Активи РФ для відбудови України - перший трансфер 2024 року?

Євросоюз вивчає правові шляхи конфіскації заблокованих на Заході російських активів для відновлення України. У Європарламенті цим питанням опікується румунський євродепутат від групи лібералів Влад Георге. Він очолює фінансований Єврокомісією пілотний проєкт, який займається юридично-економічним обґрунтуванням таких аспектів, як заморожування та конфіскація російських активів і передача їх Україні.

Які головні юридичні та політичні перешкоди треба подолати для того, щоб російські державні та приватні активи змогли почати працювати на відновлення України? Скільки і де заховано російських грошей на Заході та як їх знайти? Про це Влад Георге розповів в інтерв'ю DW.

DW: Пане Георге, як триває робота над вашим проєктом?

Влад Георге: Ідея цього проєкту полягає у тому, щоб знайти законні шляхи, завдяки яким ми можемо конфіскувати російські активи, і залучити до цих пошуків найкращих незалежних правових експертів Європи. Вони проаналізують усі можливі варіанти і оберуть юридично найкраще рішення, як це зробити. Євросоюз базується на верховенстві права, і тому ми маємо брати до уваги законодавчу систему ЄС, законодавство більше двадцяти країн-членів і думку Європейського суду.

Коли говорять про заблоковані російські активи, то називають суму в 300 мільярдів євро зовнішнього валютного резерву Центробанку РФ у країнах G7. Проте нещодавно з'явилася інформація про те, що ця сума була озвучена самим Центробанком ще до війни і, отже, може бути значно нижчою. То чи відомі реальні обсяги заблокованих державних російських активів?

Названа вами цифра у 300 мільярдів євро справді гіпотетична, реальної суми російських заморожених активів ми не знаємо. Тому що вони знаходяться у багатьох місцях і були вкладені у різних формах, адже йдеться не лише про гроші, а й про інші види активів. У нас немає єдиного публічно доступного документу щодо цих коштів. Натомість ми маємо певні припущення з різних джерел. Проте, виходячи з мого спілкування з цього приводу, яке триває вже понад вісім місяців, з різними офіційними представниками, втягненими в цей процес, гадаю, що 300 мільярдів євро - це більш-менш коректна сума, яка знаходиться під юрисдикцією країн G7 та ЄС.

А чи відомо місцезнаходження російських державних активів?

Знайти державні російські активи - складно, але можливо. У національних банків, казначейств і європейських інституцій є ці дані, бо вони повинні їх мати для того, щоб працювала система гарантій. І якщо ми говоримо про те, де знайти ці активи, то з цим немає проблем, є проблема з правом на використання. А от щодо місця знаходження приватних активів, які належать російським олігархам, їхнім соратникам і людям, які за ними ховаються, то з цією інформацією є певні труднощі. Тут ми маємо проблему з банками, головним чином із швейцарськими чи тими, які діють під подібними до Швейцарії юрисдикціями. Ось там, можливо, можуть знаходитися державні активи, заховані за іменами фізичних осіб. І це дуже серйозне питання, бо йдеться не про копійки, а про десятки мільярдів євро.

Читайте також: У Брюсселі хочуть змусити Росію платити за війну проти України. Але як?

Минулого тижня група євродепутатів надіслала лист до Єврокомісії та Європейської Ради із запитом про створення єдиного реєстру заблокованих російських активів. Тобто досі такого реєстру не було?

Я є одним з підписантів цього листа, проте ми намагалися робити багато чого і до нього. Протягом кількох останніх місяців ми робили спроби отримати від Єврокомісії певну інформацію. Перше, що ми просили, - перелік відступів від санкцій, які були зроблені країнами. Тому що країни-члени мають право робити відступи від санкцій у певних специфічних ситуаціях. На мою думку, треба перевірити цей список, бо там можна буде побачити дещо цікаве. У нас цієї інформації немає, але у Єврокомісії вона повинна бути. Але там нам кажуть, що хоч у них є щось, але це ще не завершене, і тому нам нічого не показують.

Друга інформація, яку ми намагаємося отримати, - це реєстр російських активів. Це важливо для Прокуратури ЄС, тому що з огляду на те, як розгортаються події, вона стане тим органом, який почне cудове переслідування осіб, котрі намагаються обходити санкції, а це у свою чергу стане підставою для конфіскації активів цих осіб. Отже, реєстр цих активів повинен бути у розпорядженні Прокуратури ЄС. І, гадаю, такий реєстр є, але ми його не бачили. Хоча нам не потрібні точні адреси вілл російських олігархів. Я хочу побачити, скільки цих активів, якого вони типу і в чиїй юрисдикції перебувають.

Це означає, що кожна країна ЄС повинна ділитися такою інформацією?

