Що гальмує космічні амбіції України

Гучною новиною для української авіакосмічної галузі став запуск 18 жовтня з американського острова Уоллопс ракети носія Antares-230. Розроблена американською Orbital ATK ракета-носій включала розроблену українцями, зокрема КБ "Південне" та заводом "Південмаш", конструкцію першого ступеня. Українська влада побачила у цьому низку позитивних сигналів.

"Що ми можемо зробити - так це дійсно зайняти ті ніші, які через певні причини зараз залишає Росія", - заявив агенції "Укрінформ" посол України в США Валерій Чалий, натякнувши на західні санкції проти РФ. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов оптимістично сказав, що "Україна повертає собі позиції ракетної держави". Генеральний конструктор "Південного" Олександр Дегтярьов відзначив, що у країни є потенціал стати науковим та технологічним лідером в організації польотів на Місяць та створенні там експериментальної бази.

Утім, реальний стан речей дещо контрастує з українськими космічними амбіціями.

Космічна євроінтеграція

Україна давно планує увійти до потужного профільного об'єднання задля експорту та розвитку власних розробок. Про наміри стати принаймні асоційованим членом Європейської космічної агенції (ESA) Київ заявляв ще у 2005 році. Проте плани досі залишаються планами, попри залучення українських розробників та підприємств до європейських проектів. Рамкову угоду з ESA український уряд підписав ще 2008 року, проте співпраця між Агенцією та Державним космічним агентством України (ДКАУ) залишається незначною, визнає представник ESA Карл Бергквіст.

"Дуже складно знайти області спільного інтересу, де ми могли б співпрацювати, без зустрічних фінансових вливань. Утім, ESA планує навесні 2017 року провести оцінку промислового потенціалу України", - відзначив він у розмові з DW. Європейська космічна агенція, що об'єднує 22 країни та має річний бюджет більше п'яти мільярдів євро, позитивно відзначила співпрацю "Південного" із Fiat Avio у розробці європейської ракети-носія Vega.

У ESA також додали, що раніше країни-члени вимагали вести переговори щодо вступу лише з готовими до членства в ЄС країнами. Крім того, інвестицій в український аерокосмічний комплекс від європейського об'єднання очікувати також не варто - за правилами ESA 90 відсотків внесків країни-члена витрачаються на підряди у цій державі.

Примарний бізнес з Росією

Після початку конфлікту між Києвом і Москвою через анексію Криму та події на Донбасі кооперація між країнами у галузі зійшла майже нанівець. Державне космічне агентство України, яке відповідає за реалізацію українських космічних програм, 2015 року призупинило пряму співпрацю у космічній галузі з російськими виробниками та конструкторами, промислові гіганти обох країн зберегли кооперацію лише у зобов'язаннях за міжнародними проектами.

Частково робота з росіянами може відновитися - російська S7 Group наприкінці вересня придбала у "Ракетно-космічної корпорації "Енергія" (РФ) проект "Морський старт", у створенні якого брала участь і Україна. Компанія планує і надалі використовувати ракети українського розробника. "Ракета "Зеніт" залишається головною для Sea Launch, наступні 15-20 запусків, сподіваюся, будуть з "Зенітом", - заявив співвласник S7 Владислав Філев. Замовлень на запуски космічних апаратів компанія поки що, утім, не має. "Південмаш" додав, що планує виробляти до шести таких ракет на рік.

Відзначимо, що використовувана у "Морському старті" ракета "Зеніт-3SL" оснащена російським двигуном РД-171, який виробляє "Енергомаш". КБ "Південне" раніше заявляло, що веде розробки альтернативи російському двигунові - РД-815, який може бути готовий до 2019 року. Він же може замінити двигун росіян в американському Antares."Роскосмос", утім, заявив, що не впевнений у співпраці з українцями та планує розробити альтернативу "Зеніту" у випадку згоди інвестора. У КБ "Південне" на запит DW щодо прогресу із розроблюваним двигуном не відповіли.

Управлінська криза і політичні зоряні війни

Проблеми космічної галузі в Україні ускладнюються і управлінською кризою. Останні роки на ключових для галузі підприємствах та державних відомствах тривають кадрові пертурбації. Зокрема, у Держкосмосі за останні два роки змінилося чотири керівники. Попередній очільник Любомир Сабадош був звільнений на тлі двох гучних скандалів у галузі. Перший пов'язаний із відмовою Бразилії використовувати українську ракету-носій "Циклон-4" на своєму космодромі. Тоді КБ "Південне" закинуло Держкосмосу бездіяльність щодо захисту інтересів. Відтоді взаємні обвинувачення у прорахунках і неефективності між "Південним" і Держкосмосом не припиняються. 

З КБ "Південне" пов'язаний і другий конфлікт. У лютому гендиректора та генерального конструктора бюро Олександра Дегтярьова звільнили за рекомендацією Держфінінспекції. Він оскаржив своє звільнення у суді і був поновлений на посаді. Утім, Міністерство економічного розвитку та торгівлі оголосило конкурс на заміщення посади керівника КБ, Дегтярьов та заступник головного економіста "Південного" Олександр Камишов не пройшли перший етап відбору комісією. Колектив КБ оприлюднив відкритого листа до влади із закликом не допустити призначення людини, не пов'язаної з галуззю, допускаючи "невідворотний крах підприємства".

Остаточне рішення щодо кандидатури ще не ухвалене, проте ситуація стала предметом політичних дебатів. Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила про фальсифікацію конкурсу задля призначення керівником КБ "бізнесмена з оточення президента". У "Народному фронті" ж заявили, що Тимошенко прагне поставити на чолі "Південного" "свою людину" через можливу матеріальну зацікавленість. Рішення ж конкурсної комісії не буде остаточним - його ще необхідно буде затвердити Кабміну.