Компенсація за втрачене житло в окупації: які шанси?

Українські парламентарі готуються покласти на плечі держави небачений тягар - відшкодування громадянам вартості чи не всього житла, що залишилось на окупованих Росією територіях України. Відповідну пропозицію Верховна Рада попередньо схвалила ще на початку червня, відтоді профільний комітет з питань економічного розвитку опрацьовує численні поправки. "Роботу майже завершено, очікую скоро голосування в сесійній залі", - запевнив DW автор ініціативи Артур Герасимов, який співголовує в опозиційній фракції "Європейська солідарність".

Розширення виплат заради справедливості

Законопроєкт, зареєстрований ним спільно з 20 іншими депутатами на початку квітня, вміщувався на двох сторінках і додавав лише кілька абзаців до так званого "закону про єВідновлення" - правової бази держпрограми компенсацій за пошкоджене через повномасштабне вторгнення РФ приватне житло. Втім, у розмові з DW та публічних виступав Геращенко називає його не інакше як "законопроєктом про справедливість". "Це єдина можливість усунути дискримінацію і дати право відшкодування переселенцям із зони бойових дій і окупованих територій - соціальній групі, що найбільше уражена війною", - пояснює депутат.

Програма "єВідновлення" від свого старту у травні 2023 року розширюється не вперше. Спочатку у ній ішлося лише про грошову допомогу на ремонт пошкоджень не дорожче 200 тисяч гривень. За три місяці уряд почав приймати заявки від громадян, чиє житло зруйновано повністю - їм запропонували сертифікати на купівлю нового, співмірного за вартістю, на первинному чи вторинному ринку. З початку 2024 року на компенсацію "живими" грошима можуть претендувати господарі повністю зруйнованих приватних маєтків, які зібрались побудувати новий будинок на власній землі. Тоді ж право на відшкодування від уряду отримали господарі, які встигли зробити ремонт пошкоджених осель власним коштом.

Однак усе це стосується лише житла на відвойованих територіях або ж ураженого ракетами десь глибоко в тилу. Відшкодовувати руйнування поблизу лінії фронту чи тим паче за нею уряд не став з простої причини - їх майже неможливо фахово й точно оцінити. Робити це на власні очі, так само як і розраховувати компенсації та контролювати їх використання мають спеціальні комісії від місцевої влади. Утім, закон забороняє посилати такі комісії у зону бойових дій.

Читайте також: Програма "єВідновлення": постраждалих багато, грошей мало

Оцінка зайва?

Артур Герасимов пропонує усунути цю перешкоду доволі просто - узагалі скасувати оцінку на прифронтових чи окупованих територіях. Тобто призначати відшкодування не тільки без висновків комісії, але й навіть без мінімального підтвердження руйнувань фотографіями чи відеозаписами. "Люди евакуювались із Бахмута чи Маріуполя під російським вогнем. Думаєте, в них був час щось фотографувати?" - аргументує депутат.

Фактично ця пропозиція прирівнює все житло в окупації до повністю зруйнованого, адже власники, які подались на підконтрольні Києву території, не мають змоги ані відремонтувати свою нерухомість, ані взагалі користуватися нею. Такі внутрішні переселенці зможуть претендувати на компенсацію повної вартості, виходячи з середньої ціни квадратного метра у своєму регіоні, - за умови, що передадуть право на житло в окупації державі.

Оцінити, скільки саме переселенців погодяться на такий крок, Герасимов не береться. Опитування, яке з цього приводу провело серед своїх читачів лисичанське видання в екзилі  "Час Пик", цікаве суперечливими результатами. 59 відсотків з них готові були взяти компенсацію, хоч би й меншу, ніж вартість покинутого на Луганщині житла. Водночас 48 відсотків збирались повернутись до своїх осель після звільнення регіону ЗСУ. "Ми передбачили таку можливість: людина знову стане власником деокупованого житла, якщо виплатить державі усю суму відшкодування, отриману раніше", - ділиться Артур Герасимов з DW однією з поправок до другого читання.

Упродовж літа він та інші розробники влаштували широке обговорення законопроєкту - насамперед серед переселенських організацій. Там ініціативу очікувано підтримали. Адже, як свідчать непоодинокі дослідження, для п'яти мільйонів українських внутрішньо переміщених осіб (ВПО) житлова проблема - на першому місці. Недоступна іпотека, брак соціального житла, дорога оренда та дискримінація з боку орендодавців - все це пригнічує людей, звиклих жити у власній нерухомості, підсумовувала власне березневе опитування "Волонтерська спілка "Поруч".

