1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що відбувається з кримінальними справами учасників обміну

17 вересня 2020 р.

Кримінальні справи проти багатьох осіб, яких Київ передав Москві та ОРДЛО в рамках кількох обмінів, досі не закриті. Про спроби врегулювати політично-правову колізію - у матеріалі DW.

https://p.dw.com/p/3ib4g
Ексберкутівці Сергій Тамтура (праворуч) та Олександр Маринченко у суді
Ексберкутівці Сергій Тамтура (праворуч) та Олександр Маринченко у судіФото: picture-alliance/NurPhoto/M. Marusenko

Святошинський районний суд Києва минулого тижня вкотре не зміг поновити засідання у справі щодо розстрілу учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року - цього разу через хворобу суддів. Засідання відклали на півтора місяці.

На лаві підсудних цього разу - двоє обвинувачених колишніх бійців столичної спецроти "Беркут": Сергій Тамтура та Олександр Маринченко. Ще в лютому вони повернулись з непідконтрольних районів Луганщини, куди їх відправили в рамках "новорічного обміну", змінивши запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання. Троє їхніх колишніх колег - Олег Янішевський, Павло Аброськін та Сергій Зінченко, яких так само обвинувачують у вбивстві 48 громадян, замаху на вбивство ще 80, а також у теракті, перевищенні службових повноважень і незаконному поводженні зі зброєю, за словами їхніх адвокатів, лишаються на території самопроголошеної "ДНР".

Дивіться також: Справа про розстріли на Майдані: що означає повернення "ексберкутівців" до зали суду (відео)

Це ставить під загрозу подальший розгляд справи, адже проводити слухання за відсутності обвинувачених забороняє закон. Адвокат "беркутівців" Сергій Горошинський стверджує, що троє його підзахисних хочуть й далі захищатись у суді, але не можуть приїхати в Київ - в грудні минулого року їх буцімто відправили через лінію розмежування без документів, до того ж, пункти пропуску нині закриті через карантин.

"Можливо, з'являться" і "будемо чекати" - цього відверто мало, щоб бути впевненим, що справу все-таки продовжать слухати з тим же складом обвинувачених, як і раніше", - говорить у суді прокурор Яніс Сімонов.

Різні причини не повертатись

Маринченко і Тамтура - єдині з учасників обмінів, хто повернувся до розгляду своїх судових справ. Десятки інших обвинувачених, яким напередодні обміну змінювали запобіжний захід, воліють цього не робити, або ж знаходять причини не приїздити в Україну.

Ельбруса Гогічаєва та Марата Джемієва обвинувачували у підпалі автомобіля сестри депутата Сергія Пашинського та спробі отруєння табору протестувальників під Верховною Радою восени 2017 року. Врешті Дніпровський суд виправдав їх від цих звинувачень та засудив лише за незаконне зберігання гранат. Вирок оскаржили і обвинувачення, і захист, та, не дочекавшись рішення апеляції, обох звільнили під особисте зобов'язання - Джемієва напередодні новорічного обміну, а Гогічаєва - до квітневого.

Читайте також: Кого Київ звільнив з тюрем для обміну на Донбасі

Їхній адвокат Іван Запорожець розповів DW, що обидва поїхали з непідконтрольних територій на історичну батьківщину - до Північної Осетії. "Вони б раді повернутись і  продовжити захищати себе у суді, але існують певні обмеження на в'їзд іноземців у зв'язку з карантином", – пояснює він своє прохання відкласти апеляційні слухання. Втім, розповідає, що прокуратура вже намагалася подати клопотання про привід Джемієва за місцем постійного проживання у Дніпрі.

Андрій Доманський, захисник обвинуваченого у держзраді колишнього головреда "РИА Новости-Украина" Кирила Вишинського та чеченця Артура Крінарі-Деніссултанова, якому інкримінують замах на командира добровольчого батальйону Адама Осмаєва, навпаки говорить, що його клієнти бояться їхати в Україну. При чому не з правових причин - якби обвинувачені виконували покладені на них зобов'язання, посадити їх вдруге за ґрати до остаточних вироків було б практично неможливо. "З огляду на нову посаду Вишинського (в жовтні минулого року президент РФ Володимир Путін призначив його членом ради з прав людини. - Ред.) та особливості справи Крінарі обидва просто не можуть почувати себе в безпеці в Україні", - говорить Доманський. Він розповів DW, що домагається участі своїх клієнтів у судових засіданнях в режимі відеозв'язку з Московського міського суду.

