Amnesty International: у Криму винищують інакомислення

"Крим у пітьмі" - так називається свіжа доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікована 15 грудня. Її автори наголошують на трагічній ситуації з дотриманням прав людини, що склалася в українському Криму з початком російської окупації і триває досі. Репресії проти громадян з проукраїнською позицією, в першу чергу кримських татар, вигнання і навіть викрадення невдоволених, придушення свободи слова та мирних зібрань, нехтування гуманітарним правом - ось стислий перелік закидів російській владі в Криму, сформований на основі понад 50 інтерв’ю, проведених правозахисниками.

Меджліс на вістрі репресій

Кримськотатарська громада стала найбільш організованою групою, опозиційною до нової російської влади, зазначається в звіті. Це в свою чергу зробило корінних мешканців найпопулярнішим об’єктом репресій.

Окрім заборони мирних зборів, відзначання національних свят, за винятком тих, що організовані офіційною владою, Amnesty International згадують про фактичне вигнання з півострова неформального лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілева та голови Меджлісу Рефата Чубарова. Однак різкі заяви останнього на підтримку економічної блокади півострова, на думку правозахисників, могли спровокувати подальші репресії проти Меджлісу - представницького органу кримських татар.

У квітні 2016 року прокуратура припинила діяльність Меджлісу, а міністерство юстиції РФ назвав його "екстремістською організацією". Це фактично дозволило притягувати членів та прихильників Меджлісу до кримінальної відповідальності за екстремізм, пояснюють правозахисники. Керівництво Меджлісу, що лишилось на півострові вже під ударом, нагадують у Amnesty International, наводячи як приклад справи Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза. 

Ільмі Умерова підозрюють у екстремізмі та поширенні закликів щодо порушення територіальної цілісності Росії, після того, як в березні телевізійному інтерв’ю він заявив, що "Росія повинна піти з Криму, Донецька та Луганська". Після відмови давати свідчення, ФСБ запроторило його до психіатричної лікарні для примусової експертизи. Після виходу з лікарні Умерова було оштрафовано на 750 рублів за участь у діяльності забороненого Меджлісу, проте справу щодо екстремізму проти нього досі не закрито.

Ахтем Чийгоз - ще один заступник голови Меджлісу - перебуває за ґратами вже понад півтора року за підозрою в організації масових протестів 26 лютого 2014 року у Сімферополі. Слухання по справі Чийгоза почалися лише в серпні та через підозри у екстремізмі проходять у режимі відео-конференцій. Через складнощі зв’язку підсудний не завжди в повній мірі може слідкувати за судовим процесом і позбавлений можливості консультуватися з адвокатом, пояснює Amnesty International, яка називає Чийгоза в’язнем сумління.

Таємничі зникнення

Та судове переслідування не найстрашніше, що трапляється в Криму. Al нагадують про відсутність будь-якого прогресу в пошуках щонайменше шести зниклих на весні 2014-го року кримськотатарських активістів. Висловлюється підозра, що їх було викрадено. До цих випадків додалися й нові, йдеться в звіті правозахисників.

Ервін Ібрагімов, колишній член Бахчисарайського міської ради і член Світового конгресу кримських татар, помітив за собою підозріле стеження в середині травня цього року. Через тиждень після цього він востаннє розмовляв зі своїм батьком по телефону. Його машину було знайдено з відкритими дверима і ключами в замку запалювання. Камери спостереження у сусідньому магазині зафіксували групу чоловіків, які зупинили його авто, перетягнули в свою машину, й вирушили в невідомому напрямку. Наступного дня батько Ервіна Ібрагімова відправився в офіс ФСБ у Сімферополі, щоб подати заяву й надати записи камер відеоспостереження. Співробітники ФСБ відмовилася зареєструвати скаргу, але пізніше розслідування розпочала бахчисарайська поліція. Результатів і досі немає.

Нові "терористи"

Інший напрям боротьби проти кримських татар пов'язаний з діяльністю ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір". До анексії вона офіційно діяла в Криму, однак за російським законодавством належить до списку екстремістських і терористичних організацій, тож її активісти та симпатики стали об’єктом жорстких репресій. Особливий порядок провадження справ про тероризм у Росії вимагає проводити слухання лише в спеціалізованих військових судах. Найближчий такий суд розташовано в Ростові-на-Дону. Отже кримчан вивозять за межі півострова.

На момент написання звіту, за даними правозахисників, щонайменше 19 осіб у Криму були заарештовані за підозрою в членстві в "Хізб ут-Тахрір", четверо засуджені до різних термінів. AI наводить приклади лише двох справ: правозахисника Еміра-Усейна Куку і релігійного лідера Мусліма Алієва, заарештованих у лютому цього року. Їх справи свідчать про залякування і очевидний брак доказів, стверджують правозахисники.

Без права на захист

Під тиск влади потрапляють не тільки кримські татари, але й їхні захисники, зазначають в Amnesty International. Так, наприклад адвокат Микола Полозов, який представляє інтереси Ахтема Чийгоза, розповів правозахисникам, що Слідчий комітет Криму проводить попереднє розслідування щодо його записів у соцмережах, підозрюючи в екстремізмі. Інший адвокат Еміль Курбетдінов, який захищає чотирьох обвинувачених у справі "Хізб ут-Тахрір" зіткнувся з погрозами і навіть спробою незаконного обшуку його офісу. В листопаді Курбетдінов отримав дзвінок від сімферопольського чиновника, який сказав йому, що він повинен покинути кримську асоціацію адвокатів, тому що "бере участь в політиці, багато подорожує і виступає проти Росії".