Адвокат: МКС не зможе виконати ордери щодо Шойгу, Герасимова

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі 25 червня 2024 року видав ордери на арешт очільника Генштабу РФ Валерія Герасимова та колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Їх підозрюють у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни проти України. Навесні 2023 року МКС також видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової у зв'язку з депортацією українських дітей в РФ (російська влада наполягає, що це було зроблено з метою безпеки самих дітей).

Про значення ордерів на арешт Шойгу та Герасимова і можливості для їхнього виконання з урахуванням того, що Росія не є країною-учасницею МКС, DW поговорила з російським адвокатом, який спеціалізується на питаннях міжнародного права, Сергієм Голубком.

DW: Пане Голубок, що, на вашу думку, означають ці ордери?

Сергій Голубок: Вони означають, що суд продовжує розслідування ситуації в Україні, яке він розпочав у 2022 році. У 2023 році були видані ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Цього року видані ордери на арешт воєначальників Кобилаша та Соколова (командувач дальньою авіацією ВКС РФ Сергій Кобилаш та командувач Чорноморським флотом Віктор Соколов - Ред.). А ось зараз йдеться про кампанію, яку російські збройні сили здійснювали у першу зиму війни (повномасштабного вторгення РФ в Україну - Ред.) в 2022 році до весни 2023 року щодо енергетичної інфраструктури - електростанцій, ліній електропередач в Україні. Суд дійшов висновку, що в цій ситуації це непропорційно зачепило представників цивільного населення України.

Одним із основних принципів міжнародного гуманітарного права, що регулює збройні конфлікти, є вибірковість застосування сили. Тобто воюючі сторони повинні докладати усіх зусиль для того, щоб їхні удари завдавалися по військових об'єктах.

Цікаво, що суд визнав, що енергетична інфраструктура країни не є виключно військовим об'єктом - вона має важливу громадянську складову. На думку суду, є розумні підстави вважати, що було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності. Тут це просто подвійна кваліфікація одних і тих самих дій, тобто використання армії РФ для знищення енергоінфраструктури України.

Після того, як було видано ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової, можна сказати, що це продовження…

Розслідування триває. Ніхто не казав, що воно буде зупинене. Ми досить мало знаємо про те, як саме воно здійснюється, тому що прокурор незалежний. Досить мало інформації виходить у публічний простір про конкретні слідчі дії, які здійснюються співробітниками офісу прокурора МКС.

Результатом може бути видача цих ордерів на арешт, але слід зазначити, що жоден із цих ордерів на арешт не опублікований. Оприлюднено лише інформацію про них, тому ми не можемо судити про обсяг доказів, зібраних офісом прокурора. Ми не можемо судити про те, на чому ґрунтується суд, ухвалюючи ці рішення. І дуже складно припускати, яким буде наступний крок офісу прокурора.

З іншого боку, всі розуміють, що ці ордери не будуть виконані найближчим часом. Міжнародний кримінальний суд не судить нікого за відсутності. Тобто потрібна особиста явка обвинуваченого до суду, щоб відбувся судовий процес. І, напевно, ці судові процеси найближчим часом не відбудуться через це. З точки зору практичних наслідків вони мають скоріше символічний характер, ніж реальний. Хтось може сказати, що це вияв безсилля Міжнародного кримінального суду, який фактично видає ордери, які не може виконати.

Ви сказали, що ордери не опубліковані. Чому так?

Взагалі звична практика не повідомляти про ордери, доки вони не виконані. Вони існують не для того, щоб відлякувати підозрюваних, а для того, щоб затримувати підозрюваних, коли вони опиняться на території держав-учасниць Римського статуту МКС. І багато хто з тих, щодо кого зараз тривають судові процеси у Міжнародному кримінальному суді, були затримані саме таким чином.

У чому різниця між ордерами на арешт Путіна і Львової-Бєлової та Шойгу і Герасимова?

Усі злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду - воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид - однаково серйозні. Покаранням за скоєння кожного з них може бути довічне позбавлення волі. У випадку зі Львовою-Бєловою та Путіним йдеться як про злочини проти людяності, так і про воєнні злочини. Депортація дітей може кваліфікуватися і так, і так.

