Як відреагували у Києві на російські санкції
2 листопада 2018 р.
Постанова уряду Росії про санкції проти 68 українських компаній і 322 фізичних осіб , яку опублікували у четвер, 1 листопада, не стала несподіванкою в Україні. Загрозу блокування українських активів на території Росії та заборону на вивезення капіталу багато українських політиків сприйняли із показовою іронією.
Оцінюючи постанову російського уряду про введення Москвою санкцій, українські ЗМІ змагалися не тільки в її аналізі, а й в пошуку орфографічних і фактичних помилок. Особливо журналістів потішив український переклад російської постанови, у якому вони виявили принаймні 13 помилок і плутанину в іменах українців, проти яких скеровані санкції. Депутати Верховної Ради і міністри уряду навипередки вихвалялися своїми місцями в списку санкцій, як визнанням їхнього патріотизму. У тому ж дусі, до слова, свого часу реагували російські політики на повідомлення про введені проти них західні санкції.
Президент України Петро Порошенко одним з перших публічно прокоментував російські заходи. Під час спільного брифінгу за підсумками переговорів із канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel), він окремо відзначив присутність у російському списку свого сина. "Як якась державна нагорода", - сказав Порошенко про санкції. МЗС України в офіційній заяві назвало російські санкції такими, що "не мають нічого спільного з міжнародним правом", а міністр закордонних справ Павло Клімкін на своїй сторінці у Facebook написав, що санкції Москви є "початком багатосерійного серіалу про спроби впливу на Україну напередодні виборів і після них".
Звістка про введення Росією санкцій застала секретаря Ради нацбезпеки і оборони України (РНБОУ) Олександра Турчинова на полігоні поблизу Криму, де він спостерігав за військовими навчаннями. "Налякали їжаків голим задом! Крапка", - заявив Турчинов у поширеному його прес-службою повідомленні.
Санкції і економіка
Санкції Москви передбачають блокування безготівкових грошових коштів, цінних паперів і майна на території Росії, а також заборону на виведення капіталу за її межі. Перша заступниця голови Нацбанку України Катерина Рожкова заявила пресі, що обмежувальні заходи РФ не вплинуть на макроекономічну стабільність держави. "З огляду на те, що список переважно складається з народних депутатів, держслужбовців, мені хочеться вірити, що вони не зберігають гроші в Росії після російської військової агресії", - зазначила вона.
Опитані бізнесмени з числа 68 українських компаній, проти яких Москва запровадила санкції, наразі утримуються від публічних заяв. Лише прес-служба холдингу "Миронівський хлібопродукт", власником якого вважають близького до Петра Порошенка мільярдера Юрія Косюка, відзначила, що демарш Москви не зачіпає економічні та репутаційні інтереси компанії. За запевненням прес-служби холдингу, він "не реалізовує свою продукцію на території РФ і не закуповує продукцію російського походження".
Юлія Тимошенко стала єдиним з усіх кандидатів на президентських виборах, хто опинився у цьому списку. Вона запевнила, що "бізнесу у мене ні тут, ні там немає і бути не може". А от відсутність у списку чинного президента Порошенка у списку речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив тим, що це був би "позамежний крок".
У список російських санкцій потрапили імена 14 українських олігархів, чиї інтереси представлені в парламенті і в уряді. Водночас там немає цілої низки членів проросійської партії "Опозиційний блок". Проте і екс-губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський, який організував 2014 року матеріальну базу опору російській агресії на Донбасі, також уникнув російських санкцій. Вони зачепили лише його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.
Елемент гібридної війни
Україна запровадила перші санкції проти Росії ще у квітні 2014 року у відповідь на анексію Москвою Криму. Навесні цього року в списку українських санкцій було вже 1748 російських фізичних і 756 юридичних осіб. Нинішні російські заходи у відповідь не зачепили найбагатшої людини України - Ріната Ахметова, який має активи в Росії.
Голова правління київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко пояснив це у коментарі DW тим, що Ахметов потрібен Кремлю, як партнер на переговорах про злиття напередодні парламентських виборів в Україні проросійських політичних сил, значну частину яких фінансує Ахметов. "Це у першу чергу політичний крок Москви", - сказав Фесенко. Він упевнений, що публікація постанови російського уряду не випадково збіглася у часі з візитом до Києва канцлерки ФРН Анґели Меркель. "Не виключено, що це зроблено спеціально, щоби інофрмаційно перебити новини про візит Меркель до Києва, відвернути увагу від цієї набагато більш важливої події", - припустив політолог.
Москва ще з 2014 року завадила проти України цілу низку обмежень. Вони, як і нинішні санкції, вже тоді були елементом гібридної війни, вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. "Тепер з нами не зможуть розраховуватися за постачання товарів в Росію, і ми теж не зможемо розраховуватися за імпорт з Росії", - сказав економіст. Він прогнозує подальший обмін економічними ударами між двома країнами, який може бути особливо відчутним напередодні весняних президентських і осінніх парламентських виборів в Україні.