Безготовікові розрахунки

В Україні хочуть законодавчо знизити еквайринг, тобто комісію, яку банки стягують з бізнесу за розрахунки платіжними картками. Таку норму пропонують внести до законопроєкту №4364 "Про платіжні послуги", який нині готується до другого читання в парламенті. Головний аргумент - в Україні розмір комісії вищий, ніж у Євросоюзі. Однак не всі вітають цю ініціативу - банки та платіжні системи попереджають про мільярдні втрати держбюджету та навіть пригрожують відключенням Apple Pay і Google Pay.

Дискусія про зниження комісії еквайрингу триває в Україні після березневої заяви голови Національної ради реформ Міхеїла Саакашвілі. Він тоді заявив, що в Україні цей платіж у 2,5 рази вищий, ніж у країнах ЄС, і тому бізнес та споживачі переплачують. З іншого боку, банки та регулятор твердять, що якраз через вищу комісію еквайрингу в Україні клієнти отримують більший кешбек (повернення коштів - Ред.) та вигідніші умови на решту послуг в порівнянні з ЄС.

Круговерть комісій

За даними Нацбанку України (НБУ), в Україні кількість безготівкових операцій торік зросла на 18,6 відсотка. Не в останню чергу цьому сприяє пандемія COVID-19 - власники платіжних карток охочіше використовують безготівкову оплату. Але не всі замислюються над тим, що розраховуючись картою, наприклад, в супермаркеті, кожен покупець платить за витрати бізнесу на еквайринг, коли прикладає її до POS-терміналу. Таким чином кошти з рахунку банку, який видав цю картку покупцеві (емітент), переходять на рахунок магазину. POS-термінали встановлює і обслуговує банк-еквайр, який за свої послуги з бізнесу теж бере комісію під час кожної транзакції. Найбільші банки-еквайри - "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Райффайзен Банк Аваль" та "Альфа-Банк", яким разом належить понад 80 відсотків українського ринку. Ставка еквайрингу варіюється від 1,8 до 3 відсотків від суми кожної транзакції, але ці дані непублічні і офіційної статистики немає, зазначив у коментарі DW асоційований експерт київського Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Євген Дубогриз. "За моїми підрахунками середня комісія - 2,5 відсотки", - оцінює він.

Якщо банки, що обслуговують продавця і покупця, - різні, то частку з комісії за еквайринг банк-еквайр платить банку-емітенту карти. Такі розрахунки між банками називають інтерчейндж або міжбанківською комісією. Її розмір становить 60-75 відсотків від вартості еквайрингу, зазначив DW голова Асоціації мобільних кав'ярень Олексій Бусаєв. Також, частину з еквайрингу банки платять платіжним системам, зокрема, Visa, MasterCard, Google Pay або Apple Pay. Але це невеликі суми. За словами співвласника monobank Олега Гороховського, за середньої комісії еквайрингу у 2,5 відсотка, платіжній системі йде 0,025 відсотка. Тобто, продавши товару на 100 гривень, магазин віддасть за еквайринг в середньому 2,5 гривні. Звісно, ці витрати закладають у вартість товару.

Бізнес вимагає зниження комісії

Єдиної позиції щодо оптимального розміру еквайрингу серед депутатів немає. Один з варіантів запропонував депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький, який вніс на розгляд парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики правку до законопроєкту №4364. Нею передбачена ставка інтерчейндж з 1 липня 2021 року на рівні 1 відсотка та її поступове зменшення упродовж двох років до рівня 0,2 відсотка за дебетними картками та 0,3 відсотка - за кредитними. Інші депутати також надали свої пропозиції. Однак, комітет не підтримав жодну з правок. Проте, депутати все ще можуть подати свої пропозиції з місця - все вирішиться в сесійній залі.

Тим часом низка бізнес-асоціацій закликають законодавчо зменшити комісії інтерчейндж протягом трьох років відповідно до законодавства ЄС - для дебетових карток до 0,2 відсотка та для кредитних карток до 0,3 відсотка. Головна претензія бізнесу - на ринку сформувалась монополія міжнародних платіжних систем і держбанків. "Близько 70 відсотків послуг еквайрингу надають держбанки, а сукупна частка MasterCard та Visa на ринку послуг карткових платіжних систем досягає 99 відсотків", - заявили в Українській Раді Бізнесу.

На підтримку обмеження комісії виступив співвласник найбільшої української мережі "Розетка" Владислав Чечоткін. Він пояснив, що в ціні кожного товару закладено 1,8-3 відсотки банківської комісії за проведення оплат картками, тоді як постачальники з ЄС, а також Amazon або Alibaba платять своїм банкам 0,2-0,5 відсотка. За його словами, якщо знизять еквайринг, то "Розетка" та інший бізнес запропонують споживачам нижчі ціни.

Читайте також: Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів?

Банки проти

Водночас заступник голови правління "ПриватБанку" Разван Мунтеану, вважає, що законодавче регулювання вартості еквайрингу змусить українські банки відключити клієнтам можливість прийому оплати Apple Pay або Google Pay і пільговий період за кредитними картами, а прямі втрати держбюджету становитимуть щонайменше 4 мільярди гривень на рік. Окрім того, для банків збитковими будуть POS-термінали в торгових точках з оборотом менш як 33 тисяч гривень  на місяць, зауважив Мунтеану.

Подібні заяви Євген Дубогриз вважає залякуванням. Він бачить реальну загрозу в тому, що після введення законодавчого обмеження розміру комісії банки спробують компенсувати втрати. "Наприклад, можуть підвищити плату за обслуговування певних послуг або знизять суму кешбеку", - каже експерт. Загалом, обсяг ринку комісійних доходів банків від операцій еквайрингу у 2020 році становив 19,5 мільярди гривень, і якщо комісійні обмежать на рівні одного відсотка, то банки втратять від 4,2 до 6,9 мільярда гривень на рік, аналізує Дубогриз.

Про наслідки попередили і в НБУ, де законодавче обмеження розміру комісії інтерчейндж вважають недоцільним. "Запровадження у 2015 році регулювання інтерчейндж у ЄС призвело до зростання вартості річного обслуговування кредитних карток, зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток, зменшилася загальна кількість карток у обігу", - зауважив регулятор.

Читайте також: Картки vs "кеш": чому українці лише неохоче відмовляються від готівки

А як це працює у Німеччині?

Тим часом у Німеччині розмір комісії, яку стягують з продавців за прийом оплати карткою, залежить від типу картки, якою користується клієнт. Найпоширеніша платіжна система - національна girorad. Прийом оплати за допомогою цих карток для продавців найдешевший - максимально 0,2 відсотка від суми.

З картками міжнародних систем на кшталт Visa чи MasterCard ситуація інша - за прийом оплати продавець мусить сплатити платіжній системі до одного відсотка від суми. Плюс за будь-яку карткову оплату, незалежно від типу картки, нараховується комісія за транзакцію - від п'яти до семи євроцентів. 2019 року німецький Бундесбанк оприлюднив результати дослідження, яке продемонструвало, що в середньому в Німеччині найдешевшим для продавців досі залишається прийом оплати готівкою. Оплата карткою через національну платіжну систему тоді коштувала 33-34 євроценти, кредитною карткою на кшталт Visa чи MasterCard - від 0,97 до 1,04 євро, а готівкою - 24 євроценти.

Відтоді не чутно про нові масштабні дослідження на цю тему, відсутні і єдині тарифи платіжних систем для різних країн ЄС. Окремі фірми часто мають власні угоди з банками і платіжними системами, які передбачають єдину абонентську плату з необмеженою кількістю транзакцій.