулися дебати напередодні другої річниці масштабного нападу Росії на Україну. На порядок денний депутати винесли відразу дві резолюції із закликом до уряду ФРН збільшити допомогу Україні.

В одній із них, яку представив опозиційний блок ХДС/ХСС, однозначно містилася вимога постачання ракет Taurus, а сам проєкт резолюції називався "Про справжню зміну епох у зовнішній політиці та політиці безпеки ФРН". "Україна все ще не отримує в повному обсязі необхідні боєприпаси та іншу військову допомогу, щоб ефективно відбити російську військову агресію", - заявив, коментуючи цей документ, голова фракції ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz).

Два проєкти резолюції - у чому відмінності?

Спочатку на голосування було поставлено проєкт резолюції опозиційного блоку ХДС/ХСС, і Бундестаг відхилив його більшістю голосів. Пояснюючи, чому Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) виступає проти, один із депутатів від цієї політичної сили Йорґ Нюрнберґер (Jörg Nürnberger) заявив, що опозиція своєю пропозицією, на його думку, ставить інтереси партії та внутрішньополітичної боротьби вище за інтереси країни: "Це суто партійна критика, на ваш випад ми відповімо відмовою. Спочатку країна, потім партія, і тільки потім особисті інтереси", - підсумував Нюрнберґер.

Зелені, аргументуючи свою відмову, звинуватили консерваторів у нечесності та, на їхню думку, несправедливій критиці дій уряду, яку було включено до проєкту резолюції. "Хоча і для мене самої зміни відбуваються часом занадто повільно, але те, як ви зображуєте ситуацію, начебто нічого не робиться, це хамство", - заявила з трибуни Бундестагу Сара Нанні (Sara Nanni) з партії "Союз-90/Зелені".

Відкрито з депутатів правлячої коаліції за проєкт резолюції опозиції проголосувала лише голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann), представниця партії лібералів (ВДП). Вона додала, що зробила це саме тому, що в цьому документі міститься пряма вимога до уряду ФРН поставити Києву крилаті ракети Taurus. "Я не хочу, аби мені одного дня закинули, що в правильний момент я не вчинила правильно", - зазначила вона.

Якщо немає слова Taurus, або Вгадай слово з шести літер

Але пізніше того ж дня Бундестаг ухвалив іншу резолюцію - ту, яку паралельно розробили депутати трьох партій, що входять до коаліційного уряду ФРН - СДПН, Зелених та ВДП. У ній ідеться про необхідність розширити експорт озброєнь в Україну, зокрема "додаткових необхідних систем далекобійних озброєнь та боєприпасів". У цьому ж документі говориться про те, що цей крок допоможе забезпечити "цілеспрямовані удари по стратегічно важливих цілях далеко в тилу російського агресора", але саме слово Taurus у ньому не фігурує. У німецьких військових експертів немає припущень, що ще може ховатися за цим визначенням, крім, власне, ракет Taurus. Навколо цього слова з шести літер, відсутнього у проєкті резолюції, і розгорнулася полеміка.

Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який прийшов на дебати в Бундестаг, відкрито зізнався, що "не знає", чи має документ на увазі постачання саме крилатих ракет. Пісторіус лише перенаправив запитання до авторів резолюції. І щонайменше тричі депутатам від партій правлячої коаліції, які виступали з трибуни, поставили одне й те саме запитання - про те, як вони розуміють текст своєї ж резолюції: містить він вимогу поставити крилаті ракети Taurus Україні чи ні? "Необов'язково", - відповіла Ґабріела Гайнріх (Gabriela Heinrich) від соціал-демократів, мовляв, текст можна по-різному інтерпретувати, але "факт полягає в тому, що ми тут не провели жодних червоних ліній", додала вона.

Читайте також: Чому Німеччині важко стати лідером у допомозі Україні

Спроби депутатів пояснити відсутність ракет у резолюції

"Я за поставку, але вирішувати має федеральна рада з безпеки (уряду ФРН. - Ред.)", - відповіла депутатка від Зелених Аґнєшка Бруґґер (Agnieszka Brugger). За постачання ракет виступив і її колега по партії Робін Ваґенер (Robin Wagener). Депутатам опозиційних партій він дорікнув у "несерйозній" концентрації на "одній системі озброєнь", тоді як резолюція партій правлячої коаліції, на його думку, вимагає у принципі значного розширення допомоги Україні. "Ми задаємо стратегічний напрямок для уряду", - додав Робін Ваґенер.

Напередодні офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) дав зрозуміти, що канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), як і раніше, відкидає ідею про постачання Україні саме крилатих ракет.

"Я хотів би дізнатися у канцлера, чому ми не поставляємо Taurus?"

Кульмінацією полеміки 22 лютого став випад заступника голови фракції ХДС у Бундестазі Йоганна Вадефуля (Johann Wadephul) проти канцлера, якого він звинуватив у тому, що той занадто рідко з'являється на публіці та не пояснює своїх рішень. "Що ще має статися, щоб канцлер особисто прийшов на дебати? Я б хотів дізнатися у нього, в чому ж причина, чому ми не поставляємо Taurus? Ніхто цього не знає. Ми не отримали щодо цього раціонального пояснення. Якщо було так важливо викреслити Taurus із резолюції, значить, уряду важливо їх не постачати. Але суспільство має право знати, чому цього не відбувається. Цієї відповіді ми чекаємо від канцлера", - заявив у своїй промові Вадефуль. Не всі помилки минулого можна виправити, самокритично визнав він, побічно відповідаючи тим самим на закиди на адресу блоку ХДС/ХСС, які пролунали в Бундестазі, за рішення, ухвалені за роки правління Анґели Меркель (Angela Merkel), "але в історичній ситуації треба зробити правильний крок".

Читайте також: Ракети Taurus для України: німецький страх дальністю 500 км

У підсумку, відхиливши резолюцію опозиції зі словом Taurus, 382 депутати проголосували за резолюцію з вимогою розширити допомогу Україні, але без згадки цих ракет. 284 депутати були проти - так проголосували передусім депутати Лівої партії, "Союзу Сари Ваґенкнехт", що відколовся від неї, і партії "Альтернатива для Німеччини", представники яких під час дебатів вимагали насамперед більших дипломатичних зусиль і мирних перемовин із Москвою. Ніхто з них не уточнив, як саме вони уявляють собі мирні ініціативи в сьогоднішній ситуації.

Чи здійснюватиме достатній тиск на уряд ФРН вимога депутатів про розширення допомоги Україні, включно з системами "далекобійних озброєнь", які забезпечать " цілеспрямовані удари по стратегічно важливих цілях далеко в тилу російського агресора"? Після дебатів у Бундестазі склалося відчуття, що й самі депутати цього не знають.