Як енергосистема України витримала чергову ракетну атаку РФ?

Масовані ракетні атаки на українські об'єкти енергетики, які Росія здійснювала протягом 22-23 березня, значно послабили енергосистему України, визнають як представники державних структур, так і експерти. Однак, наголошують вони, енергосистема залишається функціональною, а ситуація контрольованою, оскільки українці ретельно готувалися до атак.

Відновлення зруйнованого займе місяці

Внаслідок комбінованих ракетних та дронових обстрілів з боку Росії було уражено близько 20 підстанцій, низку електростанцій, зокрема пошкоджено Дніпровську ГЕС. Виникли проблеми з енергопостачанням у кількох регіонах: повідомлення про відключення електроенергії надійшли з Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Кіровоградської, Сумської та Полтавської областей.

Енергокомпанія ДТЕК заявила, що внаслідок цієї масованої ракетної атаки вона втратила близько половини своїх генеруючих потужностей. Там констатували, що Росія намагалася вразити одночасно, як генеруючі, так і розподільчі енергооб’єкти. Сергій Коваленко, генеральний директор компанії Yasno, що входить до складу ДТЕК, сказав в ефірі телемарафону, що відновлення зруйнованого займе "не день, не тиждень і навіть не місяць, це займе місяці".

Водночас, як запевняють в уряді України, попри завдану шкоду українська енергосистема цього разу вистояла. "Енергосистема цілісна й працює стабільно. Завдяки додатковому захисту наших енергооб’єктів ми витримали удар. Дефіциту потужностей немає і наразі не прогнозується", - заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 22 березня.

У яких регіонах України ситуація найскладніша?

Тим часом міністерство енергетики України повідомило, що станом на 26 березня дефіциту електроенергії немає, аварійна допомога з європейських країни не залучається, триває усунення наслідків масованих ворожих атак на об’єкти енергетики та вже проводиться оцінка збитків і відновлювальні роботи там, де це можливо. 

Щоправда, за даними міністерства енергетики, в чотирьох областях довелося застосовувати мережеві обмеження електроенергії. Як повідомили DW в національній енергокомпанії "Укренерго", складна ситуація наразі у Харкові, в Одесі, на Криворіжжі та Миколаївщині. Але водночас зауважили, що загрози негативних наслідків для енергопостачання всієї України немає.

"Харківський енерговузол дуже сильно постраждав внаслідок ракетно-дронової комбінуваних атак. Там цілями були і об'єкти генерації, електростанції, і підстанції. Також проблеми є з Дніпровським та Запорізьким енерговузлами, де уражена ДніпроГЕС. Там діють обмеження пов'язані з необхідністю відновлювати мережу. Складна ситуація в Одеському регіоні та на Хмельниччині", - сказала DW очільниця департаменту комунікацій і міжнародного співробітництва НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.

Як змінився характер російських атак на енергооб’єкти в Україні?

В "Укренерго" вважають, що атака на об’єкти енергетики не була ситуативною помстою Росії за щось, а була добре продуманою та спланованою операцією, яка готувалася не один місяць. При цьому тактика російських обстрілів кардинально відрізнялася від тієї, яку росіяни застосовували восени 2022-го та взимку 2023-го років.

"Ми бачимо, що ворог відмовився від килимових бомбардувань енергосистеми, електростанцій і підстанцій, як він це робив раніше, а сконцентрувався на тому, щоб за рахунок комбінованих ударів, ракетами абсолютно різного типу та дронами, вибивати з енергосистеми промислові великі міста такі, як Харків, Дніпро, Запоріжжя, і занурити в темряву не всю країни одночасно, а окремі агломерації", - каже Цатурян.

Представниця "Укренерго" додає, що Росія намагається "точково вибивати" об’єкти маневрової генерації - ГЕС та ТЕС, які дозволяють балансувати українську енергосистему в часи пікових навантажень - вранці та ввечері. Також змінилася інтенсивність обстрілів. "Вони випускають таку кількість дронів і ракет за одну атаку зараз, як минулого опалювального сезону випускали за місяць", - констатує Цатурян. 

Чому російська армія атакувала енергосистему України весною?

Виникає запитання, чому саме зараз російська армія вдалася до масованих атак на українську енергосистему? Адже через потепління у деяких регіонах, наприклад у Херсоні, вже завершився опалювальний сезон, у деяких, наприклад у Києві, його планують завершити найближчими днями.

"Восени минулого року було доволі багато атак на українські енергооб’єкти, але росіяни зрозуміли, що вони не дають результату, бо Україна дуже ретельно приготувалася - покращився захист енергосистеми, і це дає результат", - вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він не виключає, що після цього Росія вирішила змінити тактику і почала готуватися до чогось "великого і потужного", але не встигла приготуватися, допоки в Україні були морози.

"Судячи з певних характеристик цієї атаки, вони намагалися розвідати, де триває відновлення, як обходити ППО, вразити найменш захищені об’єкти і планували вдарити в лютому, коли морози, але не встигли тоді все підготувати", - припускає Харченко.

Наскільки українська енергосистема зараз уразлива?

За його словами, попри руйнівні російські атаки українська енергосистема виявилася стійкою та  й надалі керованою. "Українська система є найбільш захищена в світі, жодна інша енергосистема в світі не обладнана такою кількістю рівнів захисту, як українська. Завдяки досвіду і підготовці українська енргосистема вистояла, не трапилося жодних блекаутів у національному масштабі", - зауважує Харченко.

В "Укренерго" вказують на те, що балансування системи зараз здійснюється за допомогою комерційного імпорту електроенергії та ТЕС, які вже потроху розвантажуються по мірі закінчення опалювального сезону. 

А втім, уразливі місця в системі таки є. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує, що якою б міцною система не була, їй потрібно більше рівнів захисту, оскільки, вивівши з ладу Дніпровську ГЕС потужністю 1500 МВт, одну з найпотужніших маневрових станцій, Росія не зупиниться.

"Наступним може бути ще якась ГЕС у Дніпровському каскаді. Тобто вони тепер будуть бити прицільно по гідроелектростанціях, і нам потрібно захищати ретельніше всю цю систему. Без допомоги міжнародних партнерів та додаткових засобів ППО зробити це буде важко", - застерігає Омельченко.

Разом з тим Олександр Харченко впевнений, що Україні потрібно розвивати нові маневрові потужності енергосистеми - газотурбінну генерацію, яка може підстрахувати вугільні ТЕС, та уразливі для російських ракет ГЕС. Натомість, констатує експерт, українськи уряд поки що не зробив для цього жодних конкретних кроків.