Amnesty International про насильство на Євромайдані

Експертка міжнародної правозахисної організації Amnesty International Геза МакГілл багато років досліджує ситуацію з правами людини в Україні. Після кривавого розгону "Беркутом" учасників Євромайдану в Києві у ніч на 30 листопада вона не виключає повторного застосування сили. В інтерв’ю DW МакГілл розповіла про те, що необхідно для забезпечення незалежного розслідування вчиненого правоохоронцями насильства.

Deutsche Welle: Як Ви оцінюєте події, котрі відбулися на Майдані незалежності у Києві у ніч на суботу, 30 листопада?

Геза МакГілл: Зараз уже очевидно, що, розігнавши мирну демонстрацію, влада перейшла усі межі. Це було порушення права на мирні збори. Як ми побачили, міністр внутрішніх справ вибачився, а очільник київської міліції попросив про відставку. Тож більше немає жодних сумнівів у тому, що сили "Беркуту" своїми діями минулої ночі повністю перейшли межі дозволеного.

Amnesty International проводить моніторинг випадків міліцейського насильства в Україні. Чи потрібно, на Вашу думку, сприймати побиття демонстрантів на Майдані у загальному контексті злочинів правоохоронців?

Так, ми документували багато випадків насильства з боку міліції. І однією з обставин, яку ми задокументували, є відсутність можливості для людей, котрі постраждали від насильницьких дій міліції, отримати відшкодування і компенсацію за свої страждання. Через це ми закликаємо до незалежного та ефективного розслідування усіх скарг на насильство правоохоронців. Люди казали мені, що вони не сподіваються отримати компенсацію. Однак те, на підтримку чого ми проводили інформаційну компанію, і те, чого на даний момент бракує в Україні, - це незалежного органу для розслідування скарг на дії співробітників міліції, включно із застосуванням сили у контексті мирних демонстрацій.

Як Ви думаєте, чи можна очікувати неупередженого розслідування застосування сили під час акції протесту на Майдані?

Як показують наші дослідження, майже у всіх задокументованих нами випадках ми не побачили здійснення ефективного розслідування. На даний момент розслідування проводяться Генеральною прокуратурою. Проте у нашому дослідженні ми показали, що цей орган не функціонує незалежно. Тож дуже малоймовірно, що такі розслідування будуть незалежними й ефективними.

Президент та прем’єр-міністр України засудили побиття мирних демонстрантів. Як Ви оцінюєте такі заяви?

Ми продовжуватимемо відслідковувати ситуацію. Я й досі побоююся, що події, котрі відбулися учора рано вранці, можуть повторитися. Це дуже дивна ситуація, коли сили "Беркуту" були нібито застосовані "унаслідок помилки". Насправді ця ситуація викликає велике занепокоєння. Це надзвичайно тривожно, якщо подібне може статися незаплановано. Ми продовжуватимемо відслідковувати ситуацію. І я дуже сподіваюся, що ці заяви (влади про неперешкоджання мирним акціям - Ред.) насправді відповідатимуть подальшим діям.

Як Ви вважаєте, чи можливе подібне застосування насильства у такій країні як Україна без відома очільників держави?

Навіть якщо й ні, це все одно привід для великого занепокоєння щодо того, чи існують інші сили, котрі можуть прийняти рішення розігнати мирну демонстрацію.

На кому, на Вашу думку, лежить відповідальність за те, щоб "Беркут" надалі не вдавався до насильства?

У першу чергу це представники найвищих щаблів влади - міністри, прем’єр-міністр, президент - вони мають дати дуже чіткий сигнал, що насильство з боку правоохоронців не буде толеруватися. Утім, звичайно, відповідальність лежить на кожному рівні, включно із безпосередніми виконавцями злочину. Однак чіткий сигнал із боку високопосадовців стосовно неприпустимості насильства є надзвичайно важливим.