Як інфлюенсерки просувають образ ідеальної домогосподарки

Нара Сміт (Nara Smith) стоїть на кухні у червоній вечірній сукні, оздобленій яскравими паєтками, і готує вечерю для чоловіка та трьох дітей. Зачіска 23-річної дівчини є ідеальною, макіяж теж бездоганний, як і завжди в її відеороликах у соціальних мережах TikTok та Instagram.

Так само гламурний одяг Сміт обирає й тоді, коли готує домашні напої Coca-Cola, мюслі або шоколадний крем. Американська блогерка південноафриканського та німецького походження є частиною дедалі сильнішого руху "Tradwife" (традиційна жінка-домогосподарка) в TikTok, який пропагує традиційні гендерні ролі за допомогою великої кількості контенту про кулінарію та догляд за дітьми. За активністю блогерки щодня спостерігають понад дев'ять мільйонів підписників.

Далеко не кожна "домогосподарка" презентує себе так, як Нара Сміт. Наприклад, 34-річна Ганна Нілман колись була балериною і моделлю. Тепер вона розповідає і показує в TikTok, як веде господарство на фермі в штаті Юта, зокрема, доїть корів, вирощує овочі та виховує з чоловіком вісьмох дітей. Інфлюенсерку знають у мережі під іменем ballerinafarm (Ферма балерини). Вона має майже десять мільйонів підписників і є уособленням руху Tradwife, який пропагує уявлення про домашнє жіноче щастя у стилістиці 1950-х років.

Tradwife: історично підтверджені факти чи уявний світ?

Тренд "домогосподарки" набирає популярності в соціальних мережах вже близько шести років. Дехто вважає, що це пов'язано з антифеміністичним, мізогіністським форумом під назвою "Червона пігулка" на платформі "Reddit", який приваблює чоловіків, що відчувають утиски своєї маскулінності і прагнуть традиційних гендерних ролей. Вживання червоної пігулки - відома сцена з голлівудської кінострічки "Матриця", коли кожен, хто вживає червону пігулку, дізнається правду про навколишній світ.

Образ "домогосподарки" звертається до ідеалу традиційної сім'ї 1950-х років. Сьогодні це уявлення є ностальгічною фантазією, каже Ліза Вейд, професорка соціології та викладачка гендерних студій в Університеті Тулейн у Новому Орлеані.

У минулому більшість сімей у США були малими підприємствами, в яких і чоловік, і дружина робили внесок в економічну життєздатність домогосподарства, пояснює вона. "Ідеал чоловіка-годувальника і жінки-домогосподарки з'явився у 1950-х роках, але швидко зник, - розповідає вона в інтерв'ю DW. - У 1970-х роках через економічну необхідність утвердилася модель сім'ї, де обоє працюють, адже утримувати сім'ю лише на одну зарплатню ставало дедалі важче".

Вейд вважає, що даний тренд - це, так би мовити, спроба висмикнути момент із ширшого історичного контексту, "зосередившись лише на одному короткому періоді". "У той проміжок часу заможні білі чоловіки середнього класу могли дозволити собі, щоб їхні дружини залишалися вдома", - зауважує дослідниця. Але при цьому взагалі не береться до уваги економічна реальність більшості сімей сьогодні, додає Вейд.

Звернений у минуле тренд домогосподарок має як багатьох прихильників, так і багатьох противників. Одні захоплюються рішенням блогерок, які мають імідж жінок, що зосередилися на своїх сім'ях. Інші стверджують, що ці жінки уособлюють застарілі гендерні ролі і роблять себе полонянками у власних чотирьох стінах.

Ще дехто переконаний, що зображений спосіб життя є нереальним і недосяжним для більшості людей. Професія інфлюенсерки, мовляв, - це теж робота на повний робочий день, якщо хочеш бути успішною і заробляти гроші.

Ідеальна домогосподарка та ультраправі політичні погляди

Дехто також замислюється над питанням, чи не є пропагування ідилії домогосподарки частиною культурної війни, яка слугує певним політичним цілям. Для соціологині Вікторії Реш (Viktoria Rösch) дебати про "домогосподарок" є частиною ширшої дискусії про гендерні ролі та про те, як ми хочемо жити як суспільство. Навіть якщо вони вважають, що не мають нічого спільного з політикою, те, як вони подають певну гендерну роль, робить їх корисним інструментом для праворадикальних груп, вважає Реш. "Традиційні домогосподарки" схильні покладати провину за проблеми, з якими нині мають справу жінки, на фемінізм, наприклад, коли йдеться про поєднання роботи і родини. Це посилює ультраправі уявлення про сім'ю та гендерні ролі, пояснює Реш в інтерв'ю DW.

Читайте також: Від домогосподарки до канцлерки: як німкені боролися за свої права

У Німеччині серед виборців правопопулістської і частково правоекстремістської партії "Альтернатива для Німеччини"(АдН), яка також відома своєю консервативною позицією щодо сімейних та гендерних питань, зростає кількість жінок. Хоча цю партію підтримують переважно чоловіки, опитування німецького телеканалу RTL засвідчило, що 15 відсотків жінок у віковій групі від 30 до 44 років також симпатизують цій партії.

Образи, які використовуються в кампаніях АдН, відображають уявлення про "традиційних жінок-домогосподарок". Наприклад, в одному з постів у Instagram АдН порівнює "сучасних феміністок" з "традиційними жінками", використовуючи стереотипи про привабливість, вибір професії та цінності.

Камала Гарріс - зовсім інший образ жінки

Напередодні президентських виборів у США відродження уявлень про традиційні гендерні ролі різко контрастує з особою Камали Гарріс, кандидатки у президенти від Демократичної партії. Вона є першою жінкою, яка стала віцепрезиденткою США і яка символізує інше розуміння жіночності. Гарріс орієнтована на кар'єру, не має власних дітей, але допомагає виховувати двох пасинків.

Кандидат у віцепрезиденти від республіканців Джеймс Девід Венс робив суперечливі заяви про те, що жінки повинні віддавати перевагу вихованню дітей, а не кар'єрі. Кандидатура Гарріс ставить ці традиційні очікування під питання, підкреслює Вейд.

Цей контраст робить ці вибори ключовим моментом для пошуку відповіді на запитання, чого насправді прагне наступне покоління жінок, включно зі свободою жити відповідно до своїх уявлень і переконань.