Як Анґела Меркель нейтралізує опозицію, перехоплюючи її теми

Різка зміна курсу щодо атомної енергетики

"Коли я бачу, як багато електростанцій будується по всьому світу, то було б дуже прикро, якщо б нам довелося вийти з цього сектору", - сказала Анґела Меркель (Angela Merkel) у 2009 році, коментуючи питання роботи атомних електростанцій. Але саме це вона зробила у 2011 році. Під враженням від атомної катастрофи на АЕС у японському місті Фукусіма Меркель кардинально змінила свої погляди і оголосила про швидку та остаточну відмову від атомної енергетики. А це протягом десятиліть було ключовою вимогою німецьких Зелених. Відтоді Меркель, яка є дипломованим фізиком, дотримується думки, що "ризики від атомної енергії не можуть бути безпечно контрольовані".

Прощавай, загальна військова повинність - поки що

У 2011 році також була скасована загальна військова повинність, яка довгий час була "священною коровою" у ФРН. Причому найбільше цим кроком були невдоволені консервативні члени партії самої Меркель, Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Але багато німецької молоді підтримує професійну армію, і цього Меркель не могла не враховувати. Оскільки ставлення до військової повинності серед німців є змішаним, юридично обов'язок служити у Бундесвері є призупинений і остаточно не скасований.

Сімейна політика

На превеликий жаль для консерваторів у ХДС, Меркель сильно змістила партійну ідеологію, зсунувши її з правого спектру до центру, та внесла суттєві зміни у сімейну політику ХДС. Традиційна модель, за якої батько у німецькій сім'ї заробляє гроші, а мати порається по господарству, відійшла у минуле після рішення відкрити по всій країні дитячі садочки для дітей молодше трьох років. Це було реакцією на зовсім іншу реальність на ринку зайнятості та у суспільстві. Насамперед цього вимагали Ліві, але відповідне рішення було ухвалене канцлеркою-консерваторкою.

Несподіваний розворот: шлюби для усіх

Питання дозволу гомосексуальних шлюбів демонструє, наскільки гнучкою у політиці є Анґела Меркель. На початку літа цього року соціологічне опитування, проведене телеканалом ZDF, показало сенсаційні дані: 73 відсотки німців підтримують зрівняння в правах гомосексуальних та традиційних пар. Навіть серед виборців ХДС прихильників "шлюбів для усіх" виявилось 64 відсотки. Меркель постійно виступала проти цього, проте Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), Вільна демократична партія (ВДП) та Зелені поставили відповідні зміни до законодавства умовою для входження у правлячу коаліцію після вересневих виборів до Бундестагу. За кілька днів Меркель підкоригувала власну позицію: своє категоричне "ні" вона змінила на позицію, згідно з якою дозвіл "шлюбів для усіх" є питанням сумління кожного депутата. 30 червня Бундестаг більшістю голосів затвердив це рішення - і це знову стало віддзеркаленням настроїв у суспільстві. Між тим, сама Меркель проголосувала проти "шлюбів для усіх", показавши тим самим, що вона не зріклась своєї позиції, але все одно охопила важливу передвиборчу тему.

Німеччина - країна іммігрантів

Питання щодо того, чи є ФРН країною мігрантів, замовчувалось десятиліттями. У ХДС дотримувались думки, що Німеччина не повинна нею бути, що іноземці повинні приїжджати до Німеччини лише як тимчасова робоча сила. Але економічна та демографічна ситуація, низька народжуваність свідчили про те, що країна мала потребу в мігрантах. Фактично нині кожен четвертий мешканець ФРН має міграційне коріння. Німеччина, яка є другим за популярністю напрямком міграції у світі після США, вже давно була країною емігрантів, проте офіційно це було визнано лише нещодавно. У цьому питанні Анґела Меркель теж відчула віяння часу, у такий спосіб нейтралізувавши політичні вимоги насамперед лівих партій.

"Іслам є частиною Німеччини"

Автором цієї цитати є не Меркель, а її однопартієць, колишній президент Німеччини Крістіан Вульфф (Christian Wulff), який заявив це у жовтні 2010 року. Проте цю радикальну зміну у культурній політиці підтримує сама канцлерка. Найзавзятіше проти цієї позиції виступали саме у ХДС. І, знову ж таки, канцлерка відійшла від однієї з ключових позицій консерваторів і зробила реверанс у напрямку лівого електорату.

"Ми з цим впораємось": біженці

Мабуть, найбільше здивувало те, що Анґела Меркель відкрила двері країни для біженців, які масово подались до ФРН влітку 2015 року. До країни неконтрольовано прибули сотні тисяч біженців, і це допустила канцлерка від партії, яка сповідує принципи "закону та порядку". Спочатку багато німців ставились до напливу біженців з ентузіазмом, це вітали представники лівої опозиції, а багато політиків ХДС були новою політикою приголомшені. Але коли німецькі відомства стали перевантаженими потоком біженців, а суспільство стало менш охоче їх вітати, позиція Меркель знову змінилась. Вона досі відкидає можливість визначити граничний ліміт для кількості мігрантів, проте тим часом дозволила видворення з країни біженців із Афганістану та уклала суперечливі угоди щодо біженців із Туреччиною та іншими країнами, які кардинально зменшили їхній потік до ЄС.

Боротьба з кліматичними змінами

Постійна увага Меркель до питання боротьби проти зміни клімату закріпила за нею образ захисниці довкілля. Соціологічні опитування свідчать, що німці широко підтримують боротьбу із глобальним потеплінням. Меркель у цьому питанні отримує політичні дивіденди не лише у ФРН, але і закордоном, особливо після того, як президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про вихід його країни із Паризької кліматичної угоди. Такою політикою Меркель втілює одну з ключових політичних тем Зелених, маргіналізуючи опозицію.