Чому українці не цікавляться іноземною валютою
15 квітня 2016 р.Пом'якшення адміністративних обмежень, які діяли на валютному ринку, не підштовхнули українців активніше купувати долари та знімати гроші з депозитів. Нагадаємо, що з 5 березня, за рішенням Національного банку України (НБУ), в банківських обмінних пунктах можна купувати готівкової валюти не на три тисячі гривень, що дорівнює приблизно 100 доларам, як було встановлено впродовж півтора року, а на шість тисяч гривень.
Споживачі йдуть на чорний ринок
Зняття обмежень не спонукали споживачів в Україні активніше купувати валюту в банків. Як і впродовж останніх 13 місяців українці і в березні продовжували продавати банкам більше готівкової валюти, ніж купували у них. За даними Нацбанку в минулому місяці вони продали 299 мільйонів доларів, що на 260 мільйонів доларів (6,9 мільярда гривень) більше, ніж вони купили в банків.
Лунає припущення, що споживачі мало покупали валюти у банків, тому що віддають перевагу небанківським обмінним пунктам. Вони діють нелегально та взагалі не обмежують обсяги покупки доларів чи євро.
У НБУ знають про існування нелегальних обмінок, але нічого не можуть з ними зробити. "Ми можемо слідкувати лише за легальним ринком готівкової валюти, який працює через банківські обмінні пункти й небанківські установи, які мають ліцензії. Усіма іншими нелегальними обмінними пунктами мають займатися правоохоронні органи", - говорить голова НБУ Валерія Гонтарева.
Така ситуація навряд чи зміниться найближчим часом. "При купівлі валюти в банках треба сплачувати додаткові збори, це заганяє великих покупців на чорний ринок. Насправді ця статистика показує що загнати людей на нелегальний ринок було легко, а от повернути їх назад буде дуже складно",- говорить у розмові з DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Крім того, українці більше продають, ніж купують валюту, оскільки мають потребу саме в гривні. За даними Нацбанку, в 2015 році інфляція склала 43,3 відсотка, а за перші три місяці цього року ціни виросли на 1,5 відсотка. Тому громадяни змушені продавати іноземну валюту, щоб отримати національну й витрачати її на щоденні покупки. Це вони роблять не тільки на чорному, а й на офіційному ринках. "Банкам продавати валюту безпечно, не треба платити додаткові податки. Крім того, курс покупки високий і не сильно відрізняється від чорного ринку", - пояснює Віталій Шапран.
Депозити не цікавлять
Крім того, НБУ підвищив ліміти на зняття валютних коштів з банківських рахунків з 20 тисяч гривень до 50 тисяч гривень в валютному еквіваленті на добу. Але це також не значно вплинуло на бажання вкладників забирати свої гроші з банків. За даними Нацбанку, в березні загальний депозитний портфель населення в валюті зменшився на 0,5 відсотка, що відповідає рівню минулих місяців.
Учасники ринку вважають, що причина цього навіть не в рості довіри громадян до банків, а в тому, що вся бажаючі вже давно забрали з них свої заощадження. "За два роки дії обмежень вкладники, які коли-небудь прийняли рішення не тримати кошти в банках, вже давно не є їхніми клієнтами. Швидше, навпаки, такий крок з боку регулятора послужить позитивним сигналом для вкладників, внаслідок чого ми побачимо незначне зростання обсягу депозитів фізосіб в іноземній валюті", - прогнозує начальник управління казначейства Універсал Банку Олексій Дмитрієв.
І все ж таки, попри всі послаблення, обмеження лишаються і створюють незручності. Перш за все йдеться про труднощі з великими покупками, які часто сплачуються в доларах. "Ми планували купити квартиру, - розповідає киянка Марина. - За гривню зараз ніхто продавати не хоче, тому ми спеціально збирали валюту. Але потім через адміністративні обмеження ми не змогли швидко зняти гроші з рахунку". За словами Марини, довелося ходити в банк щодня як на роботу, щоб забирати по 20 тисяч гривень. "Але ж за сьогоднішнім курсом це менше однієї тисячі доларів. Продавець не захотів чекати два місяці, тому наша угода зірвалася", - бідкається Марина.
Незважаючи на пом'якшення адміністративних обмежень, говорити про закінчення кризи в Україні ще зарано. "Це може свідчити про деяку стабілізацію ситуації на ринку. При цьому кроки регулятора досить обережні, - каже директор казначейства Ощадбанку Володимир Ісаков. - За умови подальшої стабілізації ситуації в економіці, ринок очікує подальшої лібералізації обмежень на валютному ринку".