56-ий Венеціанський бієнале: Мекка сучасного мистецтва

Павільйон Вірменії, присвячений 100-річчю геноциду вірменів, удостоєний цього року "Золотого лева" - головної нагороди бієнале. Він розташувався на острові Святого Лазаря у Венеціанській лагуні. Тут міститься один з основних світових центрів вірменської культури. До експозиції включені твори 15 художників, чиї предки зазнали геноциду. На знімку - робота Меліка Оганяна.

Росію в її національному павільйоні представляє родоначальниця "тотальних інсталяцій" Ірина Нахова, у 2013 році удостоєна престижної російської національної Премії Кандинського в галузі сучасного мистецтва. За всю історію існування російського павільйону персональний проект художниці демонструється тут уперше.

Марціа Мільора створила для італійського павільйону інсталяцію з бананами. Настільки різносторонні художники, як вона, зустрічаються нечасто. Марціа реалізовує себе в найрізноманітніших галузях - у сфері фотографії, відео, звуку, перформансів, інсталяцій, графіки. Її проект на бієнале у Венеції має сюрреалістичний характер.

Павільйон Теллурії - новий павільйон на Венеціанському бієнале. У ньому представлено мистецтво однойменної міфічної держави, покликаної до існування бестселером письменника Володимира Сорокіна "Теллурія". Сам Сорокін (зліва) постає на виставці в новому амплуа художника. Інший учасник проекту, живописець Женя Шеф, виступає в ролі оповідача.

Група людей у військовій формі з написом "On vacation" ("У відпустці") зайняла павільйон Росії на Венеціанському бієнале сучасного мистецтва. Ціль акції - привернути увагу до ситуації в Україні та анексії Криму.

Японка Тіхару Сіота живе в Берліні, але працює по всьому світу. Її фірмовий знак - вироби, створені з шерстяних ниток, такі як одяг, взуття, ножиці, предмети меблів. Пам’ять, ностальгія, страх, народження, життя, смерть - такі загальнолюдські теми відображені в її інсталяціях-павутині, яка прикрашає японський павільйон.

Аргентинський павільйон присвячений творчості 81-літнього майстра Хуана Карлоса Ді Стефано, одного з найвідоміших скульпторів Латинської Америки. Темами майже всіх його робіт є тяжкі спогади про період військової диктатури в Аргентині: катування, біль, насилля. Часто скульптор звертається до релігійних мотивів.

Кінорежисер і художник з Туреччини Кутлуг Атаман уже не вперше бере участь у Венеціанському бієнале. Створені ним фільми заманюють глядача в особливий світ, у якому домінують яскраві фарби. Таке ж враження справляє інсталяція, створена Атаманом для турецького павільйону. Вона цілком складається зі скляних кристалів.

На шляху до швейцарського павільйону глядачу доводиться пробиратися через непривабливий двір, завалений старими гілками та сміттям. Після цього він опиняється на березі такого собі озера. Його виготовлений з синтетичної плівки резервуар заповнений рідиною тілесного кольору. З динаміків лунають звуки природи - крики птахів і плескіт хвиль. Авторка ідилічної інсталяції - художниця Памела Розенкранц.

Тут вам і кругла постіль з троянд, і картини, виконані зі стеблин злаків, і колекція каміння, і зразки ґрунту, і автопортрет автора цієї інсталяції, концептуаліста Германа Де Фріза, "в костюмі Адама". Природа і природні процеси в мистецтві - така тема павільйону Нідерландів.

Пофарбовані в чорний колір стіни, вітрини, загадкові маски постають перед поглядом відвідувача в австралійському павільйоні. "Невірний шлях у часі" ("Wrong Way Time") називається ця інсталяція. Її автор - Фіона Холл. За участі жінок з числа австралійських аборигенів вона створила також кілька фігур казкових тварин, виготовлених з рослинних волокон.

Німецький павільйон, розташований у садах Джардіні у венеціанському районі Кастелло, носить політизований характер й об’єднує різні форми сучасного медіа-арту. П’ятірка учасників німецького проекту художників порушує такі теми, як проблеми біженців, безробіття, засилля цифрових ЗМІ.

Німецька художниця Катаріна Ґроссе не обмежується створенням картин на полотнах. Озброївшись пульверизатором, вона розписує стіни приміщень, фасади будівель, електрички. На Венеціанському бієнале вона розмалювала усіма кольорами веселки захаращений будівельним сміттям зал.

Затишний, але позбавлений душі будинок, мешканці якого після Другої світової війни були змушені покинути батьківщину й переселитися на чужину… Феномену переселення народів присвячений арт-проект "Dispossession" ("Позбавлення"), реалізований спільно художниками з Вроцлава й Львова. Серед учасників з українського боку заявлена письменниця Оксана Забужко. Вроцлав - культурна столиця Європи 2016 року.