8 березня - не свято

У кафе "Südblock" ("Південний блок") у берлінському районі Кройцберг затишно. Вдень тут зустрічаються на каву, влаштовують ділові зустрічі, а ввечері "Südblock" перетворюються на місце для вечірок. Перше, що тут нині впадає в око - це рожевий плакат біля входу: "Кожний день - жіночий день. 8 березня 2017. Початок о 20 годині".

Спеціальну подію до 8 березня організовують Тюлін Думан (Tülin Duman), власниця закладу, та Фрідеріке Берат (Friederike Bérat), режисерка, авторка феміністичних документальних фільмів, яка за сумісництвом координує заходи у "Südblock". На флаєрі, що рекламує запланований захід, значиться наступне: "Міжнародний жіночий день? Зі знижками та ще й квітами на додаток. З цього приводу ми маємо радіти? Бути вдячними за один день на рік? Дякуємо, такого нам не треба!"

У розмові з DW Думан пояснює: "Ми виступаємо не за те, щоб скасувати жіночий день, навпаки. Ми хочемо, щоб про права жінок згадували частіше. 8 березня - це день, який жінки вибороли собі, щоб нагадувати всьому світу про дискримінацію на нерівність. До чого тут квіти та подарунки? Ми проти того, щоб це свято ставало комерційним та втрачало свій сенс".

Думан та Берат зазначають, що в Берліні дедалі частіше можна побачити рекламу з приводу 8 березня типу "Купуй крем із знижкою", а про справжню суть цього дня згадують рідко. "Це дуже погано, адже боротьба ще не закінчилася. Наприклад, статистика свідчить про те, що в середньому жінки отримують на 21 відсоток меншу зарплатню в Німеччині, ніж чоловіки", - додає Думан. Аби нагадати про це, "Südblock" організовує цілу низку заходів. Вечірка на 8 березня - тільки один з них.

Демонстрації - важлива складова жіночого дня

Жіночий день в Німеччині - робочий. Ввечері активістки й активісти, які борються за права жінок, зазвичай збираються на демонстрації, а вже потім на вечірки. Програма телебачення в цей день пропонує документальні фільми про феміністичний рух та ток-шоу про рівність у суспільстві, репортажі про права жінок з різних країн.

Ідея міжнародного жіночого дня вперше виникла у 1910 році. Її висловила Клара Цеткін, яка на той момент була членом Соціал-демократичної партії Німеччини, на Другій Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені. Найперший міжнародний жіночий день відзначали в Німеччині у 1911 році, а також у Данії, Австро-Угорщині, Швейцарії та США - однак не 8-го, а 19-го березня. Тоді більше мільйона жінок вийшли на вулиці з вимогою надати жінкам виборче право. Тільки згодом саме день 8 березня набув значення міжнародного жіночого дня в усьому світі.

До ідеї зробити 8 березня вихідним днем німецькі феміністки відносяться без особливого ентузіазму. У Думан є побоювання, що в такому разі цей день почали б використовувати просто для того, щоб поїхати за місто та відпочити. "Я за те, щоби в цей день обговорювати всі ті теми, що стосуються прав жінок, але про які часто забувають", - каже вона.

Думан та Берат вважають, що визнання цього дня офіційним святом не принесло б самим жінкам жодної користі. "Так, ситуація жінок у Німеччині набагато краща, ніж у багатьох інших країнах світу. Але ця тема не вичерпана. Особливо з огляду на нові правопопулістські тенденції у Європі. Ви тільки подивіться, у деяких країнах вже знову дискутують про заборону абортів!" - каже Думан.

Права жінок та мігранти

На думку Берат, у Німеччині жінки прийнамні рухаються у правильному напрямку. Але й тут особливо важливо залишатися активними, слідкувати за тим, щоби питання прав жінок не використовували в інших цілях, наприклад, для того, щоб дискредитувати мігрантів, як це інколи відбувається.

Наприклад, після нападів на жінок біля Кельнського собору, розпочалася дискусія, в якій здебільшого білі чоловіки звинувачували біженців у неспроможності поважати жінок. Більшість сучасних феміністок вважають такі узагальнення расистськими та ксенофобними.

Ульріке Клеппель (Ulrike Klöppel), гендерна дослідниця при Інституті європейської етнології Гумбольдтського університету Берліна, вважає, що перетворювати 8 березня на офіційне свято можна було б тільки тоді, коли б жінки та чоловіки були абсолютно рівними. "А зараз що святкувати?" - риторично запитує вона.

На думку експертки, й Україні не варто залишати 8 березня вихідним днем: "Коли уряд визначає якийсь день офіційним святом, постає питання, що він хоче цим сказати. Справжня підтримка жінок проявляється на рівні законодавства, що забезпечує рівні можливості на робочому місці та в суспільстві взагалі, а не шляхом урочистостей, під час яких відзначають особливу роль жінок. Замість того, щоб слухати офіційні промови, краще присвятити цей день боротьбі за рівність".