Чого варте "повне очищення"?

Адвокат Валентин Рибін, чиї клієнти брали участь у обмінах починаючи з 2014 року, переконаний: погоджуючись лише на пом'якшення запобіжного заходу, ув'язнені та їхні захисники самі підкладали під своє звільнення бомбу вповільненої дії. "У домовленостях щодо обміну завжди йшла мова про повне процесуальне очищення. І я його для своїх підзахисних вибивав", - стверджує він.

Для цього клієнтам Рибіна доводилось або визнавати провину, або відмовлятись від апеляцій. Частина з них були помилувані окремими указами президента, які й досі не розсекречені, а частина - напередодні обміну отримували покарання, що дорівнювало вже проведеному за ґратами терміну.

Серед таких, наприклад, колишній перекладач прем'єр-міністра Володимира Гройсмана Станіслав Єжов - несподівано визнавши провину у шпигунстві на користь РФ, він отримав покарання у три роки та 28 днів позбавлення волі - рівно стільки, щоб вийти на свободу за "законом Савченко" -  і поїхав до Москви в рамках "великого обміну" рік тому.  А інший клієнт Рибіна, полонений бойовик "ДНР" Дмитро Бижко, взагалі відмовився їхати на непідконтрольні території, хоч і був помилуваний президентом спеціально під квітневий обмін.

Втім, ще один адвокат Ігор Нагорний розповідає DW, що для "повного очищення" не вистачає часу, та й бажання клієнтів визнавати провину. Разом з колегами він захищає Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова, звинувачених у теракті 22 лютого 2015 року в Харкові - тоді від вибуху, який пролунав на шляху демонстрації ї з нагоди першої річниці перемоги Євромайдану, загинули четверо осіб. Звільнення Дворнікова, Тетюцького та Башликова напередодні новорічного обміну було чи не найпарадоксальнішим за всю історію конфлікту - в рамках одного й того ж засідання вони були засуджені до довічного ув'язнення і відпущені з-під варти.

Читайте також: Київ у рамках обміну повернув з ОРДЛО 20 українських громадян

Нагорний розповідає, що востаннє спілкувався зі своїми клієнтами ще на початку року  - узгоджував з ними апеляційну скаргу, яку невдовзі подав. Тож довічний вирок обвинуваченим не набрав сили. Розгляд апеляції, за словами адвоката, вже кілька разів відкладали через карантинні обмеження, наступна спроба призначена на кінець вересня. "Щойно суд почне розгляд, то зрозуміє, що без обвинувачених його проводити не можна. Що буде далі - важко прогнозувати", - говорить захисник.

Надія на зміни в законодавстві

Якщо обвинувачені не виконують покладені на них особисті зобов'язання і не приходять на слухання, їх можуть оголосити в розшук, пояснює у судовому засіданні щодо "беркутівців" прокурор Яніс Сімонов. Тоді, у випадку справи про розстріл на Майдані, обвинувачення проти Янішевського, Аброськіна та Зінченка доведеться виносити в окрему справу. Якщо Інтерпол погодиться на міжнародний розшук, їх можна буде судити заочно. Щоправда, донині цього не відбувалося - Інтерпол не вносить до "червоного списку" ще з два десятки колишніх українських міліціонерів, вважаючи їхнє переслідування політичним.

Виправити ситуацію можна було б, скасувавши міжнародний розшук як обов'язкову умову заочного судочинства. Відповідний законопроєкт ще в вересні минулого року зареєстрував "слуга народу" з парламентського комітету з правоохоронної діяльності Владлен Неклюдов, та Рада відклала його розгляд на невизначений термін. Іншу схожу законодавчу ініціативу передавала до парламенту Ірина Венедіктова - тоді ще виконувачка обов'язків директора Держбюро розслідувань - однак офіційно її так і не зареєстрували.

Читайте також: У ТКГ обговорили підготовку до чергового етапу обміну утримуваними особами

Втім, міжнародні правозахисники і адвокати обвинувачених застерігають Україну від зловживання заочним судочинством, вбачаючи в ньому порушення права підозрюваних на захист. "Це питання безперечно треба врегулювати, щоб не допускати ситуації, коли Україна в черговий раз відповідатиме в Європейському суді за порушення прав людини і платитиме компенсації", - говорить адвокат Андрій Доманський.

Вбивства на Майдані: чи вплине на хід справи повернення "ексберкутівців" (20.02.2020)

Пропустити розділ Більше за темою