Юнкер йде

Після тривалих сумнівів і зволікань Мадрид таки попросив про допомогу, а міністри фінансів країн єврозони зрештою таки зважились на черговий "подарунок": майже 40 мільярдів євро цього разу отримають нужденні іспанські банки, які потребують термінової реструктуризації. Кошти будуть виділені з нещодавно створеного фонду "Європейський стабілізаційний механізм". Перший транш має відбутися ще до кінця року. Насправді міністри фінансів при цьому навіть зітхнули з полегшенням, адже ще кілька місяців тому партнери по Єврогрупі виходили з того, що іспанським банкам доведеться надати до 100 мільярдів євро.

Наступний, будь ласка!

Утім, черга прохачів про допомогу не коротшає. Наступний у списку – Кіпр. В цій країні головною проблемою теж є, передусім, банки, які потрапили у вир кризи через грецьких партнерів, зокрема, через вимушену відмову приватних кіпрських кредиторів від претензій до греків. На перший погляд, програма допомоги для Кіпру, обсяги якої становлять "лише" 17,5 мільярдів сміховинна у порівнянні з трьохзначною сумою допомоги для Афін. Однак не варто забувати, що сума, на яку претендує Кіпр, водночас майже дорівнює всьому ВВП цієї острівної країни. А в таких масштабах допомогу не надавали ще жодній країні ЄС. Щоправда, для остаточного вирішення проблем кіпріотів поки що не вистачає однієї з головних передумов – відповідного звіту про фінансове становище республіки.

Тим часом у п’ятницю, 7 грудня, збігає термін, коли приватні власники державних довгострокових облігацій Греції можуть повернути їх, хоч і зі значними втратами у порівнянні з їхньою номінальною вартістю. Такий перекуп Грецією своїх боргів є лише одним з цілої низки заходів, якими єврозона хоче допомогти країні, що потопає в боргах. Кошти на це надходять з рятівних фондів міжнародних інвесторів. Якщо цей крок себе виправдає, Греція теоретично зможе позбутися до 30 мільярдів своїх боргів.

Водночас саме це є передумовою для надання Греції подальших кредитів. На цьому наполягає передусім Міжнародний валютний фонд. "Я не дуже переживаю з цього приводу", - зізнався французький міністр фінансів П'єр Московісі. А його ірландський колега Майкл Нунен переконаний, що найгірше у єврокризі вже позаду: "Балачки про розпад єврозони тепер в минулому, й існує абсолютна єдність у тому, що євро у безпеці".

Хто замінить Юнкера?

Однак нині на часі Єврогрупі розв’язати іншу, давно очікувану посадову проблему. Річ у тім, що її голова Жан-Клод Юнкер, який виконує свої обов’язки з 2005 року, ще у липні оголосив про те, що хоче скласти повноваження до кінця 2012 року. Не в останню чергу через неймовірне навантаження, яке лягло на плечі посадовця від початку фінансової та боргової криз. Нині люксембуржець ще раз нагадав колегам про свої наміри. "Я просив їх зробити все необхідне, аби призначити головою Єврогрупи нового міністра", - заявив Юнкер після засідання міністрів фінансів у понеділок ввечері у Брюсселі.

Юнкер, вочевидь, вже нервує через затягування рішення щодо призначення нового голови. Навесні головним фаворитом на цю посаду вважали міністра фінансів Німеччини Вольфґанґа Шойбле. Однак після зміни уряду у Франції Париж почав опиратися, тож робити ставку на Шойбле перестали. Саме тому Жан-Клод Юнкер дав переконати себе ще трохи попрацювати. Нині ж йому, схоже, остаточно урвався терпець.