11 мільярдів від Євросоюзу: як багато це насправді?

Deutsche Welle: ЄС повідомив про надання Україні фінансової допомоги у понад 11 мільярдів євро. Чи будуть, на Вашу думку, ці гроші спрямовані на порятунок України від банкрутства, чи йдеться про довгостроковий проект підтримки в реалізації реформ?

Василь Астров: Я думаю, радше друге, адже захист від банкрутства - це завдання передусім МВФ. Хоча, якщо я зробив правильний висновок із цифр, із запропонованої ЄС допомоги 1,6 мільярда євро - чітко називаються допомогою для покращення платіжного балансу. Під цим, безсумнівно, розуміється підсилення валютних резервів. Я думаю, велика частина цього пакету спрямована передусім на те, аби країна реалізувала реформи. Насамперед ті, що передбачені угодою про асоціацію, зокрема угодою про глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі з ЄС, котру не було підписано у листопаді 2013 року. Ці реформи спрямовані на те, щоб реформувати українське законодавство та економіку та великою мірою привести їх у відповідність до європейських норм. Передовсім Європейська комісія націлена на те, аби Україна імплементувала низку різноманітних реформ, як це зробили інші країни Східної Європи, котрі пізніше стали членами ЄС.

Левова частка фінансової допомоги складається з кредитів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції і розвитку. Йдеться насамперед про проекти модернізації української економіки?

Саме так. Вірогідно, мова йде про інфраструктурні проекти - будівництво доріг, інвестиції в енергозбереження, можливо, також про інвестиції у водопостачання, в енергетичний сектор. Це, напевно, стане важливою підтримкою для модернізації економіки.

Минулої осені уряд України відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС, аргументуючи тим, що Євросоюз не готовий надати необхідну фінансову допомогу, аби допомогти в адаптації до умов роботи на європейському ринку. Тепер гроші таки дають. У Брюсселі переосмислили ситуацію чи просто проблема була в недовірі до Януковича?

І те, й інше. Імовірно, представники Євросоюзу вважали, що Янукович підпише і без допомоги. Можна припустити, що в ЄС дещо переоцінили свої переговорні позиції. Але відіграло роль і розуміння того, що надання грошей корумпованому режиму могло бути пов’язане з низькою ефективністю використання коштів. Натомість проблема нового уряду, який таки отримає кошти ЄС, інша. З одного боку, вони демонструють готовність до реформ. Але з іншого, поки незрозуміло, наскільки вони контролюють ситуацію по всій країні і зможуть втілити всі реформи.

11 мільярдів на модернізацію економіки – це багато чи мало? Наскільки це співставно з викликами, які постали перед Україною у зв’язку з необхідністю підвищення конкурентоспроможності до рівня ЄС?

Це лише крихти. Оцінки вартості необхідних реформ різняться. Є оцінки, які базуються на досвіді нових членів ЄС, зокрема, Чехії і Польщі. В Україні ці витрати будуть на порядок вищими, зважаючи на розмір країни та на технологічне відставання. У довгостроковій перспективі дослідники говорять про близько 150 мільярдів євро. Йдеться про період приблизно у десять років. Тобто, 11 мільярдів – це дуже мало. Але краще, ніж нічого.