Як дитину назвете, так вона і… навчатиметься?

Як засвідчили результати дослідження, проведеного вченими університету в Ольденбурзі, батькам варто добряче подумати, перш ніж давати ім’я своєму чаду. Як з’ясувалося, через «неправильне» ім’я дитина може впасти в немилість учителя й отримувати занижені оцінки.

Про смаки не сперечаються. А про імена?

«Можна сказати, існує певна тенденція, - розповідає професор педагогіки Ольденбурзького університету Астрид Кайзер. – До таких чоловічих імен, як Кевін, Джастін, Моріс чи Марвін, і жіночих – Шанталь, Менді, Жаклін чи Анжеліна, справді спостерігається упереджене ставлення. Вони сприймаються як такі, що погано вчаться і мають погану поведінку. Натомість, назвавши дівчаток Ганна, Софія, Шарлотта, Марі, а хлопчиків Максиміліан, Александер, Якоб, Лукас чи Симон, батьки тим самим, можна сказати, наперед подбали про позитивне сприйняття серед більшості вчителів».

Учасниками Ольденбурзького дослідження стали загалом три тисячі учителів німецьких початкових шкіл. Опитування засвідчило, що «правильно» обране ім’я справді є мало не «путівкою в життя». Часто за тим, як нарекли дитину, вчителі наперед визначають її соціальне походження. Так, більшість педагогів, приміром, автоматично зараховують власників екзотичних чи «зіркових» імен до вихідців з неблагополучних сімей. Мовляв, називаючи дитину нестандартним іменем, люди з нижчих соціальних кіл намагаються самоствердитися.

«Кевін – це не ім’я, а діагноз»

Як з’ясувалося, особливо наглядним у цьому плані є ім’я Кевін, розповідає Астрид Кайзер: «Наше перше питання було «Яке б ім’я ви нізащо не дали б своїй дитині?» з проханням обґрунтувати відповідь. Впало у вічі, що багато вчительок писали: я знаю багатьох маленьких Кевінів, і всі вони дуже погано себе поводять у школі. Звідси, мабуть, і цей суперечливий вислів одного шкільного викладача: «Кевін – це не ім’я, а діагноз».

Учительська профспілка негативно відреагувала на оприлюднення таких результатів. Тут проти узагальнень, зроблених у дослідженні. Звісно, кажуть учителі, вони, як і інші, не застраховані від забобон і упереджень. Але вони не погоджуються з твердженням, що буцімто занижують оцінки школярам з «неправильними» іменами.

Автори: Ґюнтер Біркеншток / Христина Ніколайчук

Редактор: Євген Тейзе