Як Україна каратиме за "вибори" на окупованих територіях
4 вересня 2023 р.
1 вересня Служба безпеки України офіційно оголосила про підозру в посяганні на територіальну цілісність Україні голові Центрвиборчкому РФ Еллі Памфіловій, її заступникові Миколі Булаєвому та секретареві комісії Наталі Бударіній. За організацію так званих "місцевих виборів", що їх проводить російська окупаційна адміністрація у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, спецслужба погрожує очільникам російського ЦВК довічним ув'язненням з конфіскацією майна.
"Памфілова сприяє вищому військово-політичному керівництву Росії у "легалізації" окупаційного режиму в тимчасово захоплених регіонах... Наступним завданням фігурантів є повна фальсифікація результатів псевдовиборів на користь маріонеткових "кандидатів", яких висуває Кремль", - йдеться в повідомленні СБУ, яка вперше закидає російській ЦВК ще й причетність до торішніх "референдумів" про приєднання окупованих регіонів до РФ.
Голосування під дулами автоматів
Вибори до регіональних законодавчих зібрань, а також муніципальних та сільських рад пройдуть у Росії 10 вересня - так званий "єдиний день голосування". Та, як писала раніше DW, у чотирьох окупованих областях України російські "вибори" розтягнуться більш як на тиждень. У прифронтових населених пунктах так звані "пересувні виборчі комісії", почали обходити приватні помешкання вже 31 серпня. Як розповів DW речник СБУ Артем Дехтяренко, "голосування" відбувається в присутності озброєних представників окупаційної поліції.
Щоб створити видимість "виборчого процесу", за словами Дехтяренка, Кремль доручив своїм представникам забезпечити максимальну явку місцевих жителів. "Наприклад, у Бердянську російські загарбники та їхні поплічники змушують головних лікарів медичних установ направити для участі у фейкових виборах 100 відсотків медперсоналу", - каже представник української спецслужби та закликає громадян України "не брати участь у фейковому плебісциті й тим самим не діяти на користь агресора".
Як і під час торішнього "референдуму", українські правоохоронці обіцяють не карати за саме лише голосування на російських "виборах" - тим більше, коли на цьому наполягають люди зі зброєю. А втім, активна участь - робота у "виборчих комісіях", власне балотування до "дум" як кандидатів чи виконання ролі "спостерігачів" - буде вважатись тяжким злочином.
Читайте також: Таємні кандидати й тиждень на голосування: як РФ готує "вибори" на окупованих територіях України
Десятки тисяч потенційних підозрюваних
Станом на 31 серпня СБУ вдалося поіменно встановити вже понад 3,5 тисяч "активних учасників" незаконних "виборів" у чотирьох областях. Конкретних підозр, окрім як керівництву російського ЦВК, слідчі поки що не оголошували та запевняють, що й далі "документуватимуть злочинну діяльність". Дії російських громадян вони попередньо кваліфікують як змову з метою посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, а українських - як один з проявів колабораційної діяльності.
До незаконних виборів, судячи з усього, залучено у 7-10 разів більше людей, ніж поки що встановила спецслужба. Так, , за даними окупаційного "виборчкому", лише в Луганській області над організацією голосування працюють 5260 членів територіальних та дільничних "комісій". В "обласну думу", за цими ж самими даними, балотується 336 кандидатів, а до 28 "муніципальних рад" - ще 3241. Отже загалом йдеться про 8,8 тисяч активних учасників лише в одній області і це ще без урахування "спостерігачів".
Встановити усіх підозрюваних слідчим буде, однак, непросто, адже "виборчкомам" з міркувань безпеки дозволено не оприлюднювати дані ані про членів комісій, ані про кандидатів.
Реальних вироків поки небагато
Входячи з досвіду розслідувань попередніх незаконних "голосувань", чекати на швидкі судові вироки десяткам тисяч потенційних обвинувачених не варто.
