Найгарячішою темою обговорення в українському сегменті соціальних мереж в останній тиждень стала реформа шкільного харчування. Мені здалося, що щойно у шкільних буфетах та їдальнях з'явилася "інша", здорова їжа та діти її спробували, українське суспільство розділилося на дві рівні частини: на прихильників здорової їжі та на консерваторів, які виступають за все старе і, напевно, не здорове. Якщо точніше, то українське суспільство розділив на дві половини, що тепер конфліктують, Євген Клопотенко - головний гастроном України, який захищає інтереси українського борщу в комісії зі складання списків нематеріального національного надбання при ЮНЕСКО.
Отже, давайте забудемо на час про російські війська на українських кордонах, забудемо про повернення Петра Порошенка, що затьмарило візит міністерки закордонних справ Німеччини в Україну, що відбувся того ж дня, давайте навіть забудемо про коронавірус - все одно він усім нам набрид!
Тепер емоції витрачатимемо тільки на шкільне харчування!
І справді ж, ці емоції виявилися настільки гучними і потужними, що я, який зазвичай не реагує на фейсбучні та інші соцмережеві дискусії, не втримався і спробував вникнути в суть питання. Тим паче, що патроном Євгена Клопотенка виступила дружина президента Олена Зеленська, яка навіть записала відеоролик на підтримку реформи шкільного харчування!
Відразу скажу, що найсильніше враження на мене справив не "полтавський борщ зі сливовим варенням" - один із трьох борщів у новому шкільному меню, що складається зі 160 страв! Найбільше мене вразив той факт, що до цього дня шкільне меню складалося за нормами, стандартами та рецептами затвердженими у далекому та радянському 1956 році!
Тобто до сьогодні нікому ні в міністерстві охорони здоров'я, ні в міністерстві освіти і науки не спало на думку переглянути і реформувати радянські інструкції зі шкільного харчування? Адже нове меню від Євгена Клопотенка якраз і схвалено обома цими міністерствами і на їхніх сайтах можна подивитися не лише назви нових шкільних страв, а й самі рецепти!
Читайте також: Сергій Жадан: Під боком у Мінотавра
Ознайомившись із новим меню та його політичною складовою, я відразу став на бік зіркового шеф-кухаря та зацікавився його особистістю. Все ж таки Україна останні 30 років була бідна на реформаторів національного масштабу! А якщо ви "зачепилися" у попередній пропозиції на понятті "політична складова", то поспішаю вам пояснити, що даною складовою у новому шкільному меню є поняття "здоров'я нації". У подальших планах діяльності Євгена Клопотенка "здоров'я нації" стає ще більшим, адже він майже закінчив реформувати систему харчування в дитячих садках, а незабаром візьметься за ПТУ та за професійну кулінарну освіту!
І звідки в нього такий моцний драйв до реформування українського шкільного та іншого "общєпіту"? Так він же ж сам сказав нещодавно в одному з інтерв'ю: "Їжа може змінювати людей, може змінювати нації, може змінювати долі".
Так от, життєвий та творчий шлях Євгена Клопотенка вже можна вивчати за масою публікацій та інформації у головному нинішньому джерелі знань - в інтернеті. Кулінарний самородок не закінчував кулінарний технікум, але зробив тріумфальну кар'єру на українському телебаченні, завдяки чому й здобув заслужену репутацію "головного кулінара" країни. Пізніше вчився готувати у Парижі та закінчив французьку кулінарну школу. Окрім телешоу займається ресторанним бізнесом. Коротше кажучи: реформатор, народжений та схвалений телевізором.
Читайте також: Оксана Забужко: Мій теплий ламповий рашизм
Так, герої нашого часу не народжуються революцією. Їх народжують телеканали. Маленьких героїв - маленькі телеканали, а великих - великі. Звісно, рекордсменом із народжуваності найпомітніших героїв є телеканал "1+1". Не згадуватимемо всіх поіменно героїв, яких видала на гора глибока шахта цього телеканалу. Але у випадку з Євгеном Клопотенком нам усім явно пощастило. До речі, до своєї мети - реформи шкільного харчування - Клопотенко впевнено йшов із 2017 року, коли отримав грант від фонду французької торгової мережі "Ашан" для створення нових страв для шкільного харчування!
На жаль, українські телеканали не змогли поки що допомогти країні з іншими терміново необхідними реформами. Вони не змогли видати на гора схваленого та улюбленого телеглядачами телеюриста, який був би здатний нарешті провести реформу судової системи. Не з'явився у нас і телезалізничник, якому було б під силу навести лад в "Укрзалізниці". А доктор Комаровський, схвалений телеканалом "Інтер", сам відмовився від можливості довести до розуму медичну реформу, що забуксувала після звільнення міністерки Уляни Супрун.
Я не знаю, чи можна вважати появу Євгена Клопотенка випадковим успіхом українського телебачення? Думаю, що ні! У всіх країнах телебачення постійно шукає таланти, перевіряє їх на глядачах, шліфує, зазвичай залишає для власного користування і лише іноді відпускає далі у самостійне плавання.
Тож хочеться побажати шеф-кухареві та кулінарному експерту Євгену Клопотенку ще більшої удачі і більших досягнень на національному рівні! Особливо у справі просування українського борщу на світовій сцені! А нам самим мені хочеться побажати якнайбільше схвалених телевізором самородків-професіоналів в інших важливих сферах життя та державної діяльності. На інші джерела креативних кадрових ресурсів поки що надії немає.
"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.