Газогін як соринка в оці

"Німеччина - найбільший гуманітарний партнер України. Ми - ваші друзі. Будь ласка, ставтеся до нас як до друзів. Якщо виникають якісь непорозуміння - давайте вирішувати ці питання раціонально", - немов передчуваючи складну дискусію, розпочав свою промову Ернст Райхель, посол Німеччини в Україні. Планувалося, що учасники з України і Німеччини обговорять під час організованої центром "Нова Європа" у Києві дискусії, яка відбулася у четвер, 24 травня, подальші шляхи співпраці між країнами після формування нового уряду у Берліні. Однак розмова швидко змінила напрямок. Стало зрозуміло, наскільки нагальним і чутливим на даний момент для українсько-німецьких відносин є питання будівництва газогону  "Північний потік-2". 

"Ми - друзі України"

У своїй промові Ернст Райхель з гордістю розповідав про безпрецедентний рівень підтримки України з боку Німеччини на тлі конфлікту на сході країни. Зокрема нагадав, що саме Німеччина з 2014 року виділила Україні близько одного мільярда євро на грантову підтримку, а також надає 25 відсотків усієї фінансової допомоги з ЄС. Однак у промові відчувалося, що посла не залишає байдужим критика, яку доволі частіше чути в Україні на адресу Берліна з огляду на початок будівництва "Північного потоку - 2" - другої нитки газогону між Росією і Німеччиною в обхід України.

Райхель зізнався, що стурбований дискусією про новий газогін в українському суспільстві у форматі "ворог-друг". "Німеччина - друг України", - невтомно, немов мантру повторював посол. "Але навіть між друзями, зазначив він, не завжди буває згода щодо усіх питань". Райхель, як показала дискусія, готовий відстоювати точку зору, яка багатьом в Україні не подобається. "Ми, можливо, більш корисні друзі, ніж ті, що завжди говорять лише те, що від них хочуть почути", - зазначив німецький дипломат. Не вивели його з рівноваги і запитання з публіки, в яких будівництво газогону в обхід України навіть порівнювали з пактом Молотова-Ріббентропа.

Натомість доволі емоційно німецький дипломат прокоментував закиди щодо "шредеризації Німеччини", які йому доводиться нерідко чути в Україні через будівництво "Північного потоку-2". Йдеться про роль, яку відіграє колишній канцлер Ґергард Шредер у лобіюванні інтересів російських енергетичних компаній. "Варто розуміти, що Шредер - політик минулого, а не майбутнього", - відрізав Райхель. Така українська риторика, на його думку, не сприяє зближенню країни з Німеччиною.

Український дипломат про газ і мораль

Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту МЗС України закликав німецьких партнерів зрозуміти Україну. Український дипломат дав зрозуміти, що ситуація довкола "Північного потоку-2" не є тією, яку хотіли б бачити в Україні. Представник МЗС запевнив, що Київ боротиметься проти цього газогону "до останнього". "Окрім фінансових і бізнесових факторів цього проекту не варто забувати і про питання моралі", - з незвичним для дипломата пафосом зауважив Василь Хименець.

"У Німеччині також тривають обговорення морального боку проблеми", - підхопив Ернст Райхель. І не забарився з уколом у відповідь. "Раніше Україна стовідсотково забезпечувалася газом з Росії. Тепер європейські компанії купують газ у Росії та продають його назад до України… Ми б усі змерзли взимку без газу з Росії", - аргументував німецький посол. Дискусія про українсько-німецькі відносини цього разу виявилася явно не з нудних.

"Будівництво "Північного потоку-2" - дуже важке психологічне та емоційне питання", - Райхелю довелося ретельно добирати слова, аби показати розуміння стурбованості українців і в той же час пояснити і німецьку точку зору. На думку посла, варто шукати баланс між реальністю і мораллю. І це саме те, що намагається зараз робити німецький уряд, зауважив Ернст Райхель. Він  нагадав, що проект "Північного потоку-2"  не є проектом німецького уряду, а проектом "Газпрому" і п'яти європейських енергетичних компаній, лише дві з яких німецькі. "Якщо німецький уряд одного ранку скаже, що ми забороняємо цей проект, "Газпром" піде до суду і виграє процес", - констатував посол.

Відносини  - це не лише "Північний потік"

Які би емоції не викликало дражливе для українців питання "Північного потоку", було би несправедливим звести дискусію про українсько-німецькі відносини лише до нього. Олена Стахурська з Німецько-Української промислово-торговельної палати у своєму виступі вказала на тісні економічні відносини двох країн: в Україні працюють 2,5 тисячі німецьких підприємств, які забезпечують близько 35 тисяч робочих місць. "У нас є історії успіху німецьких інвесторів, які працюють в Україні. Ми можемо сподіватися у довгостроковій та середньостроковій перспективі, що нам вдасться залучити нові німецькі компанії на український ринок", - сказала Олена Стахурська. Своїм оптимізмом вона немов намагалася згладити емоційну розмову про газогін, яка так несподівано виявилася чи не головною темою дискусії про співпрацю України і Німеччини.