Що буде у разі дефолту Греції?
14 лютого 2015 р.Країни-донори наполягають на тому, щоб Греція прийняла подальшу кредитну програму, пов’язану із вимогами щодо санації державного бюджету. "Цю пігулку грецький прем’єр Ципрас зможе проковтнути лише у тому разі, якщо її підсолодити", - метафорично пояснює ситуацію головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер. "Один варіант компромісу полягав би у тому, щоб термін погашення двосторонніх кредитів подовжити до 50 років, скасувати на перші десять років виплату відсотків і ще раз знизити і без того низькі відсотки", - каже аналітик.
Крім того, продовжує Кремер, партнери можуть запропонувати таку угоду: кредитори відмовляються від своєї попередньої вимоги продовжити курс максимальної приватизації держпідприємств і скорочення кількості державних службовців, якщо в обмін на це Афіни серйозно візьмуться за боротьбу з ухилянням від сплати податків та з корупцією. "Зрештою, саме це і обіцяла виборцям коаліція радикальних лівих СИРІЗА, яка прийшла до влади", - каже Кремер. Частиною компромісу також може бути згода на виплату останнього траншу чинного кредитного пакету обсягом в 1,8 мільярда євро.
Перекритий грошовий кран
Якщо і наступна зустріч міністрів фінансів країн Єврозони у понеділок, 16 лютого залишиться безрезультатною, імовірність дефолту Греції суттєво зросте. Вже нині економісти Commerzbank оцінюють її у 25 відсотків. Якщо неплатоспроможність країни стане реальністю, це сильно вдарить насамперед по грецьких банках. Кредитно-фінансові інститути країни тримають дуже великі обсяги державних облігацій, які вмить втратять свою вартість. Тоді доведеться і Європейському центральному банку припинити надходження ліквідності у вигляді екстрених кредитів. "ЄЦБ не має права утримувати на плаву банківську систему, яка вже неплатоспроможна", - каже аналітик Commerzbank. Таким чином Греція фактично опинилася би поза Єврозоною.
З іншого боку, Греція могла би спробувати знову запровадити драхму. Чимало експертів вбачають у цьому найкращий шанс, підвищити конкурентоспроможність країни. Адже маючи власну валюту, центральний банк Греції міг би діяти на власний розсуд і не питати дозволу у Франкфурта-на-Майні піти на різке зниження курсу національної валюти - аж до 50 відсотків. Це стимулювало би туристичну галузь - відпочивати у Греції стало би дешевше. Збільшився би й експорт, що покращило би платіжний баланс. Інший бік медалі - всі імпортні товари стали би дуже дорогими.
Драхма – не альтернатива?
Однак повернення драхми - не панацея. Адже гігантський зовнішній борг нікуди б не дівся. Більше того, обслуговування боргу у євро стало би значно дорожчим після знецінення національної валюти. І це було би проблемою не стільки іноземних кредиторів, скільки грецьких банків. Все може обернутися панікою серед їхніх клієнтів, які масово можуть побігти забирати свої внески у євро, поки їх уряд примусово не перерахував у драхми. Наслідком був би крах банківської системи і руйнація системи обігу коштів в економіці.
Однак без нових кредитів Греція не зможе фінансувати навіть свої поточні видатки - соціальні виплати пенсіонерам і зарплати чиновникам опинилися би під загрозою. Довелося би різко скорочувати видатки на інфраструктуру, лікарні, освіту, громадський транспорт і навіть вивіз сміття.
Які наслідки для Єврозони?
Що означало би банкрутство Греції для Німеччини і Єврозони? "Грецький дефолт обійшовся би Німеччині у 80 мільярдів євро. Добровільний вихід Греції із зони євро не коштував би нічого", - зазначив в одній зі своїх нещодавніх статей у виданні Wirtschaftswoche президент аналітичного центру ifo Ганс-Вернер Зинн. Він висловився за вихід Греції з Єврозони і закликав німців тверезо подивитися на ситуацію. "Лише якщо Греція залишить Єврозону, країна зможе знизити курс своєї валюти і стати знову конкурентоспроможною. Лише за таких обставин країна взагалі зможе хоч якось повертати борги", - констатує Зинн. Він переконаний, що в разі виходу Греції із Єврозони кредиторам довелося би рахуватися з деякими фінансовими втратами, але це все одно краще, ніж втратити все.
Тим часом уряд Німеччини вже не вважає вихід Греції з Єврозони катастрофою. Зокрема, завдяки тому, що інші кризові країни - Іспанія, Португалія та Ірландія вже оговтуються від найгострішої фази кризи. Крім того, Європейський Союз і ЄЦБ вжили значних заходів, щоби перестрахуватися від перекидання кризи на інші країни. Це, зокрема, створення Європейського механізму стабільності (ESM), який може в разі потреби підтримати країни кредитами обсягом до 500 мільярдів євро. Ще одним важливим фактором є поступове відновлення економік Єврозони завдяки політиці "дешевих грошей", яку Європейський центробанк проводить вже декілька років.