Як у Бундестазі святкували 70-річчя DW

Уперше позивні німецької радіокомпанії Deutsche Welle з'явилися у всесвітньому короткохвильовому ефірі 3 травня 1953 року.

Українська служба DW розпочала своє мовлення у 2000 році. Спочатку це були короткі 15-хвилинні новинні блоки. Поступово мовлення для української аудиторії розширилося і стало різноманітнішим - окрім традиційних щоденних оглядів преси, аналітики та курсів німецької мови, з'явилися і тематичні радіожурнали про культуру, науку і техніку, навчання та кар'єру тощо.

Зі штаб-квартири у Бонні та завдяки широкій кореспондентській мережі й співпраці з місцевими радіостанціями-партнерами DW-українською тримала аудиторію у курсі подій в Україні, Німеччині, Європі та світі. За цей час було реалізовано і чимало спільних культурних та мистецьких проєктів.

Зі зміною технологічного медіаландашфту українська редакція DW нині інформує аудиторію в інтернеті, через соцмережі, додалися також і телевізійні- та відеосюжети на власному каналі у YouTube. Незмінною залишається відданість редакції високим стандартам журналістики, об'єктивності та неупередженості при висвітленні подій.

Читайте також: Свобода слова - безсонні ночі для автократів, гарантовані DW

Відео-вітання канцлера

З нагоди сімдесятого ювілею DW у середу, 10 травня, у приміщеннях німецького Бундестагу відбувся святковий вечір. Як належить, з концертом, урочистими промовами, привітаннями та прийомом. Представники профспілок DW на знак протесту проти програми скорочень у медіакомпанії до Бундестагу не прийшли.

У програмі вечора було й вітання канцлера. Олаф Шольц (Olaf Scholz) справді збирався особисто бути присутнім на верхній галереї в будівлі Рейхстагу, але не встиг. Його нарада зі земельними прем'єр-міністрами, присвячена проблемі зростаючого числа біженців, що приїжджають до Німеччини, затягнулася. Тому присутнім довелося задовольнятися запасним варіантом - відеопосланням канцлера.

Олаф Шольц звернув, зокрема, увагу на війну Росії проти України, яка, наголосив він, ведеться і словами, пропагандою у російських державних ЗМІ. Автократичні режими, казав канцлер, бояться правдивих слів, які протистоять їхній пропаганді, тому й борються з ними всіма можливими методами.

"Якщо сьогодні ми святкуємо 70-річчя Deutsche Welle, - сказав Шольц звертаючись до колективу DW, - то ми святкуємо 70 років, протягом яких ваша медіакомпанія служила ідеалам демократії, щоб ніхто не міг бути впевненим у тому, що здатний тримати під контролем слова, а з ними - і реальність. Саме для цього потрібні незалежні ЗМІ".

Читайте також: Коментар: В основі будь-якої демократії - свобода преси

DW знову "глушать" у Росії

Привітали DW також голова комітету Бундестагу з питань культури та ЗМІ Катрін Будде (Katrin Budde) та держміністерка ФРН з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот (Claudia Roth).

Будде нагадала, що DW не є державною компанією: "Це не голос німецького уряду, це голос нашої країни. І це відрізняє DW від іноземних медіакомпаній інших країн". За 70 років, за її словами, колись короткохвильова радіостанція стала дуже сучасним, міжнародно визнаним іноземним ЗМІ, що транслює 32 мовами інформацію на весь світ.

Клаудія Рот, своєю чергою, зазначила, що DW належить до вкрай невеликої кількості зарубіжних ЗМІ, які все ще мають аудиторію в Росії. І це, зазначила вона, незважаючи на заборону роботи DW в Росії, оголошену владою РФ на початку лютого 2022 року - ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну - та закриття її московського корпункту.

Попри це, продовжувала держміністерка, публікаціями на сайті, постами в соцмережах, ток-шоу, подкастами, такими відеоформатами як "DW Новости" та "Заповедник" Deutsche Welle "сприяє тому, щоб її аудиторія в Росії залишалася в курсі подій завдяки надійній інформації, що спирається на факти, протистоїть дезінформації, агресивній пропаганді путінського режиму" .

Читайте також: У Росії блокують DW, BBC, "Радио Свобода", "Медузу", Facebook

Свято без участі представників профспілок

У слові у відповідь генеральний директор DW Петер Лімбурґ (Peter Limbourg) подякував за привітання та високу оцінку, яку дають роботі медіакомпанії представники законодавчої та виконавчої влади Німеччини. "Свобода інформації для ухвалення вільних рішень - ось кредо DW, - заявив він. - Ми заважаємо автократам, ми часом дратуємо, ми докучаємо".

Лімбурґ також нагадав, що незважаючи на війну, в Україні - часом із ризиком для життя - продовжують працювати понад 30 кореспондентів та технічних співробітників DW. "Завдяки їм, - заявив він, - ми і весь світ отримуємо правдиву інформацію про війну Росії проти України".

Генеральний директор DW не змовчав і про внутрішні проблеми, які переживає медіакомпанія. Так, на знак протесту проти програми заощаджень від запрошення на святковий вечір демонстративно відмовилися представники профспілок DW. Замість урочистостей у Бундестазі вони та близько 250 співробітників влаштували велопробіг протесту від берлінської штаб-квартири медіакомпанії на мітинг до Бранденбурзьких воріт.

"У Бундестазі вимовляють тости на честь ювілею, але колективу Deutsche Welle не до свят, - йдеться у профспілковому пресрелізі. - Адже кілька тижнів тому генеральний директор Лімбурґ оголосив, що через невизначеність фінансової ситуації... буде ліквідовано 100 постійних робочих місць. Постраждати від скорочень можуть до 300 зайнятих".

Загалом на DW працюють приблизно 3700 осіб. Скорочення намічені насамперед у редакціях спорту, культури та економіки, а також у сфері ефірного телевізійного мовлення німецькою мовою.

Виступаючи на святковому вечорі, Петер Лімбург сказав, що з розумінням ставиться до протестів співробітників та пообіцяв продовжити діалог із профспілками. "Протести в умовах демократії - абсолютно нормальне явище, і тому я з повним розумінням ставлюся до того, що сьогодні деякі вийшли на демонстрацію до Бранденбурзьких воріт", - заявив Лімбурґ.