Я гадаю, що тут принципово різний підхід. Якщо йдеться про дії на окупованій території, то ордери видані щодо політичних керівників. Це (депортація дітей - Ред.) було рішення окупаційної адміністрації, умовно цивільної адміністрації.

Читайте також: Як живуть українські діти в сім'ях у Росії і як Україна їх повертає

А у ситуації Шойгу та Герасимова йдеться саме про дії збройних сил, не цивільну окупаційну адміністрацію. Тут військова лінія підпорядкування більш явна, бо збройні сили перебувають у підпорядкуванні генеральному штабу. Це зовсім різні сюжети. Одна - дія цивільної адміністрації на окупованій території, інша - дія збройних сил у вигляді обстрілів ракетами енергетичних об'єктів.

Чому прокурор вирішив піти саме таким шляхом? Чому він висунув такі різні обвинувачення? Він відштовхується від того, які у нього докази. Скажімо, трибунал щодо колишньої Югославії, який у 1990-ті роки починав розслідувати злочини на території Боснії і Герцеговини, а потім і інших республік колишньої Югославії, починав з військовослужбовців низького рівня. А на основі їхніх свідчень потім будував справи щодо вищого військового та політичного керівництва Сербії та інших держав, які брали участь у конфлікті. Тут пішли, навпаки, зверху донизу. Тобто перші ордери були щодо політичного керівництва країни. Це інший шлях.

Читайте також: Прокуратура: РФ піддає тортурам 90% українських військовополонених

Які наслідки може мати видача ордерів МКС на арешт Шойгу та Герасимова?

Держави-учасниці Римського статуту (їх 124) зобов'язані затримати кожного, щодо кого виданий ордер на арешт, та передати цю людину Міжнародному кримінальному суду. Відповідно, якщо кожен із цих підозрюваних опиниться на території держави-учасниці Римського статуту, він буде затриманий та переданий Міжнародному кримінальному суду.

Але цього досі не сталося. І чи є в цьому якийсь сенс, якщо зараз очевидно, що ні Путін, ні Шойгу, ні Герасимов не поїдуть до країн, які Росія вважає "недружніми"?

Коли Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії видавав ордер на арешт Мілошевича (колишній президент Сербії Слободан Мілошевич - Ред.), усім здавалося абсолютно неможливим, що він постане перед судом. Але влада в Сербії змінилася, і новий уряд його передав Гаазі. Ситуація змінюється, іноді навіть набагато швидше, ніж ми припускаємо. Хто знає, можливо Росія стане учасником Римського статуту в найближчому майбутньому.

МКС видав ордери на арешт вищих воєначальників у Росії. Як це позначиться на армії? Якщо говорити про моральний вплив цих ордерів.

Сам суд заявив про те, що однією з причин, чому він вирішив розсекретити існування цих ордерів, є прагнення запобігти вчиненню нових злочинів. І логіка, якою керується суд, виходить з того, що ці ордери повинні мати превентивний ефект щодо інших російських військовослужбовців і змусити їх дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права в ході збройного конфлікту, який триває. Станеться це чи ні, важко сказати.

Були дослідження, наприклад, пов'язані з конфліктом у Руанді (геноцид проти народності тутсі в 1994 р. - Прим. Ред.) свого часу, які показали, що такий превентивний ефект справді є. Потенційні злочинці замислюються про цю перспективу і не скоюють усіх злочинів, які б могли вчинити.

Я думаю, що ефект набагато складніший, ніж ми можемо припускати. Тобто, звичайно, всі ці люди будуть говорити, що це їх не стосується. Але всі вони думають про якісь можливості, зокрема в післяпутінський період. І опинитися в цьому списку хочеться набагато менше, ніж у санкційних списках ЄС та США. Це серйозніше, бо йдеться саме про індивідуальну кримінальну відповідальність за скоєння найтяжчих злочинів. Причому це злочини, які є такими і за Кримінальним кодексом Росії. Вони існують у міжнародному кримінальному праві щонайменше з часів Нюрнберзького трибуналу. Тому ефект є, але має пройти чимало часу, щоб зрозуміти, який він. І зараз, звісно, всі показуватимуть "гарну міну за поганої гри" і говоритимуть, як їх не хвилює це рішення. Але це не означає, що це справді їх не хвилює. 

Читайте також: Воєнні злочини РФ проти довкілля. Чи можливе правосуддя