3D-революція в археології

Нині у всіх працівників музеїв на вустах чарівне слово - 3D. Це вже зрозуміли й у Берліні. "Оцифровка - ось нове ключове завдання музеїв", - впевнено заявив президент Фундації прусської культурної спадщини Германн Парцінґер в інтерв'ю журналістам.

Небачені можливості

Під час ексклюзивної першої презентації нового проекту Фундації з 3D-оцифровки у форматі під назвою Zedikum стало одразу зрозуміло, чому Парцінґер та директор Музею Передньої Азії в Берліні Маркус Гільґерт так захопилися цими технологіями. Оцифровка у форматі 3D, яку вони з таким завзяттям популяризують, відкриває такі перспективи, що просто дух захоплює. Найновіші 3D-технології, а деякі з них - власна розробка в межах проекту Zedikum, - дозволяють об'ємно відобразити та зберегти цінний посуд чи клинописні написи. Це уможливлює передовсім так званий сканер пучкового світла.

Його розробили у рамках проекту Zedikum, попри те, що сам проект існує лише півроку. Сканер проектує біле світло на об'єкт, який слід оцифрувати, а потім вбирає його за допомогою двох камер. Тривимірне зображення має не просто вражаючий вигляд, а ще й відображає оригінал з точністю до восьми мікрометрів.

Сирія та Ірак теж у виграші

На думку Парцінґера, багато-хто зможе виграти від цього берлінського проекту з оцифровки об'єктів давнини, байдуже, чи вони зберігаються у близькій столиці, чи розташовані в країнах свого походження, де їм загрожує небезпека. Крім того, відвідувачі музеїв матимуть тепер змогу завдяки елементам віртуальної реальності можливість цілком по-новому подивитися на археологічні скарби. А вчені-дослідники, своєю чергою, виграють у тому, що в майбутньому зможуть досліджувати ці об'єкти, перебуваючи у будь-якому куточку світу. Нарешті, це означатиме також і покращення захисту цінних експонатів музеїв. Тепер їх можна буде дослідити, не забираючи з добре захищених сховищ.

Захист культурних надбань

Є ще й важливий політичний аспект цього винаходу, адже технології 3D-оцифровки - просто справжнісіньке благословення для збереження багатющої культурної спадщини у таких кризових регіонах як Сирія чи Ірак. Вони не лише вможливлюють відносно дешеву за витратами документацію та каталогізацію археологічних культурних цінностей, але й можуть неабияк придатися під час реставрації зумисне пошкоджених культурно-археологічних цінностей.

"Превентивна документація - це найкращий захист культурних цінностей", - запевняє Маркус Гільґерт, якому відводиться ключова роль у реалізації проекту Zedikum. "Усе, що задокументовано, вже більше не буде втрачене назавжди. Навіть якщо об'єкти викрали, їх потім легше буде знайти", - завважує директор Музею Передньої Азії в Берліні в розмові з Deutsche Welle.

Культурна допомога на розвиток

Утім, Гільґерт вбачає користь від проекту Zedikum не лише для розташованих в Берліні музеїв. З 600 тисяч об'єктів, що перебувають в розпорядженні Фундації, поки що лише незначну меншість планують оцифрувати. Саме люди, які побоюються за подальшу долю своїх культурних надбань, виграють від цього проекту, вважає експерт. Адже проект Zedikum, який півроку тому започаткували за сприяння міністерки культури Моніки Ґрюттерс, не вважається просто машиною з оцифровки. Є задум використати його і як навчальний центр, а також пожвавити діяльність у галузі надання культурної допомоги.

Гільґерт та його колеги започаткували пілотний проект у рамках німецько-іракської групи експертів під проводом іракського посла в ЮНЕСКО. Але згодом німці швидко збагнули, "що оснащену за останнім словом техніки лабораторію з 3D-оцифровки буде просто неможливо переправити до Іраку", каже він.

Надія для Пальміри

Кошти на оснащення та створення згаданої лабораторії сягають шестизначних цифр у євро. Крім того, саму лабораторію не так просто обслуговувати. Однак, під час пошуку дешевших та більш практичних рішень один з працівників проекту Zedikum швидко знайшов вихід. Буквально за кілька місяців він розробив апарат Aspeak. Ця абревіатура означає "апарат для серійної фотограмметричної оцифровки археологічних надбань". Практично це звичайний фотоапарат, що випускається серійно, з добрими об'єктивами. Коштує він близько 1300 євро.

Гільґерт впевнений, що за кілька місяців його люди зможуть довести ці технології до серійного випуску. "Усі, хто працює з культурними цінностями в Іраку та Сирії, розуміють, що це - саме ті технології, що треба", - завважує він, вказуючи на ще одну перевагу цих винагодів. "Коли маєш таку високоякісну документацію, тоді, навіть якщо в найгіршому разі, сам об'єкт знищено, його можна знову відновити", - запевняє експерт.

Та коли й немає відповідної документації, то для таких історично значущих місць як Пальміра й інших, що постраждали від варварських дій терористів "Ісламської держави", ще є надія. Гільґерт та його команда працюють над технологіями 3D-оцифровки, які дозволять знову зібрати розтрощені дощенту колони та на друзки розбитий посуд. Принаймні в цифровому форматі.