Як системи HAWK від Іспанії допоможуть захистити Україну

Іспанія посилить протиповітряну оборону України чотирма зенітними ракетними комплексами HAWK. Про це рішення після засідання міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі 13 жовтня оголосив генсек НАТО Єнс Столтенберг. "Ми побачили, що коли мобілізуємося, коли закликаємо союзників НАТО робити більше, то вони справді роблять більше", - сказав Столтенберг.

Міністри оборони США Ллойд Остін та України Олексій Резніков подякували Мадриду за "дуже швидке реагування". Остін заявив, що Вашингтон заохочуватиме союзників поставити Україні додаткові системи протиракетної та протиповітряної оборони. Тож чим саме зможуть допомогти системи HAWK?

Не нові, але дуже грізні

HAWK - це інтегрований військовий зенітний ракетний комплекс середньої дальності виробництва компанії Raytheon в Арлінгтоні, що забезпечує протиповітряну та протиракетну оборону. Базовий HAWK був розроблений у 1950-х роках і заступив на чергування в армії США наприкінці 1950-х - початку 1960-х років. За наявними даними, спочатку комплекс розроблявся для знищення літаків, згодом його доопрацьовали і для перехоплення ракет. Після модернізації максимальна дальність перехоплення цілей зросла до 40 кілометрів при максимальній висоті 18 кілометрів.

HAWK вважають попередником добре відомих у світі систем Patriot, які у середині 1990-х і замінили ці комплекси в армії США. Однак поважний вік систем часів "холодної війни" не має вводити в оману щодо їхньої ефективності та бойових характеристик, наголошують військові оглядачі. За роки перебування на озброєнні армій двох десятків країн, системи HAWK пройшли не один етап модернізації та удосконалення. Хоча уряд Іспанії ще не оголосив офіційно про надання цих комплексів Україні, очікується, що Київ отримає їх у цілком сучасній модифікації Phase III.

Робота HAWK не залежить від примх погоди та часу доби - і вони вже не раз доводили свою ефективність в умовах бою. Перший "бойовий дебют" цих систем відбувся не у межах операцій армії США, а у 1967 році на Близькому сході. Так за даними Авіаційного і ракетного командування США (AMCOM) у Гантсвіллі (штат Алабама), незважаючи на те, що ракетні батареї HAWK були розгорнуті під час війни у В'єтнамі, до їхнього застосування в бою так і не дійшло. Натомість можливості цієї системи були сповна й успішно протестовані у ході Шестиденної війни Ізраїлю з арміями сусідніх арабських країн, що завершилася тріумфом ізраїльських сил.

Ще одним важливим етапом у застосуванні цих комплексів стала операція "Буря в пустелі", яку вела міжнародна коаліція проти іракської армії Саддама Хуссейна. У серпні 1990 року підрозділи протиповітряної оборони Кувейту, оснащені зенітними ракетами HAWK, збили зо два десятки іракських літаків і один бойовий гелікоптер.

Читайте також: Німеччина й ще низка країн дали старт новому проєкту європейської ППО

Мета - створення багатоешелонного протиповітряного щита України

Швидке надання комплексів HAWK доповнить зусилля Києва та західних союзників зі створення ефективного та багатоешелонного протиповітряного захисту, настільки необхідного Україні. У попередні місяці серед пріоритетів постачань були наступальні озброєння, як-то гаубиці, реактивні системи залпового вогню, особливо системи HIMARS, які за оцінками командирів ЗСУ, на які посилається The Wall Street Journal, забезпечують зараз до 70 відсотків ураження цілей противника. Водночас масовані російські ракетні атаки цього тижня на системи життєзабезпення, що призвели також до десятків загиблих та поранених в Україні, наочно продемонстрували гостру потребу у швидкому посиленні "протиракетного щита".

На початку бойових дій Україна, за оцінками німецького військового експерта Ґустава Ґресселя (Gustav Gressel) з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), мала у розпорядженні близько 40 комплексів ППО. Та за майже вісім місяців бойових дій деякі з них вже "вибули" з поля бою. Попри те, що за оцінками міністра оборони України, Росія вже витратила понад дві третини наявних на початок війни запасів високоточних ракет, рівень повітряних загроз залишається дуже високим. РФ надалі практично щодня завдає ракетних ударів по українських містах.

Не в останню чергу, зазначають оглядачі, ризики зросли й після призначення головкомом війни проти України російського генерала Сергія Суровікіна. За килимові бомбардування сирійських міст його поза очі називають "різником Сирії". "Посилення протиповітряної оборони є абсолютною необхідністю, адже Росія нарощує ракетні обстріли українських міст", - пише у соцмережі Twitter кореспондент Financial Times в Україні Крістофер Міллер.

Враховуючи усі наявні ризики, за словами голови Об'єднаного комітету начальників штабів, американського генерала Марка Міллі, зараз важливо сконцентруватися на багаторівневому прикритті стратегічних об'єктів України, використовуючи для цього системи малої, середньої та великої дальності.

Розгортання систем протиповітряної оборони на усіх цих рівнях дозволить захистити великі міста та ключову інфраструктуру України від російських балістичних і крилатих ракет, а також безпілотників. "Це не встановить повний контроль над всім повітряним простором над Україною, але вони (системи - Ред.) призначені для контролю над пріоритетними цілями, які Україна повинна захищати", - сказав Міллі під час пресконференції у Брюсселі. Водночас військові оглядачі нагадують, що серед усіх видів озброєнь комплекси ППО - одні з найбільш затратних, складних у розгортанні та обслуговуванні систем.

Читайте також: Відповідь на ракети РФ: як українці згуртувалися ще більше

Доповнять інші системи, надані союзниками

Комплекси HAWK мають доповнити і посилити функціонал вже наданої Україні Німеччиною першої з чотирьох ультрасучасних ППО IRIS-T . Крім того, у Вашингтоні обіцяють пришвидишити відправку Києву двох американсько-норвезьких систем NASAMS, а Великобританія обіцяє поставити ракети AMRAAM до цих установок. За даними інформагенції AFP, у Вашингтоні також перевіряють варіанти постачань систем Spada 2000, що перебувають на озброєнні Італії, а також намагаються переконати ізраїльський уряд розглянути надання елементів своєї системи "Залізний купол".

Крім того, певні зрушення намітилися й у можливому постачанні Україні франко-італійської розробки ASTER 30-SAMP/T, яку вважають європейським аналогом Patriot. Раніше газета Le Monde повідомляла про інтерес до неї з боку Києва. Однак обмежена кількість цих батарей на балансі французької армії утруднювала їхнє постачання Парижем Україні. Президент Франції Еммануель Макрон 12 жовтня оголосив, що Франція надасть Україні "радари, системи та ракети для захисту від цих (російських - Ред.) атак". Він не уточнив про які саме системи йдеться, однак інформагенція AFP, посилаючись на незваного військового посадовця США, пише, що мова може йти про ці системи.

У Єлисейському палаці наступного дня заявили, що італійська сторона розглядає зараз такі варіанти. "Все це дуже складно, але робота триває", - йдеться у заяві, яку цитує AFP. Крім того, видання Le Journal du Dimanche з посиланням на оцінки наукового співробітника дослідницького центру Sirice університету Сорбонни П'єра Грассера повідомляє, що французькі поставки, ймовірно, включатимуть і ракети "земля-повітря" малої дальності Crotale, пристосовані для перехоплення російських крилатих ракет.