Інвентаризація героїв через мистецтво

"Музей - це не просто склад творів мистецтв, а віддзеркалення суспільства. Ми спробували відреагувати на ту ситуацію, яка є сьогодні в Україні. Тому ми взялися за цей експеримент", - каже завідувачка відділу мистецтв 20-21 століття Національного художнього музею України Оксана Баршинова, розповідаючи про виставку "Герої. Спроба інвентаризації".

Такі різні герої

В експозиції представлено 180 творів живопису, графічних робіт та скульптур. Ось портрет Богдана Хмельницького, там на стіні з полотна завзято закликають до боротьби герої революції на конях, там поодаль - герої соцпраці гордо звітують про свої трудові звитяги, поруч фронтовики Другої світової війни, неподалік український філософ Григорій Сковорода, портрет якого виконаний у стилі імпресіонізму, в сусідній залі - скульптури українських письменників Ліни Костенко, Василя Стуса, портрет Лесі Українки, поруч скульптури Леніна та Сталіна та зображення простого ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС. Для творів про Тараса Шевченка відведена ціла окрема зала.

Всі ці експонати об’єднанні однієї ідеєю, показати кого українці героїзували у різні часи. "Події минулої зими багато чого змінили і ми хотіли розглянути нашу героїчну спадщину, подекуди шокуючу. Ми хотіли, аби відвідувачі замислилися, хто такі герої, чому героїв висуває суспільство, чому людям постійно потрібні герої, хто є сучасними героями, герої в історичні перспективі", - розповідає Баршинова.

Німецький погляд на українське мистецтво

Допомогти музею втілити проект взявся Гете-інститут в Україні. Курувати виставку запросили відомого німецького мистецтвознавця, колишнього директора інституту "Мистецтво в контексті" при берлінському Університеті мистецтв Міхаеля Фера. Це була його перша співпраця з українськими музеями. І відразу ж його ідея "нанизати всіх українських героїв на одну нитку" виявилася успішно. З першого дня відкриття на виставці ажіотаж.

"Моє завдання полягало в тому, аби максимально показати фонди музею, починаючи від ікон і закінчуючи сучасним мистецтвом. Ідея героїв викристалізувалася сама собою. Захотілось показати їх всіх одночасно, хоча вони іноді й суперечать одне одному. Для музею це стало справжнім вчинком", - зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle Міхаель Фер. За його словами, в фондах Національного художнього музею України виявилося чимало цікавих цінних та високоякісних робіт, починаючи від портретів українських гетьманів та закінчуючи монументальними скульптурами соцреалізму.

"Я був, чесно кажучи, надзвичайно вражений, що багато творів соцреалізму були високої якості, гарним живописом. І тут я зламав багато своїх упереджень щодо мистецтва радянської доби", - зізнався мистецтвознавець.

Ленін та Сталін - зі спини

Мистецтво радянської доби викликало чималий ажіотаж і у відвідувачів виставки, але через інші аспекти. Найбільше оглядачів експозиції зацікавив куток, де були представлені Ленін та Сталін. Їхні скульптури на виставці стоять спиною до відвідувачів і наче споглядають свої зображення на картинах.

"Мене збентежило те, що на експозиції представлені Ленін та Сталін. Ніякі вони не герої. Ми їх зараз скидаємо з п’єдесталів по містах, а вони тут героїзуються", - обурюється Сергій, студент Київського політехнічного інституту. Інша відвідувачка, студентка Київської національної художньої академії, Марта переконана, що незважаючи на всі політичні нюанси, соціалістичні герої теж повинні бути присутніми на виставці, адже це історія, втілена в мистецтві. "Проходиш біля цих вождів і відчуваєш, що ця рана у нас ще не зажила. Але це всього лиш миттєвість історії. З часом ми зможемо переосмислити все більш глибоко", - впевнена дівчина.

Куратор виставки задоволений, адже мистецтво загалом і ця виставка зокрема мають спонукати людей до дискусії та переосмислення. "Так це історія. Але водночас і вчинок для музею, коли вони сказали, що окей, якщо всіх показувати, то всіх. Лені, як всі інші – це герой свого часу", - каже Міхаель Фер. За його словами, на прикладі Леніна видно наскільки в той час мистецтво було масовим і шаблонним і в інсталяції виставки музейники намагалися це показати.

Останні зал виставки абсолютно порожній. Там стоять лише стільці. Це зал сучасних героїв. Там немає скульптур чи портретів, оскільки музейники запрошують, аби відвідувачі нині подискутували про героїв сучасності, якими вони мають бути і чому саме вони. Такий своєрідний дискусійний клуб працюватиме впродовж всієї виставки до кінця березня.