Як живеться у Німеччині біженцям з України - дослідження
17 липня 2023 р.
Дедалі більше біженців з України хочуть на довше залишитися у Німеччині. Це головний результат другого етапу дослідження "Біженці з України в Німеччині". Хоча поки що невідомо, чи буде продовжено право на проживання, обмежене наразі березнем 2024 року, майже половина біженців (44 відсотки) мають намір залишитися довше - "тобто принаймні ще на кілька років або навіть назавжди", як йдеться у дослідженні. Порівняно з першим опитуванням, проведеним наприкінці літа 2022 року, це на п'ять відсотків більше.
71 відсоток не планує залишатися в Німеччині назавжди. З них 38 відсотків хочуть повернутися в Україну після завершення війни. Ще 30 відсотків хочуть підтримувати тісні контакти з Німеччиною і бути тут хоча б частину часу.
Ці дані були отримані Інститутом соціальних досліджень Infas. Замовниками довгострокового дослідницького проєкту виступили німецький Інститут ринку праці та професійних досліджень (IAB), Федеральний інститут досліджень народонаселення (BiB), Дослідницький центр Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF-FZ) та Соціально-економічна група (SOEP) при Німецькому інституті економічних досліджень (DIW Berlin).
Читайте також: Землі ФРН по-різному інтегрують українських школярів - дослідження
Яка ситуація з житлом
У першому дослідженні торік близько 11 тисяч біженців випадкової вибірки у віці від 18 до 70 років надали інформацію про свою ситуацію з житлом у Німеччині. З метою порівняння вчені опитали 7 тисяч із них і для другого опитування, яке проводилося зі середини січня до початку березня цього року. В обох випадках трохи більше 80 відсотків становили жінки, серед них багато матерів з неповнолітніми дітьми. Середній вік становив майже 40 років.
Крім продовження війни в Україні, важливу роль у бажанні залишитися в Німеччині відіграє сімейна ситуація. "Біженці, партнери яких живуть за кордоном, рідше, ніж самотні люди, бажають залишитися в Німеччині назавжди", - сказав під час презентації результатів другого опитування Маркус Грабка (Markus Grabka) зі соціально-економічної групи (SOEP) Німецького інституту економічних досліджень (DIW Berlin).
Читайте також: Як українським біженцям знайти житло у Німеччині
Зростання відвідуваності курсів німецької мови
Ситуація з житлом також відіграє роль у планах на майбутнє. "Особи, які забезпечені окремим житлом, мають вищий намір залишитися назавжди, ніж люди, що проживають у готелях чи пансіонатах", - пояснює Грабка. 79 відсотків біженців зараз проживають у приватних помешканнях, порівняно з 74 відсотками наприкінці літа торік.
Дослідники помітили прогрес у вивченні німецької мови. Троє з чотирьох українських біженців відвідали або вже закінчили один або кілька курсів німецької мови. Найчастіше це інтеграційний курс. "Це означає зростання на 25 відсотків порівняно з кінцем літа 2022 року", - каже Ніна Ротер (Nina Rother) з Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF-FZ) у Нюрнберзі.
У результаті зростання відвідуваності курсів частка біженців, які не володіють німецькою мовою, скоротилася вдвічі - зі 41 до 18 відсотків. "З іншого боку, ще є куди рости. Тому що частка біженців, які добре чи дуже добре знають німецьку мову, подвоїлася, але залишається на рівні восьми відсотків, а це досить мало", - констатує Ротер.
Читайте також: Як українські біженці в Німеччині замінили туристів із Росії
Знання мови - передумова працевлаштування
Знання мови та рівень інтеграції багато в чому визначають шанси на ринку праці. Проте рівень зайнятості українських біженців порівняно з кінцем літа 2022 року лише незначно зріс: цієї весни 18 відсотків осіб віком від 18 до 64 років були зайняті, наприкінці літа 2022 року - 17 відсотків. Оскільки під час другого опитування близько двох третин опитаних все ще відвідували курси німецької мови, вони були лише обмеженою мірою або ж взагалі не представлені на ринку праці. Більше двох третин безробітних сказали, що хотіли б зайнятися пошуком роботи негайно або протягом наступного року.
"Зокрема жінки-біженки з маленькими дітьми мають дуже низький рівень зайнятості - три відсотки", - зазначила Юлія Косякова з Інституту досліджень ринку праці та професійної підготовки (IAB) у Нюрнберзі. "Зазвичай вони проживають у Німеччині без партнера. Водночас рівень зайнятості чоловіків з маленькими дітьми значно вищий і становить 23 відсотки, більшість з них живе у Німеччині з партнеркою".
Під час другого опитування вперше стала доступною інформація про доходи домогосподарств біженців. "На початку 2023 року середній чистий дохід домогосподарства українських біженців становив трохи менше 850 євро на місяць", - каже Косякова. Для порівняння: за даними Федерального статистичного відомства, середній чистий дохід приватного домогосподарства в Німеччині у 2021 році становив близько 3800 євро на місяць.
Значна частка біженців - це діти та молодь: майже кожен другий українець прибув до Німеччини хоча б з однією неповнолітньою дитиною. Незважаючи на те, що майже всі діти шкільного віку відвідують загальноосвітню або професійно-технічну школу, згідно з дослідженням, не так багато батьків користуються послугами дитсадків. Хоча їхня кількість зростає якщо використання зростає: щонайменше кожна друга дитина віком до шести років зараз відвідує дитсадок.
Читайте також: Населення Німеччини рекордно зросло через біженців
Потрібні додаткові місця для дітей
"Для великої групи українських біженців у Німеччині важливо, щоби було достатньо місць у дитячих садочках", - наголошує Андреас Етте (Andreas Ette) з Федерального інституту досліджень народонаселення у Вісбадені. "Це важливо для того, щоб батьки могли відвідувати мовні курси та влаштовуватися на роботу, а діти вивчали мову, мали структуровані будні та знаходили друзів".
З початку російської загарбницької війни 24 лютого 2022 року понад мільйон українців знайшли притулок у Німеччині. Але прийняти та інтегрувати стільки людей за такий короткий час - виклик величезний. У цьому сенсі чотири науково-дослідні інститути, які брали участь у дослідженні, вважають, що результати допоможуть при ухваленні рішень політикам, владі та адміністраціям на всіх рівнях.
Хоча експерт від DIW Грабка говорить про "обнадійливі проміжні висновки" і каже, що залучення біженців до суспільного життя "останнім часом досягло значного прогресу", авторам дослідження теж зрозуміло, що інтеграція біженців це не легкий автоматичний процес, а складний виклик.
Читайте також: У Німеччині у 2023 році зросла кількість учнів з України
Рекомендації владі
Дослідники мають кілька пропозицій для можновладців: насамперед оперативно продовжити право на проживання біженців після березня 2024 року або знайти рівну альтернативу. "Інвестиції в соціальну активність та працевлаштування одночасно вимагають довгострокового планування та правової визначеності, а також і надійних перспектив на право проживання. Це важливо як для біженців, так і для німецького суспільства", - резюмують дослідники.