Так, згідно з дослідженням громадської організації "Опора" за вісім років було засуджено лише 288 учасників "референдумів", що відбулися весною 2014-го року в Криму та на Донбасі. Переважна більшість з них отримувала умовні терміни за нетяжкими частинами статті про посягання на територіальну цілісність.
Та восени 2022-го року організаторам "референдумів" про "приєднання" до РФ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей українські правоохоронці інкримінували вже нову статтю Кримінального кодексу про колабораціонізм. Її п'ята частина прирівнювала проведення незаконного "голосування" до служби в окупаційній адміністрації і з покаранням від п'яти до 10 років позбавлення волі.
Осінні "референдуми" окупаційна влада організовувала нашвидкоруч, за оцінками співрозмовників DW серед тодішніх мешканців окупованих територій, у підготовці "голосування" брали участь значно менше "членів комісій", ніж цьогоріч. Їхні особисті дані часто "зливали" місцеві рухи опору, такі як "Жовта стрічка", тож правоохоронці і до, і після голосування регулярно повідомляли про "викриття" десятків чи навіть сотень підозрюваних.
Та за 11 місяців у Єдиному держреєстрі судових рішень DW вдалося відшукати менше 80 вироків організаторам голосування - це десята частина від усіх вердиктів вже винесених за статтею про колабораційну діяльність. За статистикою Офісу генпрокурора, по всій країні відкрито майже 6200 кримінальних справ про колабораціонізм. Скільки з них стосуються голосувань на окупованих територіях не уточнюється.
Абсолютно всі досліджені DW вироки учасникам "референдумів" - обвинувальні. Близько половини з них винесені заочно - під час війни справи про колабораціонізм можна розглядати без участі обвинувачених, якщо слідству відомо, що вони перебувають на окупованих територіях. Покарання в таких випадках суди призначають максимальне - 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Серед тих, хто постав перед судом особисто, переважають мешканці правобережної Херсонщини, звільненої трохи більше ніж через місяць після "референдуму". Відтоді близько 20 членів "комісій" - переважно жінок передпенсійного та пенсійного віку зі сіл на півночі області - уклали зі слідством угоду про визнання провини, отримавши хоча й мінімальне, але все одно суворе покарання - п'ять років позбавлення волі.
Читайте також: Псевдореферендуми: фейкове голосування під дулами реальних автоматів
Дільниці стають мішенями
Коментуючи незаконне "голосування", СБУ обіцяє "робити все, щоб притягнути всіх винних до відповідальності". Кримінальне переслідування, що розтягується на роки - не єдине, що загрожує учасникам "виборів". За минулий тиждень об'єкти, пов'язані з майбутнім "голосуванням", принаймні двічі стали мішенню збройних атак.
Так, 29 серпня про підрив передвиборного штабу партії "Єдиная Россия" у Новій Каховці повідомив Telegram-канал проукраїнського підпільного руху "АТЕШ". Партизани запевняли, що вибухом вбило трьох охоронців, знищило передвиборну документацію, й попередили про подальшу небезпеку на "виборчих дільницях". Російська адміністрація та представники партії "Єдиная Россия" заперечувала жертви, однак підтвердили факт вибуху, назвавши його "терактом".
Перед торічними "референдумами" російські силовики заявляли про викриття "диверсійних груп" та попередження "терактів" чи не в усіх великих окупованих містах. Українські спецслужби тоді заперечували свою причетність і обвинувачували росіян у безпідставних репресіях проти мешканців окупованих територій.
30 серпня низка українських ЗМІ повідомила з посиланням на джерела в СБУ про атаку дронами на "виборчу дільницю" запорізького містечка Кам’янка-Дніпровська. Як стверджують джерела у спецслужбі, понад 30 працівників "виборчих комісій" у цей момент начебто "хотіли організувати роздачу бюлетенів та кабінок для голосування". "Уже зараз відомо про багато поранених", - зазначалось у повідомленні. Окупаційна адміністрація Запорізької області, однак, у відповідь заявила, що об'єктом атаки став порожній будинок дитячої творчості, а поранення отримав лише один охоронець.