Країни вже мають таке зобов’язання. Але вони діляться інформацією з Єврокомісією і через робочі групи у Європейській Раді. З Єврокомісією ще можна працювати, але у Єврораді - суцільна темінь. Вони кажуть, що нормативні акти не дозволяють їм ділитися цими даними, що, на мою думку, не так. Оскільки хоча нормативні акти не дозволяють, але й не забороняють цього робити.

Читайте також: Були росіяни - стали європейці: Як (не) конфіскують підсанкційні активи

У грудні минулого року Єврокомісія запропонувала гармонізувати кримінальну відповідальність за порушення санкцій ЄС. Тоді говорилося, що це допоможе практичному вирішенню питання конфіскації російських активів.

Це допоможе конфіскувати лише один тип активів, які належать людям, котрі намагаються обходити санкції. І це відрізняється від того, що ми намагаємося робити. Бо це надзвичайно маленька частка активів. Тобто ця пропозиція Єврокомісії - перша, і це добре, я погоджуюся. Але треба зробити більше.

А які саме принципові правові кроки ще необхідно зробити?

Нам треба ініціювати механізм на загальноєвропейському рівні, який би зобов'язав країни-члени мати власну систему, котра дасть можливість легально вирішувати, що і як конфісковувати. Тому що ми можемо створити певні механізми на загальноєвропейському рівні, але є речі, які країни можуть робити лише самостійно. Це нормально і це законно. І ми як союз маємо можливість просити країни робити це самостійно, тобто спочатку загальний рівень, а потім національний. Це дуже важливий момент, і це повинно стати кінцевим результатом нашого проєкту: зобов'язання для країн-членів мати власний правовий механізм конфіскації активів, які, можливо, знаходяться поза межами загальноєвропейських правил.

Проте для таких рішень потрібна політична воля. Ви спілкуєтеся зі своїми колегами з різних країн. За вашими відчуттями, у якій з країн ЄС відчувається більше готовності зробити необхідні кроки для конфіскації російських активів?

Є, звичайно, країни Балтії, які завжди попереду у всіх подібних питаннях. Але, окрім них, є багато інших країн, які готові це зробити. Нам ліпше говорити про тих, хто цього робити не хоче. Їх меншість, але у нашій системі меншість може заблокувати багато речей. Гадаю, Європарламент має сильну політичну волю з цього питання, і вона залишатиметься навіть після 2024 року (у 2024 році пройдуть чергові вибори до ЄП. - Ред.). Але серед країн у Європейській Раді є відсутність волі. Наразі це Угорщина, а також Австрія, яка почала останнім часом озвучувати у Раді дуже дивні думки щодо війни та Росії. Це знаки, які не можна ігнорувати. Гадаю, вони роблять це поки що лише для того, щоб заміряти температуру, подивитися на реакцію інших. Ці дві країни мають велику зацікавленість у російських грошах, нафті та газі. Крім того, на мою думку, в цих країнах є корумповані політики. А там, де є корупція, Росія запускає свої руки. Чи є їхній вплив (Угорщини та Австрії. - Ред.) достатнім, щоб заблокувати щось, - я не можу сказати. Але ознаки не дуже обнадійливі.

Конфіскація активів Центробанку РФ потребує винятку з принципу так званого міжнародного імунітету суверенних активів. Чи реалістично, на вашу думку, ухвалити рішення про такий виняток?

Це те, що ми намагаємося робити. Наразі діє система, встановлена більше ста років тому, і з нею вже не можна працювати. У нас є економісти, які кажуть: якщо ви знімете імунітет, ви нашкодите світовій економіці, тому що більше ніхто ніколи нікому не довірятиме. Але вже й так ніхто нікому не довіряє. Крім того, якщо цього не зробити, то який меседж ми надішлемо майбутньому? Що це нормально просто взяти і зруйнувати країну? Навіть говорячи суто з огляду на світову економіку, якщо економістам байдужі люди, то яким буде наш меседж? Нормально це робити, бо з твоїми капіталами однаково все буде гаразд?! Якщо державний діяч хоче вбивати людей і розхитувати світову економіку, він повинен знати, що за це доведеться заплатити. 

На якому рівні має ухвалюватися рішення про виняток з принципу міжнародного імунітету суверенних активів?

На рівні ЄС та його партнерів. Американці вже висловлюють підтримку цій ідеї. І взагалі-то це країни Євросоюзу, які виступають проти неї. Я думаю, нам треба більше працювати у цьому напрямку.

Коли, на вашу думку, перші конфісковані російські активи можуть бути перераховані на відбудову України?

Згідно з моїм графіком, ми повинні зробити перші робочі кроки цього року. І, можливо, перший трансфер - наступного року. Я не кажу про великі суми, проте це буде вже щось. Але почати роботу необхідно вже цього року. Не думаю, що у нас є інший вибір.