5 відсотків на оборону: наскільки реалістична вимога Трампа?
9 січня 2025 р.
Вимога новообраного президента США Дональда Трампа підвищити видатки на оборону до 5 відсотків внутрішнього валового продукту (ВВП) сколихнула європейських партнерів по НАТО. "Гадаю, НАТО мусить мати 5 відсотків", - сказав Трамп на пресконференції у вівторок, 7 січня, за лічені дні до переїзду до Білого дому. "Вони всі можуть собі це дозволити", - додав майбутній американський президент, маючи на увазі європейські країни альянсу.
Збільшення у понад два рази
Це було би різким підвищенням, порівняно з чинним стандартом Північноатлантичного альянсу, який передбачає мінімум два відсотки від ВВП на потреби оборони. На практиці навіть нинішні два відсотки виявились для низки партнерів заледве підйомним тягарем. Нині Трамп вимагає навіть більше, ніж це було під час його першої президентської каденції, коли він заявляв про необхідність витрачати на армію чотири відсотки від ВВП.
На минулорічному саміті НАТО оборонний альянс повідомив, що лише дві третини його членів виконують домовленість про витрати на армію на рівні не менше двох відсотків. Серед інших вирізняється лише Польща, яка перетнула за цим показником позначку у чотири відсотки.
До можновладців у європейських столицях поступово приходить розуміння, що доведеться глибше лізти в кишені, щоб знайти ресурси на відродження військово-промислового комплексу і протистояти потенційній російській загрозі. Утім, опитані DW експерти сумніваються, що показник у п’ять відсотків є реальним навіть для відносно заможних країн Європи.
Вимагай 5%, щоб погодитись на 3,5%?
Оптимістичне тлумачення заяв Трампа щодо п’яти відсотків полягає у тому, що зрештою країни альянсу досягнуть конструктивного компромісу на більш реалістичному рівні. Таку оцінку висловлює, зокрема, Рафаель Лосс, військовий експерт Європейської ради міжнародних відносин. "На мою думку, підвищення оборонних видатків до 3,5 відсотків може розглядатися європейцями як більш реалістичний сценарій", - сказав аналітик у розмові з DW. Однак не можна виключати і песимістичний сценарій, вважає Лосс: "Він полягає у тому, що Трамп не жартує, що він може вивести США з НАТО і заохотити таким чином Путіна робити в Європі, що йому заманеться".
Такий песимістичний сценарій не поділяє Іан Лессер, голова брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла. Експерт вважає, що партнери по НАТО можуть зрештою домовитися про більш реалістичні військові витрати. "Навіть 3 або 3,5 відсотки стали би для багатьох членів НАТО неабияким викликом", - зазначає Лессер.
У рази менше, ніж Росія
У грудні генеральний секретар НАТО Марк Рютте нагадав партнерам по альянсу, що Росія витрачає на військові потреби від 7 до 8 відсотків ВВП. Генсек закликав громадян "мислити категоріями воєнного часу" і нагадав, що оборонній промисловості континенту потрібна "турбозарядка". За словами Рютте, щоби забезпечити необхідний рівень витрат на оборону, європейцям доведеться відмовитися від частини свого дуже високого рівня соціального захисту. "Пересічно європейські країни втрачають на пенсії, охорону здоров’я і соціальний захист до чверті державного бюджету. Нам потрібна невеличка частинка цих грошей, щоби зробити нашу оборону значно сильнішою і захистити таким чином наш спосіб життя", - наголосив Рютте.
Читайте також: Чим реально допоміг "Рамтайшн" Україні і що буде після приходу Трампа?
Які видатки станом на зараз?
На даний момент найвищі оборонні видатки в НАТО мають Польща (4,12%), Естонія - 3,43% і США (3,38%). Італія 2024 року витратила на армію 1,49% ВВП, про що главі італійського уряду Джорджі Мелоні, імовірно, нагадав Дональд Трамп під час нещодавньої зустрічі у його резиденції Мар-а-Лаго. "У кращому разі Мелоні зможе виторгувати собі деякі поблажки, такі як відтермінування підвищення видатків", - зазначив у розмові з DW Лео Горетті, аналітик італійської неурядової організації Інститут міжнародних відносин. За його словами, виконати вимоги партнерів по НАТО Італії буде непросто через напружену ситуацію з державними фінансами. "Видатки на соціальний захист, особливо на охорону здоров’я і пенсії, не залишають значного простору для маневру", - констатував експерт.
Схожі проблеми і у Великобританії - одного з найпотужніших у військовому плані членів НАТО. Хоча витрати на армію 2024 року були на пристойному рівні у 2,33% і вже тривалий час не опускалися нижче мінімально необхідних двох відсотків, Лондон поки що так і не спромігся досягти власної мети у 2,5 відсотка. Видатки на ще вищому рівні видаються захмарними, якщо врахувати соціальні обіцянки уряду, такі як скоротити дефіцит лікарів і збільшити будівництво соціального житла.
Франція і Німеччина 2024 року витратили на оборону - відповідно - 2,12 і 2,06% ВВП. Економіка обох найбільших за ВВП в Євросоюзі країн переживає не найкращі часи, у внутрішній політиці панує нестабільність і спостерігається посилення проросійських антидемократичних сил.
У Берліні не поспішають з обіцянками
Нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) на вимоги різко збільшити витрати країн НАТО на оборону завжди відповідав ухильно, вказуючи на те, що в альянсі є "усталені процедури" щодо визначення реальних потреб оборонної сфери. Головний конкурент Шольца у боротьбі за посаду канцлера, лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) у цьому питанні не висловлює особливої конкретики. Він називає визначення необхідних витрат у відсотках від ВВП "застарілим". "2%, 3% або 5% - це не має значення. Важливо, щоб ми робили те, що потрібно, щоб ми могли захистити себе", - зазначив Мерц у нещодавньому інтерв'ю баварській телерадіокампанії Bayern 2.
Опитані DW експерти вважають, що частиною компромісу щодо збільшення європейськими країнами НАТО оборонних видатків можуть бути домовленості про те, як саме витрачатимуться гроші. Чим більшою буде готовність європейців витрачатись на армію, тим більш імовірно, що левова частка цих видатків буде вкладатися у розвиток промислових потужностей у Європі. В іншому разі Вашингтон матиме важіль тиску, щоб ті, хто не хоче різко збільшувати витрати, купували передовсім американську зброю.