Як Європарламент хоче покарати Баку за дії в Карабасі

Європарламент закликав Євросоюз і держави, що входять до його складу, запровадити санкції проти членів уряду Азербайджану, які несуть відповідальність за порушення режиму припинення вогню та прав людини в Нагірному Карабаху. Про це йдеться у резолюції щодо поточної ситуації в Нагірному Карабасі, ухваленій Європарламентом у четвер, 5 жовтня, під час сесійного засідання у Страсбурзі. Євродепутати переконані, що "з моральної точки зору" Брюссель не може більше вести переговори щодо угоди про партнерство з Азербайджаном, який вже "не є ані надійним партнером, ані партнером, що заслуговує на довіру", оскільки грубо порушив норми міжнародного права. За резолюцію проголосував 491 євродепутат, 9 висловилися проти, 36 утрималися.

Азербайджан порушив свої зобов'язання

Документ жорстко засуджує "заздалегідь спланований та невиправданий військовий напад Азербайджану на вірменів Нагірного Карабаху", що порушило домовленості про припинення вогню 2020 року. Євродепутати закликали Баку негайно припинити застосування сили щодо вірменів, котрі залишилися в регіоні. У резолюції наголошується, що дії азербайджанської влади розходяться з раніше заявленими намірами встановити мир з Вірменією за допомогою виключно дипломатичних інструментів. Її автори зазначають, що блокада Азербайджаном Лачинського коридору протягом останніх дев'яти місяців призвела до гуманітарної кризи у Нагірному Карабаху.

Відповідно до Конвенції ООН, примусове вигнання владою мирного населення може бути прирівняне до злочину проти людяності та геноциду. Тому Азербайджан має дозволити вірменам повернутися в Нагірний Карабах та надати їм "тверді гарантії" захисту всіх їхніх прав, наголошується в резолюції. Особливо важливо, враховуючи "катастрофічну репутацію Азербайджану в галузі прав людини", щоб Баку тісно консультувався та переймав найкращі практики захисту етнічного населення в експертів Ради Європи, ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, йдеться у документі.

"Газова пастка" для цінностей ЄС

Під час дебатів, що відбулися напередодні голосування за резолюцію, євродепутати не стримували емоцій та жорстких висловів на адресу азербайджанської влади. "Якщо ми прагнемо зробити права людини основою нашої зовнішньої політики, то нам слід переглянути наше "особливе партнерство" з Азербайджаном. Інакше ми знову опинимося у пастці обміну наших цінностей на газ та нафту", - констатував хорватський депутат від групи соціалістів Тоніно Піцула.

ЄС не може заплющити очі на той факт, що понад сто тисяч "виснажених і голодних" вірменів були змушені покинути Нагірний Карабах, свою батьківщину, заявила депутатка із Німеччини від групи Зелених Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Cramon-Taubadel). "Як довго ми стоятимемо і нічого не робитимемо? Доти, доки Алієв знову не почне бомбардувати вірменський кордон? Умиротворення ніколи не працює, так само, як і не спрацьовує капітуляція перед газовим шантажем. Ми засвоїли цей урок", - наголосила політикиня.

Вірменія стала навмисною мішенню Кремля, який за сприяння Баку та "частково" Анкари атакував демократичне майбутнє цієї країни, упевнений литовський депутат від "Європейської народної партії" (ЄНП) Андрюс Кубілюс. Тому ЄС має підтримати уряд Пашиняна, "який робить кроки з дистанціювання Вірменії від Росії". Євродепутат закликав розпочати тіснішу співпрацю з Єреваном у галузі безпеки та економіки, оскільки Москва, на його думку, готує "болючі економічні санкції" проти цієї країни.

"Геноцид вірменів, Голодомор в Україні, Голокост, депортація та ГУЛАГ, Сребрениця, Буча. Ми багато разів повторювали: "Більше ніколи". Але прямо зараз у Нагірному Карабасі проти етнічних вірменів голод знову використовується як зброя етнічної чистки, десятки тисяч людей, які зазнали нападів та оголошені поза законом, змушені відмовитися від своєї ідентичності або залишити свою батьківщину", - заявив шведський депутат від ЄНП Девід Лега. Він закликав ЄС використати всі можливі важелі тиску, щоб притягнути до відповідальності керівництво Азербайджану за напади на вірменів у Нагірному Карабаху - "до того, як ми станемо свідками нового геноциду в Європі".

Баку "фактично експортує російський газ до ЄС"

Через агресивні дії Азербайджану в Нагірному Карабаху ЄС має переглянути свої відносини з цією країною, особливо в галузі енергетики, вважають у Європарламенті. Політика Баку щодо Вірменії і те, що азербайджанська

влада не дотримується своїх міжнародних зобов'язань, не сумісна з поняттям "стратегічного партнерства", а також "з цілями зовнішньої політики ЄС". Тому Європарламент закликав Євросоюз "розглянути можливість" призупинити спрощення візового режиму з Азербайджаном.

Крім цього, євродепутати закликають ЄС зменшити залежність від експорту газу з Азербайджану. Вони висловили "серйозне занепокоєння імпортом Баку російського газу та суттєвою часткою Росії у видобутку та транспортуванні азербайджанського газу для ЄС, що суперечить меті ЄС підірвати здатність РФ продовжувати агресивну війну проти України". Резолюція закликає Єврокомісію розслідувати інформацію про те, що "Азербайджан фактично експортує російський газ до ЄС".

ЄС має оновити партнерство з Єреваном

У тексті резолюції дається оцінка дій не лише Азербайджану, а й інших сторін конфлікту в Нагірному Карабасі. Зокрема, євродепутати засуджують "бездіяльність російських "миротворців" та загальну роль Росії, яка протягом десятиліть розпалювала конфлікт та використовувала його у своїх політичних цілях". Не менш суворі слова пролунали і на адресу президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана "за використання збройного конфлікту в Нагірному Карабасі для просування імперіалістичної програми та за заохочення подальших нападів на суверенітет Вірменії"

Водночас дії прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та його "прихильність миру" заслужили "вдячність" членів Європарламенту. У резолюції йдеться, що ЄС має скористатися "можливістю потенційного геополітичного вакууму" та оновити угоду про розширене партнерство з Єреваном.

У день голосування за резолюцію в іспанській Гранаді розпочав роботу саміт Європейського політичного співтовариства, на полях якого мала відбутися зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна з приводу ситуації у Нагірному Карабасі. Але напередодні Алієв відмовився їхати до Гранади через те, що в переговорах, разом з лідерами Європейського Союзу, Франції та Німеччини, не зміг взяти участь президент Туреччини Реджеп Таїп Еродоган. Тим часом Пашинян на саміт прибув і, як повідомляє наш спеціальний кореспондент у Гранаді, вже провів двосторонні переговори із президентом Франції Еммануелем Макроном.