Back in the USSR: чи повернеться Україна до 10-річної школи?

Якщо зазирнути в передвиборчу програму кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям», з якою його обрали українці 2004 року, то у розділі, що присвячений освіті, легко побачити: повернення до 10-річної шкільної освіти з 5-бальною системою оцінювання. Пройшло п‘ять років, і з подібними передвиборчими гаслами Президентом став Віктор Янукович. А тим часом на практиці вже майже десять років втілюється і працює протилежна модель – 12-річна із 12-бальними оцінками.

Перша практична спроба повернути освітянське колесо назад була здійснена 16 лютого цього року, коли на голосування у Верховній Раді був поставлений законопроект іще одного екс-кандидата в Президенти Анатолія Гриценка. Законопроект, що передбачав повернення до «10-річки» і рекомендував дітям іти до школи у віці семи (а не шести, як зараз) років, був майже одностайно відхилений Верховною Радою, причому майже повністю проігнорований «Партією регіонів», яка висунула діючого президента.

«Фахівці ще працюватимуть»

Та ставити крапку на цій історії не варто, кажуть парламентарії й експерти. А відхилення законопроекту Гриценка пояснюють тим, що він не пройшов необхідних попередніх етапів розгляду перед тим, як був поставлений на голосування. «Я думаю, що буде створена робоча група з представників усіх фракцій, яка включатиме також фахівців, щоб ми детально вивчили питання, що дасть нам – скільки негативу й скільки позитиву – повернення до 10-річного навчання», - каже секретар парламентського комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик.

Її фракція – Комуністичної партії – голосувала в повному складі за законопроект Гриценка. Та навіть незважаючи на підтримку ідеї «поверення до старого», Самойлик наголошує на значенні змісту і якості освіти, а не її форми. Зокрема, повноцінного втілення профільної освіти в старшій школі, яка нині, за її словами, відбувається здебільшого радше формально.

Працювати, в першу чергу, над змістом радить і колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. Саме за його перебування на посаді було зроблено чимало кроків для втілення нової – 12-річної освіти. Тому потенційний перехід на стару модель він називає сильним ударом по освітянській системі в цілому. «Мову можна вести про те, що Україна не зовсім готова до переходу на 12-річну освіту. Це й база, це й кадри. Це і породжує сумніви щодо доцільності», - каже Ніколаєнко.

Тягнутися до США, а не до Албанії

Екс-міністр нагадує, що 12-річна освіта відповідає загальносвітовим тенденціям. Мовляв, лише Албанія і Азербайджан досі мають «10-річку». Натомість Ніколаєнко наводить іншу тенденцію – подовження термінів шкільної освіти, й для прикладу наводить США, де повну середню освіту отримують 14 років. «Тому для того, аби якісно здійснити підготовку робітництва, наукових кадрів, фахівців, спеціалістів, нам потрібно поліпшувати якість середньої освіти, в тому числі, й за рахунок переходу на «12-річку». Бо доказано вченими: якісне продовження термінів навчання на один рік дає приріст майже 10% ВПП. І це було доведено і в українській історії, навіть коли вона була в складі СРСР», - каже Ніколаєнко.

Назад від Європи

Потенційне повернення назад у шкільній освіті - виклик також і євроінтеграційним прагненням України, вважає голова представництва DAAD (Німецької академічної служби обміну) в Києві Зіґберт Клее. За його словами, це сильно заважатиме закордонному обмінові як для українських школярів, так і для студентів. Адже й нині для тих, хто вступає до німецького університету, українського атестата найчастіше недостатньо. І змінити ситуацію якраз могло б остаточне втілення 12-річної шкільної освіти.

Автор: Данило Білик

Редактор: Євген Тейзе