Податкова міліція 2.0 чи новий дієвий орган?

Економічними злочинами в Україні досі займалися всі потроху: податкова міліція, яка входить в структуру Державної фіскальної служби (ДФС), відділ боротьби з економічною злочинністю Служби безпеки України (СБУ), відповідний відділ Нацполіції. Але ефективність всіх цих правоохоронних органів у розслідуванні економічних злочинів дуже сумнівна, зауважують критики. А представники бізнесу неодноразово скаржилися на сваволю з боку цих структур.

"Податкова міліція, яка була створена ще при Миколі Азарові, - це репресивний орган, який влаштовував "маски-шоу" для бізнесу, збирав хабарі та відкати з підприємців", - нагадує директор Інституту соціально-економічної  трансформації Ілля Несходовський. Він критикує, що після припинення повноважень податкової міліції все це перебрала на себе СБУ й почала так само тиснути на бізнес, займаючись питаннями контрабанди, дозволами ввезення в країну.

Тепер усі функції виявлення та розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, які загрожують життєво важливим інтересам України, передаються новому правоохоронному органу - Бюро економічної безпеки. При цьому податкова міліція ліквідовується. Саме цього вимагав від України Міжнародний валютний фонд (МВФ) для отримання чергового кредитного траншу.

Тому Верховна Рада так поспішала ухвалити законопроєкт про створення Бюро економічної безпеки. У вересні минулого року ухвалили його у першому читанні, а 28 січня проголосували в другому читанні та в цілому. Документ підтримало 242 депутати. Фракції "Європейська солідарність", "Опозиційна платформа - За життя", "Батьківщина" не стали голосувати за законопроєкт.

Читайте також: Нове керівництво податкової та митниці: бізнес вимагає прозорості від Києва

Як працюватиме Бюро економічної безпеки

Бюро економічної безпеки має займатись розслідуванням ухилення від сплати податків, а також злочинами, пов'язаними з економікою та фінансами. В Бюро працюватимуть детективи, які не лише збиратимуть аналітичну інформацію про економічні злочини, але й вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами. Директора Бюро обиратиме на відкритому конкурсі конкурсна комісія, яка складатиметься з представників, делегованих від Верховної Ради, уряд та президента - по троє від кожної гілки влади.

Кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки повинен мати вищу юридичну освіту, бути не молодшим за 35 років, а також мати стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років та не менше п'яти років досвіду роботи на керівних посадах. Посадовий оклад осіб зі спеціальними званнями має бути не менше 20 прожиткових мінімумів. Нині це приблизно 44 тисячі гривні.

Для забезпечення прозорості та контролю при Бюро економічної безпеки має бути створена Рада громадського контролю в складі 15 осіб. Нагляд за додержанням Бюро законодавства здійснюватиме генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.

Законом України про Держбюджет на 2021 рік Бюро передбачено 587 мільйонів. Однак у пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що реалізація закону не потребуватиме фінансових витрат з держбюджету, оскільки кошти, які передбачені в держбюджеті на податкову міліцію Державної фіскальної служби після звільнення працівників будуть використанні на Бюро економічної безпеки.

Читайте також: Transparency: Негативні тенденції у боротьбі з корупцією в Україні відобразяться вже в наступному рейтингу

Новий правоохоронний монстр з роздутим штатом?

Однак те, як саме буде створено Бюро економічної безпеки, викликало критику, як з боку опозиційних депутатів, так і з боку представників бізнесу. "Я вас вітаю, ви створили ще гірший орган, аніж податкова міліція, - розкритикувала дії своїх колег по парламенту депутатка фракції "Європейська солідарність", членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. - Для податкової міліції  хоч функції були чітко виписані в Податковому кодексі. А тут нічого. Тому ніякої боротьби зі злочинами в економічній сфері, ніякої допомоги бізнесу не буде. Все як було, так і залишається".

У фракції "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) наполягали, аби новоствореному органу надали статус національного, замість того, як записано в законопроєкті, що Бюро економічної безпеки - це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується кабміном. "Цей орган буде новий, йому відкривають процесуальну незалежність правоохоронного органу, він наділений функцією міжнародних відносин, тому повинен мати статус "національного", а так забирають у нього крила", - заявив депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка. На його думку, Бюро економічної безпеки разом з таким статусом отримало б більше незалежності - на кшталт НАБУ. А так, вважає опозиційний депутат, ця структура буде підпорядковуватися уряду й виконувати його замовлення.

Раніше категорично проти прийняття цього законопроєкту виступала і Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). Там побоюються, що створення нового органу в запропонованому форматі може посилити недовіру бізнесу та інвесторів до правоохоронних органів. Представники бізнесу вказують на те, що в законопроєкті не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів має розслідувати бюро. Натомість застосовуються доволі широкі формулювання, які можуть по-різному трактуватися, критикують у ЄБА.

Крім того, на думку експертів ЄБА, гранична чисельність співробітників бюро у чотири тисячі осіб є доволі високою та необґрунтованою. У Європейській Бізнес Асоціації критикують і  принципи відбору керівника Бюро економічної безпеки. "Створюється ризик вибору недостатньо професійного чи доброчесного кандидата на цю посаду, а також звужується можливість громадськості, зокрема бізнесу, контролювати таке призначення", - наголошується в заяві ЄБА, яку оприлюднили ще після розгляду законопроєкту в першому читанні.

Представники бізнесу також вказують, що за спеціальні звання працівникам Бюро економічної безпеки передбачені посадові оклади в розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів. Однак, інші фахівці, які мали б становити основу аналітичної функції бюро, не підпадають під такі умови та розміри оплати праці, що може створити проблеми в пошуку та працевлаштуванні ключової категорії персоналу для новоствореного органу, вважають в ЄБА.

Читайте також: "Маски-шоу" і все дарма? Чому корупціонери в Україні уникають арешту

Ставка на аналітику

Однак не всі налаштовані так песимістично. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський наголошує, що у  Бюро економічної безпеки акцент робитиметься на аналітичній роботі та орієнтованому на ризики підході. На його думку, це саме те, що було потрібно і для держави, і для бізнесу. Адже економічні махінації потрібно ретельно аналізувати, розслідувати й притягати до відповідальності винних, а не робити акцент на силовий блок, приходити з обшуками на всі підприємства, влаштовуючи "маски-шоу", блокуючи роботу підприємств, як це було в податковій міліції, каже експерт і додає: "Податкові скрутки, незаконний експорт чи імпорт. Аналізувати, виявляти. Ось чим буде займатися новий орган. Він давно потрібен був".

Несходовський визнає, що Верховна Рада справді не дослухалася до вимог громадськості щодо відбору керівників та співробітників майбутнього Бюро економічної безпеки. Адже пропонувалося не допускати до роботи в новому органі тих, хто раніше працював у податковій міліції, особливо за часів Віктора Януковича.  "Але сподіваємось, що через конкурсні комісії, коли будуть ставитися запитання про майно, про діяльність, зможемо не допустити одіозних працівників податкової міліції в нову структуру", - каже директор Інституту соціально-економічної трансформації.

За його прогнозом, Бюро економічної безпеки запрацює не раніше початку наступного року. Несходовський не виключає, що створення цієї структури може викликати опір з боку тих, хто весь цей час "імітував боротьбу з економічними злочинами", заробляючи на цьому. "Швидше за все ми зустрінемо з протистоянням економічного відділу СБУ", - каже експерт.