"Для багатьох квартира на захоплених територіях - узагалі єдине майно, що лишилось, - додає Данило Метельський, директор громадського об'єднання "Центр соціальної трансформації". - А окупаційна влада ставить умови: якщо не переоформити документи за російськими законами, то житло націоналізують. Тому, на жаль, чимало людей повертається туди". Державна компенсація, на його думку, допомогла б переселенцям закріпитись у нових громадах - принаймні оплатити перший внесок за нову квартиру.

"Нові громади" теж не проти пожвавлення ринку нерухомості житловими сертифікатами переселенців, зазначає Олександр Слобожан, виконавчий директор найбільшого в Україні об'єднання органів місцевого самоврядування - Асоціації міст. Київрада на початку липня навіть ухвалила офіційне звернення до парламенту із закликом невідкладно ухвалити законопроєкт.

В уряді проти 

Відтоді минуло вже півтора місяця, а комітет з питань економічного розвитку досі навіть не оприлюднив отримані поправки. Герасимов переконує: більшість із них технічні і не міняють суті ініціативи.

Однак критики вистачає. Так, головне науково-експертне управління Верховної Ради ще у квітні зауважило: компенсація без об'єктивного підтвердження руйнувань не тільки створює широкий простір для шахрайства й корупції, але й надає несправедливі привілеї власникам окупованого майна та дискримінує інших претендентів на відшкодування.

Рішуче проти виступило й міністерство фінансів, яке розкритикувало авторів ініціативи за відсутність будь-яких розрахунків: ані кількості житла на окупованих територіях, ані загальної суми обіцяних виплат, ані джерел фінансування? 

Існують різні оцінки, каже на це Герасимов. "Востаннє я чув, що вартість пошкодженого житла в окупації - десь 600-700 мільярдів гривень. Ну, припустимо, йдеться про 20 мільярдів доларів. Це цілком реальна сума, яку можна просити в наших партнерів як кредит чи навіть грант. Не всю одразу, може, за 10 років. Головне мати механізм, а кошти під нього знайдуться", - запевняє DW депутат.

Утім, директорка департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва мінінфраструктури Інна Вахович не поділяє цього оптимізму. На онлайн-конференції минулого тижня вона визнала: компенсації за "єВідновленням" зупинились після першого ж року, бо закінчились заарештовані гроші російського "Сбербанка", гранти Світового банку і Банку розвитку Ради Європи. "Влітку уряд домовився про нове фінансування, але Світовий банк повністю контролює цю програму. І там не погоджуються ні на які виплати за окуповане житло", - пояснювала чиновниця.

Станом на кінець липня уряд виплатив за програмою "єВідновлення" компенсацій на близько 12,5 мільярда гривень. Та це лише краплина в морі - за даними Світового банку станом на кінець 2023 року, шкода, завдана війною житловому сектору України, оцінювалася у 55,9 мільярда доларів. Такими темпами на відшкодування збитків піде 120 років, підрахував голова парламентської слідчої комісії з питань захисту прав ВПО Павло Фролов із фракції "Слуга народу". "Ухвалити закон про компенсації за окуповане житло в такому вигляді - це обманути людей, дати їм надію, під яку немає коштів", - стверджує він.

Погляд з супутника

Однак на початку червня він, як і більшість присутніх в сесійній залі депутатів, підтримав законопроєкт Артура Герасимова в першому читанні. Проголосувати "проти" тоді не наважився жоден депутат - ішлося ж про підтримку мільйонів виборців-переселенців. Натомість понад пів сотні народних обранців не проголосували взагалі.

Серед них була й голова пропрезидентської партії Олена Шуляк, очільниця містобудівного комітету Верховної Ради і одна з головних розробників програми "єВідновлення". Упродовж літа вона ініціювала кілька поправок, що спрощують доступ до компенсацій для переселенців з окупованих територій, утім, не таких радикальних, як законопроєкт Артура Герасимова.

Ідеться передусім про дистанційну оцінку пошкоджень - за допомогою супутникових знімків. Експериментальний проєкт такої оцінки на початку року реалізували в окупованому Мелітополі: комісія міськради, що працює з підконтрольного уряду Запоріжжя, розглянула чотири заявки, підтвердила знищення двох приватних будинків і навіть сформувала житлові сертифікати на відшкодування - однак оплатити їх поки нема чим.

Інна Вахович з мінінфрастурктури очікує, що дистанційно оцінювати пошкодження незабаром можна буде і в інших окупованих містах - відповідну постанову має схвалити уряд. Однак визнає: супутникові знімки не дозволяють зазирнути під дах чи роздивитись окрему квартиру.

Натомість Артур Герасимов наполягає, що користі від цього небагато. "Що знімати, наприклад, у Маріуполі, де окупанти знесли зруйновані багатоповерхівки і будують на їхньому місці нові?" - запитує він.

Читайте також: Компенсація за житло: верифікацію проходить лише чверть заявок