Як Росія стає сировинним придатком Китаю
22 січня 2024 р.У 2023 році товарообіг Росії та Китаю встановив історичний рекорд. Згідно з даними китайської митниці, він перевищив 240 мільярдів доларів. Порівняно з 2022 роком, який теж був рекордним (як, однак, і 2021-й), зростання перевищило 26 відсотків. Експорт Китаю в Росію за рік збільшився на 47 відсотків (до 111 мільярдів доларів), імпорт із Росії - майже на 13 відсотків (129 мільярдів доларів). З жодним іншим торговим партером Китай не нарощує товарообіг так стрімко. Із ключовим партнером, США, Китай товарообіг, навпаки, знизив - майже на 12 відсотків, до 664 мільярдів доларів. І загалом динаміка китайської зовнішньої торгівлі у 2023 році пішла в мінус на 5 відсотків, склавши в підсумку 5,94 трильйони доларів.
Рекорд торгівлі з КНР ціною втрати європейського ринку
На початку 2022 року, ще до повномасштабної війни в Україні, Китай і Росія підписали дорожню карту, яка передбачала, що їхній взаємний товарообіг сягне 200 мільярдів доларів лише за підсумками 2024 року. На цьому тлі торішній результат може здаватися великим досягненням - і російська влада не соромиться підносити його саме так. Але навряд чи передбачалося, що зростання товарообігу з Китаєм буде забезпечено розривом РФ з колишнім найбільшим торговим партнером - Європою. А сталося саме так.
Якщо до війни на Європейський Союз припадала понад третина російської зовнішньої торгівлі, то в січні-вересні 2023 року його частка, за даними російської митниці (після початку війни їх публікації обмежені), опустилася до 16 відсотків. Частка Китаю збільшилася з 18 до 32 відсотків, підрахував Інститут економічної політики Гайдара. При цьому Росія для Китаю значущим партнером не стала. 240 мільярдів доларів - це лише 4 відсотки всієї китайської зовнішньої торгівлі. Приблизно в тому ж обсязі Китай торгує, наприклад, з Австралією, з якою у нього не такі теплі відносини.
Китайські машини, китайські верстати
Те, що буквально кожен третій імпортний товар надходить до Росії з КНР, робить союз двох країн, який вони називають "дружбою без кордонів", не дуже рівним. Особливо якщо врахувати, що Росія закуповує в Китаї товари, які в умовах санкцій їй важко отримати десь іще.
ЗМІ приділяють багато уваги тому, що російський ринок заповнили китайські автомобілі. І це правда. У 2023 році на нього офіційно вийшли 19 нових брендів із Китаю, а загалом їх 29, підрахувала асоціація "Російські автомобільні дилери". Але важливіше те, що Китай переозброює російську промисловість. З даних російської митниці, вивчених Financial Times, випливає, що частка китайських верстатів із ЧПУ (числовим програмним керуванням) у загальному обсязі російського імпорту в липні 2023 року (даних щодо інших місяців немає) становила 57 відсотків - проти 12 відсотків до початку війни. Ці верстати потрібні, зокрема, російському військово-промисловому комплексу.
Китай дешево купує російський газ
Російський експорт до Китаю при цьому залишається майже винятково сировинним: Китай радий купувати нафту і газ, допоки його влаштовують ціни. Наприклад, за тисячу кубометрів російського газу Китай 2022 року платив менше 300 доларів, тоді як Європа і Туреччина - майже тисячу, оцінило агентство Bloomberg. У 2023 році різниця, згідно з підрахунками Bloomberg, хоч і скоротилася, але все одно залишилася значною: приблизно 500 доларів проти тих самих 300 доларів.
Росія хотіла б наростити обсяги постачання нафти і газу до Китаю ще більше, проте "друзі без кордонів" не поспішають їй у цьому допомагати. "Трубопровідні постачання до Китаю найближчим часом можуть вийти на рівень обсягів, які у нас були на експорт до Європи", - обіцяв торік глава "Газпрому" Олексій Міллер. Але щоб це сталося, має бути побудований газопровід "Сила Сибіру - 2". Меморандум Росія і КНР підписали ще 2006 року, але фінальної угоди все ще немає. Китай не хоче ставити себе в залежність від постачання трубами, які в разі чого легко перекрити, тому у своїй стратегії енергетичної безпеки ключову роль відводить СПГ, пояснюють експерти, опитані Bloomberg.
Крім цього, посилення залежності Росії від Китаю проявляється у швидкій юанізації її економіки. Три чверті російсько-китайської торгівлі і 25 відсотків російського товарообігу з іншими партнерами обслуговуються в китайських юанях. На розрахунки в юанях з Росією частково перейшла й Індія. З минулого року юані складають основу ліквідної частини російського Фонду національного добробуту. Ще 2020 року вона складалася переважно з доларів і євро, а тепер це юані (60 відсотків) і золото (40 відсотків). Росія - єдина країна у світі, яка використовує юань як основну резервну валюту. Попри те, що він навіть не є вільно конвертованим - курс щодня встановлює китайська влада.
Надалі залежність Росії від Китаю зростатиме, і Китай може використати це у своїх інтересах, пророкує директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв. "Наприклад, Китай хоче мати в Арктиці військову базу і взагалі бути більш представленим у цьому регіоні... Кремль виконуватиме те, що йому скаже Пекін, - каже експерт. - Інша справа, що Китай це робитиме зовні дуже шанобливо".